Другий етап. Читай з OVO: п’ятий тиждень

02.03.2021

Переглядів: 222

http://chytay-ua.com/

Другий етап челенджу «Читай з OVO» добігає кінця.

Проєкт, заснований Літературною агенцією OVO для промоції читання, покликаний привернути увагу читачів до книжок сучасних авторів.

Книги другого етапу челенджу:

  1. «Інша Марія», Ганна Городецька (видавництво «Дім Химер»);
  2. «Орден Місяця», Богдан Савлюк (видавництво «ТаТиШо»);
  3. «Русла Зап'ясть», Ольга Ольхова (видавництво «Саміт-книга»).

Вашій увазі пропонуємо нову порцію читацьких відгуків.

Світлана Бойко

Софія Київська як об’єкт бажань, як інструмент у прагненні влади і як сенс, як мета, що виправдовує засоби – такою постає тисячолітня українська святиня на сторінках роману Ганни Городецької «Інша Марія». Популярний нині жанр фентезі, щоб зацікавити читача, має все ж таки апелювати до певних глибинних смислів (попри свою розважальність). Це завдання, як на мене, молода  письменниця успішно виконала. Героїня роману, студентка Марія, отримала Знання, яких не просила, та Місію, якої не прагла. Стане вона виконавицею чиєїсь волі чи обере свій шлях – заінтригований читач дізнається в кінці роману. І як тут не згадати цілком реальну історію, коли у 1993 році тоталітарна секта «Біле братство» під проводом донецької комсомолки-журналістки, що уявила себе новітнім божеством, здійснила спробу захопити  Софію, щоб вчинити масове самогубство і спалити храм. Тож роман несе в собі також нагадування, що святині треба пильнувати, а особливо – коли йдеться про Премудрість Божу.

#читай_з_ovo #читайки #вигравай_з_ovo

Читайте також: Другий етап. Читай з OVO: четвертий тиждень

nasya4444

Перед нами гарний приклад того, як популяризувати історію України, її відомих діячів та загалом культуру. Це я про дебютний роман Богдана Савлюка «Орден Місяця». Книга змусила мене бродити просторами інтернету в пошуках історичних довідок або хоча б гіпотез про існування так званого Ордену Місяця, заснованого Богданом Хмельницьким. Читаючи цей пригодницький роман, з кожною сторінкою я все більше переконувалась, що таки так! - Орден існує і його лицарі століттями таємно оберігають величезні скарби, які допомагають у розбудові української нації. А ще... Ви чули коли-небудь про “Джерело Q”, так званий Щоденник Ісуса Христа, який відкрив би світові справжні сенси Христового вчення? Ні? Тоді це вже вагомий привід для знайомства з цим романом. Не буду переповідати вам гіпотези про цей Щоденник, бо автор це досить детально описав. Лише зацитую у цьому контексті: “Учні дуже часто спотворюють вчення своїх пророків. Ленін і Сталін переінакшили марксизм на свій лад, Гітлер і Муссоліні хибно зрозуміли вчення Ніцше. Унаслідок спотворення думок пророків згинули мільйони людей”.

Разом з головними героями, молодим вчителем історії Марком Шептицьким, художницею Софі Терен (насправді Довбуш) та вірною вівчаркою Дорою, ви помандруєте маршрутом Київ-Суботів-Львів-Кам”янець-Подільський-Хотин-Чернівці, відвідаєте цікаві культурні пам”ятки, дізнаєтесь багато про діяльність Хмельницького, Мазепи, Полуботка, митрополита Шептицького, вивчите різноманітну символіку, а також серйозно заглибитесь разом з Марком та Софі у філософське вчення Сковороди та мистецьку спадщину Олекси Новаківського, і все це під музику “Хореї козацької”. Ця мандрівка не буде простою, адже на п”яти їм наступатимуть поганці — високопоставлений чиновник-бізнесмен Артур Давидович Пшоненко, його посіпака-соціопат Валєра, який виявляє доброту і прихильність лише до собак, а також один з найвпливовіших та найбагатших людей Росії Іван Носов з власним рудобородим посіпакою. Саме від рук цієї братії загинув вже не один лицар Ордену, захищаючи знання про таємничі скарби та реліквії.

Отак читаєш про пригоди таких собі українських Роберта Ленгдона та Софі Неве і хочеться глибше зануритись у нашу культурну та історичну спадщину.

Проте... я, як читач з досвідом, насправді досить прискіпливий читач, не могла не помітити певних ґанджів. Автор вміє писати красиво і поетично, але на жаль, такий стиль не дуже личить пригодницькому жанру. Розділи з історичною ретроспективою звучали неймовірно гармонійно. А от в розділах з подіями сучасними така поетична, деталізована і пишномовна манера письма не завжди була доречною, моментами навіть сприймалась як іронічна насмішка, а не звеличення української нації. Впевнена, що автор не мав цього на меті, адже у всьому тексті відчувається наскільки він залюблений в українську історію та культуру. В описі почуттів та стосунків між персонажами відчутна наївність, але такі штуки виправляються з кожною наступною написаною книгою, треба набити руку. :) Ще одна з дуже типових помилок початківців, це надмірна деталізація того, що й так зрозуміло з контексту. Не думайте, що Ваш читач повний невіглас, якому тільки розжуй і поклади до рота, дайте йому додумати самому, дозвольте включити уяву! :) З іншого боку, я ще не читала так поетично описаної шлункової революції. Респект авторові, адже він здається, може, описати красиво і поетично абсолютно все. :)

Увага! В романі є еротична сцена, яка на початку навіть збуджує, але після опису всього процесу, якось прикро було вкотре переконуватись, що чомусь українська література не вміє описувати секс так, аби він не лишав дешевий, вульгарний післясмак поганого порно.

