Андрій Горбунов: «Будь-яка діяльність пов’язана з літературою, бо все наше життя – це розповідання історій»

23.06.2021

Переглядів: 1153

http://chytay-ua.com/

Андрій Горбунов – нове і перспективне ім’я на літературній ниві. Він дебютував з книгою «Гліл», яка видана у видавництві «Фенікс» (серія «Хвиля ХХІ») у співпраці з Літературною агенцією OVO.

Книга поведе читача манівцями Львова, але не того Львова, до якого ми звикли - з красивими фасадами та затишними кав’ярнями, а його внутрішнім, нічним боком. Місто Гліл – приховує в собі таємниці могутніх ляльководів, справжніх господарів міста, що використовують мерію як театр маріонеток. Гід, завбачливо вписаний між розділами книжки, допоможе нам дізнатися цікавинки зовнішнього Львова, а потім проведе і в потойбіччя, де розгорнеться головна битва. Хто ж переможе?

Детальніше про книгу та автора читайте у нашому бліц-інтерв’ю.

Чому ти вирішив взятися за написання книг? Чи пов’язана твоя спеціальність/робота якимось чином з літературою?

Будь-яка діяльність пов’язана з літературою, бо все наше життя – це розповідання історій. Я програміст – тобто перекладач між мовою машини і мовою людини; і також я математик – а літературні твори існують у так званій алгебрі Борхеса. Коли філологічний факультет намагається якось узурпувати собі покликання письменника, це викликає в мене щонайменше подив. Немає факультету письменників; навпаки, у кожній спеціальності повинні бути ті, хто займається комунікацією та увічненням у текстах саме своєї перспективи – програмістської, водійської чи столярської.

Дуже цікава думка, розкажи нам, що таке «ГЛІЛ»?

Це дзеркальна тіньова версія мого рідного Львова, в якій живуть демони, маги та інші надприродні істоти. Це гумористичне міське фентезі, яке можна прочитати за один день просто як збірку анекдотів про Львів – я не з тих авторів, які кажуть «Посмакуйте мій твір, не ковтайте його весь одразу», я вважаю такий підхід снобством. Але водночас «ГЛІЛ» – це й спроба висікти на умовному камені літератури сучасний зріз того, чим живуть львів’яни, про що снять і чого бояться, які емоції тут живуть і що діється «за кадром».

Ти писав книжку «з нуля» чи орієнтувався на якісь вже написані твори?

Однозначним прикладом для наслідування в мене було «Небудь-де» Ніла Ґеймана. Власне, я не просто так згадую на початку тексту Долішній Лондон – я намагався зробити зі Львовом те, що Ґейман зробив з Лондоном. А саме – зафіксувати його меми, міські легенди і втілити їх у надприродних істотах темного потойбіччя. Приправивши це все місцевим гумором, звісно.

Чи розглядаєш ти можливість продовження цієї історії або розгортання нової в цих самих містичних декораціях?

Взагалі, «ГЛІЛ» задумувався як standalone-твір, але якщо читачам зайде, то в мене є два можливі спіноффи. Перший – це «Мандрівка до Смалехова», в якій я хочу розкрити вже не місто, а область і її села – гадаю, тут матеріалу буде не менше. Другий - майбутні пригоди Володі та Софії; я закинув у «Глілі» деякі зачіпки, з яких особливо уважний читач може здогадатися про, скажімо, не вельми щасливе продовження цієї історії. Але не буду спойлерити.

І правда, краще без спойлерів, залишимо місце для інтриги. Розкажи чи досліджував ти якісь львівські міські легенди і чи використав їх в своїй історії?

Читав Винничука, читав історію облоги 1648 року, та кількісно основним джерелом усе ж залишаються меми, розчинені у звичайних розмовах сьогодення – на вулиці, в інтернеті тощо.

Які складнощі виникали при написанні твору?

Взяти себе в руки і дописати все. То була єдина проблема :)

Напевно, усі час від часу зіштовхуються з цією проблемою. Наостанок цікаво дізнатись чи є у «Глілі» алюзії на історичні події, чи вклав ти якийсь таємний сенс в історію потойбічного Львова, за який львів’яни можуть на тебе образитись? 

Події 1648 року переказані доволі буквально, але там уже нема на що ображатись; і є одна алюзія на сучасного нам діяча, але я сподіваюся, що вона захована достатньо глибоко. Скажімо так – у певної категорії людей завжди є на кого образитися, і я тут особливої погоди не створю.

Читайте також: Книги з присмаком кави

Підтримати проект

Редакція Читай

Редакція літературного порталу Читай

author photo
poster