Улюблені книги: Віктор Янкевич

14.03.2021

Переглядів: 457

http://chytay-ua.com/

Привіт друзі! Мене звати Віктор Янкевич і я… письменник. Прозвучало досить дивно, наче в клубі анонімних алкоголіків (письменників) та все ж. У 2018-му році видавництво «Навчальна книга – Богдан» видало мою дебютну книгу про небезпеку соціальних мереж «Тенета». За нею були книги «Копія», «Відплата», «Вбивство в бібліотеці на Ринку, 9». Основний жанр – детектив. Але восени 2020-го світ побачив мій любовний роман «Останній лист». У 2021-му планується видання нового гостросоціального детективу «Тенета 2.0» та пригодницького роману про лихі двотисячні (як я їх називаю) «Перша, друга, третя». Окрім письменництва я обожнюю спорт. Щодня відвідую тренажерний зал, тягаю залізо, бігаю. Люблю кататися на велосипеді, подорожувати, а ще гори, сноуборд і смачно поїсти (напевно через це в мене ніколи не буде ідеального пресу, а так хочеться). Вважаю, що головне в житті це гармонія з собою.

БЛІЦ

Книга: паперова чи електронна? Паперова, без варіантів. Обожнюю запах нової книги. Мрію зібрати велику бібліотеку.

Книги, котрі читати НЕ буду. Книги на кшталт «Як заробити мільйон сидячи в сільському туалеті з телефоном в руках» (я жартую, але ж ви зрозуміли про що я).

Недочитані книги. Донедавна це був Стівен Кінг і його «Сяйво» та «Доктор Сон». Але зараз я повернувся до цих книг і найближчим часом таки прочитаю. Окрім цього… Багато. Якщо книга не зайшла, я її не читаю. У світі багато цікавих книг і я не вважаю за потрібне мучити себе тим, що тобі не подобається. Не подобається, не зайшло, не читай, все.

Особистість, котра надихає. Знову ж таки, донедавна це була виключно бабця Агата (Агата Крісті). Тепер до неї додався вищезгаданий Стівен Кінг.

Музика, що створює настрій. Не так давно я познайомився з гуртом «Wszystko». Їхні пісні реально створюють настрій. Додамо до цього «Kozak System», «Без обмежень», можливо навіть «ТіК» (з ними весело). Та найбільше я віддаю перевагу українським народним пісням, таким як «При долині кущ калини», «Ой у вишневому саду» та інші. Якщо ж мова піде про тренажерний зал або ж далеку дорогу, то тут лише рок і лише класика «Led Zeppelin», «AC/DC», «Nirvana» та інші. Найбільш мотивуюча пісня - Survivor – "Eye Of The Tiger".

Фільм, що вразив. За своє життя я передивився стільки фільмів, що й не порахуєш. Якщо назву всі, що вразили, вийде той ще списочок. Тому тут коротко і перше, що спадає на думку. «Геній» за романом Ендрю Скота Берга «Макс Перкінс: Редактор генія», якщо жахи, то «Закляття» всі частини, якщо з дитинства, то «Жах на вулиці В’язів», якщо мелодрама, то «Щоденник пам’яті», якщо про спорт, то «Тренер Картер». Я можу довго говорити про фільми тому… досить.

Книга, яка заслуговує на magnum opus української літератури. Безсумнівно «Готель Велика Прусія» і «Експрес до Ґаліції» Богдана Коломійчука.

Мій magnum opus буде про… Гадаю, про це ще рано говорити. Я лише почав свій літературний шлях, тому…

Тепер про улюблені книги. Напевно, справедливим буде розбити мій топ на два пункти. Перший – книги українських авторів. Другий – закордонних. Почнемо з українських.

1. На першому місці (як і завжди на моєму робочому столі) книга Сергія Синюка «Літературна кухня, або порадник прозаїка початківця». Незважаючи на невеликі розміри книга надзвичайно важлива не тільки для тих, хто пробує писати, але й для тих, хто вже написав, видав і думає, як далі жити. Як підготуватися до написання роману? Як підібрати свій жанр? Як зробити так, щоб твої персонажі ожили і з дерев’яних й неживих перетворилися на таких, яким повірять, в яких люди побачать себе, або когось зі свого оточення? Що таке перший варіант і як зробити другий, скільки викинути і скільки додати? Як знайти видавця? Як продавати вже видану книгу? Як вижити автору-початківцю на книжкових фестивалях, форумах, толоках? Книга «Літературна кухня, або порадник прозаїка початківця» дає відповіді на всі ці питання і адаптована під наші українські реалії. На мою думку, ця книга має лежати на столі кожного, хто пише.

