Василь Стус «Палімпсест. Вибране»

16.11.2022

Переглядів: 303

http://chytay-ua.com/

Почав читати книгу Василя Стуса «Палімпсест. Вибране» достатньо давно. Не можу сказати, що поезія Василя Семеновича читається легко, але кожний вірш сповнений жертовної, безмежної, всеохоплюючої любові до рідної України. Саме така любов до рідного краю, який, по суті перебував під окупацією радянського режиму, була сенсом життя поета, він віддав своє життя і здоров`я за свої переконання і непохитну віру в те, що Україна буде Незалежною та вільною державою.

«Ти вже не згинеш, ти двожилава,
земля, рабована віками,
і не скарать тебе душителям
сибірами і соловками.

Ти ще виболюєшся болем,
ти ще роздерта на шматки,
та вже, крута і непокірна,
ти випросталася для волі.»

Творчість Василя Стуса ще належить осмислити та відкрити її глибинний сенс кожному українцеві, тому що життя Василя Семеновича це – нескоренність, незламність, всупереч засланням, обставинам, тюремній каторзі. Представники радянської влади робили все, аби знищити його не лише фізично, але й натиснувши морально, знищуючи всі його поезії, переклади Гете, Р. Кіплінга, А. Рембо. Дж. Унгаретті та інших.

Для глибшого розуміння книги «Палімпсест. Вибране» варто читати після книги В. Кіпіані «Справа Василя Стуса», так читач зможе, в певному сенсі, «відчути», наскільки це можливо, які жахіття довелося пережити поетові, але не зрадити своїм поглядам і вірі в Україну.

Ось як поет описує відчуття чекання зустрічі з дружиною Валентиною Попелюх, коли перебував у засланні та висилці на Колимі: 

«Колимські конвалії — будьте для Валі,

достійтесь до Валі — рожеві огні.

Пробачте, у вас забагато печалі,

пробачте, красуні, ви надто сумні….»

Важливо наголосити, що поет завжди вірив, що повернеться до свого вільного українського народу у своїх поезіях, навіть після фізичної смерті.

Мотив смерті був для Стуса шансом на звільнення від тягот земного життя, але й вищою ексзистенційною сутністю, бо лише через смерть людина може стати ближчою до Господа, як творця та Абсолюту, що дає енергію життя.

«Іди — за край. Народження — по смерті
тебе чекає. Прагни стрімголов
на ту тропу, що яра, наче кров,
воліє душ, що щирі і одверті
так і живуть — своїм передкінцем,
як припочатком. І рушають д’горі,
коли біда оба крила просторить
і повертає вічності живцем.
18.IV.1972»

Однією з провідних тем творчості Стуса є тема туги за Україною:

«Такий близький ти, краю мій
і безнадійно так далекий.
У вирій відлетять лелеки,
а ти пробудь один — і скній.
Ізвомплена душе, ярій!
Коли докучили ці втеки —
в лет, до вогненної пащеки.
Як він ощирився, стозмій!
Іще в цій тиші гробовій
колись почуєш: орлій клекіт
шикує молоді шереги
всіх наших змагань і надій.»

Прочитати книгу «Палімпсест. Вибране»  від щирого серця рекомендую кожному, хто любить і цінує Україну. Кожен вірш можна і варто вивчати, читати, перечитувати, впиватися цією всеперемагаючою любов`ю до України та нашого народу.

Саме така любов і жертовність крізь століття світить мерехтливим вогником надії та перемоги у душах сучасних захисників України, тих, які в цю хвилину захищають кожного з нас на полі бою від тієї самої рашиської орди і в цьому бою ми точно переможемо завдяки єдності.

Однак, не забудемо ні на мить про тих мужніх чоловіків та жінок, чия душа, можливо саме в цю хвилину долає останній рубіж на шляху до Господнього світла вічності, заради того, аби кожен з нас побачив світанок нового дня у вільній, незалежній європейській Україні.

Читайте також: Сімона Вілар "Відьма"

Підтримати проект

Ігор Зіньчук

Філолог, автор книжкових оглядів, блогер, копірайтер

author photo
poster