Ентоні Дорр "Все те незриме світло"

Маю правило – не радити бестселери, ці довершенні творіння маркетологів. Однак для роману «Все те незриме світло» варто зробити виключення.

Автором даного твору є 42-річний американський письменник Ентоні Дорр. На його рахунку всього лише два романи та дві збірки короткої прози, але це не завадило «Незримому світлу» сколихнути світову читацьку аудиторію.

Між іншим, на написання цієї книги Дорра надихнула ситуація в метро, коли в одного з пасажирів виникли проблеми із сигналом мобільного телефону, що неймовірно його роздратувало. Тож, у письменника з’явилась ідея – а чому б не написати роман про силу невидимих радіохвиль, якщо вони настільки впливають на наше життя? Що ж, цей первинний задум отримав досить неочікуване втілення. 

Дорр працював над твором цілих десять років. Можливо, в іншому випадку даний факт був би частиною рекламної кампанії, однак у романі «Все те незриме світло» тривалу та кропітку роботу автора над своїм твором помітно.  Відчувається, що сюжет продуманий до деталей, вони створюють атмосферу безпосередньої присутності читача у плині твору. Декілька сюжетних ліній настільки вдало переплетені між собою у часі та просторі, що написати краще просто неможливо! Порушена хронологія викладу теж грає на руку, рухаючи сюжет поступово, виважено доповнюючи історію новими складовими. 

Досвідчений читач обов’язково помітить у романі вдалу гру на протиставленнях: француженка Марі-Лор та німецький юнак Вернер як представники ворогуючих сторін, батько-замкар, покликаний захищати надцінний камінь «Море полум’я», та німецький військовий фон Румпель, котрий за будь-яку ціну прагне його здобути, смілива та відчайдушна домогосподарка мадам Манек та дивакуватий дідусь Етьєн, який параноїдально боїться зовнішнього світу, ну і звісно незриме світло радіохвиль, що несе як надію на перемогу, так і вірну смерть.  

Дорр справедливо отримав свого Пуліцера за якісно інший погляд на події Другої світової війни. Щодня з життя йдуть свідки тих жахливих подій, та чомусь через стільки років ми й досі знаходимось в полоні стереотипних міркувань про ворогуючі сторони. Дорр у своєму романі намагається акцентувати увагу не на політичних переконаннях героїв,  а на їх особистих якостях, що проявляються незалежно від зовнішніх обставин. В романі присутня непідробна людяність, сміливість, самопожертва, але в той же час ми бачимо безвихідь, ницість, безсилля.

Протягом твору автор постійно підводить читача до думки: війна як явище – неминуче кінечна  і будуть ті, хто зміг пронести своє власне незриме світло крізь роки темряви і біль втрати заради мирного життя.  Варто відмітити, що роман не закінчується завершенням війни – оповідаючи про події, що відбуваються вже у наш час, Дорр нагадує, свідки найбільшої катастрофи ХХ ст. все ще живуть серед нас і кожен з них має свою унікальну історію.

«Все те незриме світло» Ентоні Дорра – вдалий приклад того, як хороший роман поєднується з якісною промоуцією.  Наш український простір потребує перекладів якомога більше подібних книг, адже «Все те незриме світло» розрахований на дуже широке коло читачів, що охоплює як і любителів масової літератури, так і поціновувачів інтелектуальної прози. Тобто, ніхто не залишиться обділеним.

Я впевнена, що «Все те незриме світло» з легкістю пройде природній літературний відбір, що відправляє у небуття більшість бестселерів, та займе своє почесне місце на полиці дійсно хороших романів про Другу світову війну.

Слідкуйте за нашими найцікавішими публікаціями в соціальних мережах Facebook і ВКонтакті