2. Тут хочу відмітити дві книги. Їх можна було б і розділити, але не буду. Мова піде про «Готель Велика Прусія» та «Експрес до Ґаліції» Богдана Коломійчука. Безсумнівно найкращі детективи 2019-го та 2020-го років відповідно (як на мене). Хоча й детективами їх назвати не можна. Це щось набагато більше. Авантюрний роман, як каже сам автор. І він справді вийшов далеко за межі звичайного детективу. Карколомні пригоди, заплутані справи, шпигунські таємниці та небезпечні розслідування і все це в неймовірній атмосфері 1905-го 1906-го років 20-го сторіччя, яка прописана настільки ретельно, що здається, ти подорожуєш у часі і бачиш все це на власні очі. Ці книги настільки вразили мене, що я (вперше в житті) з неабияким задоволенням перечитував їх, насолоджуючись кожним словом (мова просто шикарна), кожним моментом, з головою поринаючи в сюжет, переживаючи з головним героєм (Адам Вістович, львівський комісар) кожну мить його пригод. Наполегливо раджу всім, ви не пожалкуєте, це я вам обіцяю.

3. Цього разу трилер і то неабиякий. «Усі їхні демони» Поліна Кулакова. Це той випадок, коли після прочитання залишається багато питань, питань, які не дадуть вам заснути. Книга точно не залишить байдужим жодного з читачів. Незважаючи на назву, забудьте про містику, лише реальність і нічого надприродного. Маленька самотня дев’ятирічна дівчинка щиро вірить, що кожного вечора в її батьків (маму та вітчима) вселяються демони, які живуть у підвалі їхньої «хрущовки». Демони, які спонукають їх до агресії, до злості й ненависті. Вона всім серцем хоче позбутися цих злих сутностей, навіть не розуміючи (а скоріше, розуміючи, але не визнаючи клятої правди), що єдиним і найнебезпечнішим демоном є алкоголь, який поселився в їхній родині і не відступить просто так. Неймовірно правдива історія, яка зачепить (100%) читача за живе, як зачепила й мене.

4. «Сузір’я дів» Дари Корній. О, ця історія просто вибух, який неможливо зупинити. Вона розірве вашу свідомість (як розірвала мою) і ви обов’язково перечитаєте її знову, щоб переконатися, чи нічого не пропустили. В книзі є все. Детектив, трилер, містика, драма, романтика, кохання, історія і ще багато всього. Читаючи одну книгу ви отримуєте все й одразу. Вам просто знесе дах. Сюжет надзвичайно цікавий і досить таки заплутаний. Головна героїня, Василина Коморовська, представниця давнього та шляхетного роду. На її долю випало стільки всього, що дивуєшся, як взагалі таке можна витримати. Але… Можна. І найстрашніше в цій книзі не демони, злі сутності чи духи, найстрашніше – реальність. Люди, які оточують нас з вами, можуть бути такими, що демони й їм подібні нервово й заздрісно курять збоку, дивуючись злу простих людей. Книга реально вражає, тому вона і є у цьому топі.

5. Тепер перейдемо до спорту, драйву, дружби, кохання і… підлітків. «Зграя» Анастасії Нікуліної. Як зараз пам’ятаю, що «львівська спека плавить асфальт». Неймовірно атмосферна книга. Скажу одне слово – паркур. Паркур – стиль життя в якому не існує меж, а є лише перешкоди. Напевне це перша і єдина українська книга про паркур. Історія дівчини на ім’я Таша, яка зненацька стає частиною команди трейсерів, що складається з п’яти хлопців. Така собі «Зграя». І все б нічого, але дівчина явно щось таки приховує (як і вони всі). Якась таємниця, яка рано чи пізно повинна таки вилізти на поверхню. Неймовірна історія про дружбу, зраду, підлість, войовничість, зверхність, лідерство, шалене кохання і… перешкоди, які можна здолати лише об’єднавшись у… «Зграю». Цю книгу рекомендував і рекомендую (особливо підліткам).

