Часопис книгаря. Роздуми про майбутнє

26.04.2021

Переглядів: 833

http://chytay-ua.com/

Книгар на локдауні перестає бути книгарем, і від цього сумно, тому що без книгарів буде значно менше книголюбів, без книголюбів не буде розвитку українських видавництв, всі програють у грі, де правила диктують за нас. Несправедливість є доволі популярною темою в оповіданнях, не покидає відчуття, що ми стали героями саме такого сюжету. Тож я сиджу на дивані і записую цей часопис не так, як зазвичай і за змістом він відрізнятиметься, адже двері книгарень зачинилися на певний час.

Перебуваючи в таких умовах, хочеться поговорити про обставини, в яких більшість із нас опинилася (кажу більшість, бо ж не всі міста на локдауні). Ми усвідомлюємо всю небезпеку пандемії та необхідність правильної реакції на неї. На моє переконання варто звикнути до умов постійних небезпек та викликів для людства, і зараз спробую пояснити, чому.

COVІD-19 - не найстрашніший ворог, який на нас чекає в недалекому майбутньому, принаймні так стверджують науковці і дослідники. Нові віруси еволюціонували в минулому і продовжать це робити в майбутньому. Частково про це книга «Смертельний ворог» лікаря-епідеміолога Майкла Остергольма та Марка Олшейкера, яка вийшла у видавництві «Лабораторія» в кінці 2020 року. Автори підкреслюють: все, що залишається людству, – підготуватися до нових вірусів. Знання з подібних книг уможливлюють нормальну життєдіяльність наших нащадків. Адже для більшості людей інформація про світ і його виклики обмежується телевізором, а популярне телебачення, здебільшого, заточене під комерцію, а не на істину. Нам потрібно читати заради наших дітей, а це, як на мене, хороший аргумент, щоб відкрити науково-популярну книгу.

Віруси – один із викликів, але не єдиний. У книзі «21 урок для 21 століття» Ю. Н. Харарі пише про ще декілька іспитів, до яких варто підготуватися людству. Він виділяє три основних: біотехнологічний прогрес, загроза ядерної війни та екологія.

Загрози ядерної війни зрозумілі, вони залежать від конкретних людей та їхньої готовності цю зброю застосувати. Наслідки такої війни катастрофічні. Щодо технологічного прогресу, то основна проблема полягає в неготовності більшості населення планети до біотехнологічних відкриттів і розробок, які відбулися за останні десятиліття і відбуватимуться далі. А збереження екології – основний напрямок руху для всіх без винятку жителів Землі. За останні сто років людство завдало шкоди екології більше, ніж за тисячі років до того. З такими темпами екологи та науковці прогнозують катастрофічні наслідки уже в найближчі десятиліття. Нещодавно було анонсовано український переклад книги Білла Ґейтса «Як відвернути кліматичну катастрофу. Де ми зараз і що нам робити далі», назва якої говорить сама за себе. Склалися умови, за яких така література актуальна як ніколи раніше. Ситуація з кліматом може призвести до страшніших наслідків, ніж всесвітній локдаун, коли ізоляція і санітарія не допоможуть. Особисто я маю звичку довіряти цим вищезгаданим авторам, а обмеження, пов'язані з локдауном, спонукають до прочитання їхніх книг. 

Читайте також: Часопис книгаря. Носії книговірусу

Знаєте, що для мене важливо в роздумах про майбутнє? Пам'ятати не лише про виклики і небезпеки, але і про мрії, про те світле, заради чого хочеться прокидатися кожного ранку. Дозвольте поділитися з вами кількома мріями.

Я все ще мрію про власну книгарню (про що розповідав у Часопис книгаря. Знайомство з ремеслом), хоч і розумію, наскільки складно в теперішніх умовах вести такий бізнес, коли тебе можуть зачинити в будь-який момент. До того ж культура читання в українському середовищі все ще розвивається й не досягла зрілості. А тому мрія про книгарню видається малоймовірною, якщо ти не володієш значною сумою або якщо попит на книжки не стане супервисоким і культура не стане масовою. В такому випадку шанси на власну книгарню трохи зростуть.

Більше того, ми з друзями по проекту Читай мріємо про мережу провінційних книгарень, невеликих книжкових куточків у маленьких українських містах. Та невелика кількість книжкових магазинів у країні (кількість яких, до речі, за останні роки зменшується, що є сумним фактом) розташована, в основному, у великих містах. В провінціях люди часто навіть не мають змоги відчути естетику паперових книг, тому і культура читання там слабо жевріє, та й то завдяки інтернету і його можливостям. Мережа провінційних книгарень могла б дати людям шанс почати свою книжкову історію. Нам цього сильно хотілося б.

І про ще одну справу, яку я нарешті почав на локдауні. Колись я писав про важливість мати домашню бібліотеку. Як правило, в них завжди знайдеться декілька книг, які смиренно чекають свого часу. Якось так склалося, що більшість прочитаних мною книг написані зарубіжними автора, і одного разу я пообіцяв близькій мені людині, що нарешті візьмусь за сучасну українську літературу. Ось і прийшов цей час. За останній місяць прочитав чотири таких книги, дві художніх і дві нон-фікшн. На цьому зупинятися не збираюся, книгарям просто необхідно бути особисто знайомими з творами тих, кого можна зустріти у книгарнях. А ви з багатьма письменниками знайомі особисто?

Підтримати нас можна тут - Підтримати проект

Слава Славський

Головний редактор, книжковий пропагандист

Сторінки автора у соцмережах: Facebook , Twitter , Instagram

author photo
poster