Загалом, раджу до прочитання тим, хто цікавиться нашою історією, культурную спадщиною, а також молодому поколінню, в якого тільки починає формуватися національна свідомість. Прочитайте і ви переконаєтесь, скільки цікавого матеріалу має наша нація для творення різноманітної жанрової літератури. #читай_з_ovo #читайки #вигравай_з_ovo #богдан_савлюк #орденмісяця #орден_місяця #рецензії

Читайте також: Другий етап. Читай з OVO: третій тиждень

nasya4444

Будьте обережні, коли заходите на чужі здавалось би покинуті подвір'я, бережіться, коли вам захочеться попити води, і ноги самі понесуть до криниці, а рука потягнеться за кухликом крижаної водички... З кожним ковтком до вас може перетікати сила, якої ви не бажали, але яку господиня вже конче хотіла передати наступниці...

За досить непримітною обкладинкою та невеликим форматом я відкрила для себе неймовірне міське фентезі. Насправді всі відьомські і фантастичні моменти вшиваються у текст такою тонкою ниткою, що все здається справжнім, реальним, таким, що просто існує завжди поруч, але нам зручно не помічати цього.

Київ у цьому романі має душу. Давня Софія Київська - то "нерушима стіна" міста, яка обороняє всіх і вся, і за яку щодня, доки ми живемо звичайним життям, йде велика війна між добром і злом. Головна героїня вступає у цю війну і веде нас найпотаємнішими закапелками Софії, оповідаючи історію цього великого місця сили, а разом з ним і трагічну історію Києва.

Розділи, де Марія навчається у старої відьми настільки своєю атмосферою питомо українські, що після "Іншої Марії" я знову потягнулась до "Етнології для народу" І.Ігнатенко, "Старовинної магії українців" В.Садовничої та "Казок баби Гавришихи" О. Гавріша.

В романі багато недомовленого, утаємниченого, магічного, того, що вловлюєш лише інтуїтивно, тому після прочитання здається, наче вам привідкрили книгу таємних знань і тут же її відібрали після кількох прочитаних сторінок.

Маю надію, що книга знайде теплий відгук у серцях багатьох читачів, і наступний тираж вийде з бомбезною обкладинкою у твердій палітурці.

#читай_з_ovo #читайки #вигравай_з_ovo #ганнагородецька #іншамарія #дімхимер

Читайте також: Другий етап. Читай з OVO: другий тиждень

nasya4444

рожево так, так ніжно, ненав'язливо

так тихо і так голосно водночас

тут Луцьк і Київ проростають пазлами

і тропами незнаними нам досі...

Збірка "Русла зап'ясть" спонукає віршувати. Така естетика тіла і слів, ніжність, тендітність, оголеність почуттів...

Спочатку ви помандруєте міськими вулицями, і якраз урбаністична поезія відразу ловить вас на гачок:

"Тарас і Леся

сплутали локації

вино в кав'ярнях

в парках - спориші.

Не місто, а суцільна

провокація -

І стільки всього нуртиться

в душі."

Потім пройдете, ностальгійно рефлексуючи, через кожну пору року:

"У передвесняній застуді

зима ще тримає за горло.

І вітряно-вітряно в грудях,

і в кронах ще голо-голо".

В наступному циклі авторка оголює перед нами і тіло, і душу. Інтимна лірика Ольги Ольхової ніжна, тремтлива:

"так за тобою скучила

до запаморочень,

до зречень.

Комусь - аби дихати - кисню,

а мені - твоїх заперечень".

Цикл "Спочатку успадкувати мечі" промовляє до нас болісними рефлексіями про події від Революції Гідності до не менш болючих тем сьогодення:

"Ідуть до Тебе воїни беззбройні

у камуфляжі й касках, у крові...

Ангели-воїни... сміливі... й безборонні...

Ідуть до Тебе вчора ще живі..."

Невід'ємною частиною збірки є фото, які гармонійно доповнюють кожен розділ.

Збірка і своїм форматом, і внутрішнім наповненням втілює в собі тендітність. І цю тендітність хочеться оберігати: торкатись обережно, аби ніде не пошкодити, не залишити плям. І так само хочеться сховати у закапелках душі ці ліричні рядки, щоб інколи трепетно і обережно діставати назовні і насолоджуватись ніжною мелодикою.

#читай_з_ovo #читайки #вигравай_з_ovo #ольгаольхова #руслазапясть #русла_запясть

Читайте також: Другий етап. Читай з OVO: перший тиждень

Редакція Читай

Редакція літературного порталу Читай

author photo