Що ж, тепер коротко топ книг зарубіжних авторів, які назавжди врізалися в мою пам’ять.

1. «Відьма» Томаса Олде Хьовелта. «Цілком самобутній, яскравий твір», сказав про цю книгу сам король жахів Стівен Кінг. «Той хто народився в цьому місті, приречений жити в ньому до самої смерті. А той, хто сюди переселився, вже не має дороги назад». Мова йде про Блек-Спрінг, містечко в Гудзонській долині, яке, на перший погляд, здається привітним і милим. Та все не так просто. Відьма Чорної скелі (жінка з сімнадцятого століття із зашитим ротом і очима) роками тероризує місцеве населення. Їй дозволено все. І за жодних умов не можна відкривати їй очі, бо наслідки будуть катастрофічними. Роман вражає неймовірним стилем. Розгорнувши його вже неможливо зупинитися, а фінал… Фінал просто розірве до бісової матері вашу свідомість і останнє, що ви почуєте, так це моторошне хихотіння старої відьми. Читати. Обов’язково.

2. Тут не хочеться виділяти якусь окрему книгу, поговоримо про авторку. Агата Крісті, або бабця Агата, як я її називаю. Її низенький пузатий Пуаро з його шикарними вусами легко врізається в пам’ять і забути цього бельгійця вже неможливо, як і стареньку, але таку вправну, Міс Марпл. Фактично всі історії написані цією жінкою неймовірні. З книг, які вразили мене найбільше можу виділити «Убивства за алфавітом», «Загадкова пригода в Стайлзі», «Убивство Роджера Екройда» та «Оголошено вбивство». Що тут ще скажеш? Класика

3. «Крістіна» короля жахів Стівена Кінга. Мені, як затятому автомобілісту, було надзвичайно цікаво читати цей роман, написаний ще далекого 1983-го року. Історія розказує про Арні Каннінгейма – хлопця-невдаху з жахливими прищами на обличчі, який ніколи не був популярним в школі, а про дівчат взагалі й думати не міг. Та раптом він купує стару розвалюху, «плімут-фурію» 1958-го року випуску і все його життя змінюється. Її звати Крістіна і вона – машина. Ні! Вона не просто машина, вона його перше кохання. Вже зовсім скоро Арні стає зовсім іншою людиною. Та чи він це? Ця книга затягує і не відпускає. Читав з задоволенням. Історія просто неймовірна.

4. «Дівчина у потягу» Поли Гоукінз. Одразу хочеться сказати, якщо ви прочитали книгу, навіть не думайте дивитися її екранізацію (застерігаю, бо сам вже обпікся). Книга чудова, атмосферна, непередбачувана і захоплююча. Той випадок коли взявся читати і не відриваючись ні на мить читав до кінця. Отямився в п’ятій ранку коли перегорнув останню сторінку. В книзі йдеться про жінку на ім’я Рейчел, яка щодня сідає в один і той самий потяг. Щодня бачить одну подружню пару, що снідає на веранді. Та одного дня все змінюється. Книга чудова. Рекомендую.

5. Ну і на остаток… Ден Браун і його «Інферно». Кажуть, що це детективний роман, хоча, як і у випадку з Богданом Коломійчуком, я думаю інакше. Це щось набагато більше. Книга вражає з перших сторінок і не відпускає до останньої. Це четверта книга з серії про Роберта Ленґдона, професора Гарвардського університету. Тут і Данте з його «Божественною комедією» і посмертною маскою, і Боттічеллі з його «Мапою пекла», і вірус, який може знищити людство і неймовірні пригоди і ще багато чого іншого. Уявіть, що існує кнопка. Якщо її натиснути половина людей на землі помре. А якщо ні, через сто років людство зникне. Що ви зробите?

Думаю, на цьому можна й закінчити. Прошу не звертати уваги на номери, які я поставив біля кожної з книг, вони зовсім нічого не означають. Це проста формальність. Кожна книга унікальна і варта вашої уваги не більше й не менше, ніж інші. Читаймо, друзі, читаймо українською і побільше українського і буде нам щастя.

З повагою Віктор Янкевич

Підтримати нас можна тут - Підтримати проект

Христина Пошелюжна

Редакторка рубрики Інтерв'ю, відповідальна за фото та юридичні питання. Адмін в Інстаграмі

Сторінка авторки в Facebook.

author photo