онлайн-журнал про книги та літературу
Навіщо втікати від свободи? Важко знайти раціональну відповідь на це запитання, адже свобода є загальновідомим благом людського суспільства. Пошук відповіді приводить нас до ірраціонального та підсвідомого, де втеча від свободи проявляється у різних формах поведінки, іноді в найнеочікуваніших. Ця книга допоможе розібратися в причинах і наслідках такої втечі, а також розтлумачити свободу як поняття.
Еріх Фромм — німецький соціальний психолог єврейського походження, психоаналітик, представник «Франкфуртської школи» та один із засновників неофрейдизму. Читаючи книжки Фромма, поступово рухаючись ниточками його досліджень й аналітики, починаєш краще розуміти природу людської поведінки, у них він піднімає важливі теми свободи, любові, взаємодії у суспільстві, природи щастя та страждання.
А тепер власне про саму книгу. У перших розділах автор занурює читачів в історію часів Середньовіччя, коли в Європі починає зароджуватися свобода індивіда, та свобода, яку ми спостерігаємо сьогодні. Спочатку під впливом ідей Мартіна Лютера і Жана Кальвіна (про життя та ідеї яких, ви дізнаєтеся багато цікавих фактів), а згодом під впливом промислової революції - індивід поступово відокремлювався від громади. Це відокремлення стало справжньою революційною ідеєю, адже люди соціальні істоти, соціальна взаємодія і спільність лежить в основі нашої природи. Автор називає цей процес «індивідуалізацією». Виявляється, людське суспільство в різні роки характеризувалося різним рівнем індивідуалізації. Існує певна межа індивідуалізації, яку людина у своєму звичному середовищі перетинає дуже рідко. І саме у Середньовіччі ця межа суттєво змінилася.
«Соціальна історія людини розпочинається з її переходу від стану єдності з природою до стану розуміння себе як істоти, окремої і від природи, і від людей, що її оточують»
Фромм пояснює чому і як з‘явилася «нова свобода», а також розповідає чому ця свобода мала подвійний наслідок для індивіда, як позитивний так і негативний. Позитивний бік свободи нам зрозумілий, це свобода можливостей, дій та думок. Негативний же полягав у неготовності деяких індивідів до незалежності та самодостатності, до того, щоб стати повноцінним господарем власного життя. Індивідуалізація стала чимось радикально іншим, ніж те, що мали люди до цього.
Фромм аналізує вчення Кальвіна та Лютера — засновників протестантської течії християнства та Реформації, яка відіграла важливу роль у індивідуалізації широких мас. Описує економічні передумови, які вплинули на сприйняття і вираження свободи як поняття. А в останніх розділах на прикладі нацизму та фашизму, аналізує причину поширеності цієї ідеології, адже втеча від свободи в ідеології сили є однією з найпоширеніших. «Якщо ми хочемо здолати фашизм, то ми мусимо його зрозуміти»,- зазначає автор. У цьому контексті книга важлива для розуміння не лише фашизму, але і сучасної росії. Адже читаючи про німецький народ, який пішов за фюрером, та італійський, який підтримував дуче, - впізнаєш наших ворожих сусідів.
Також, як один із засновників неофройдизму, Фромм неодноразово у своїх книжках підкреслює важливість і революційність досліджень та відкриттів Фройда. Він доповнює вчення австрійського психолога, розширює їх і виявляє важливі неточності.
Тож чи варто втікати від свободи? Однозначно ні. Варто навчитися нею правильно користуватися, не нашкодивши іншим і ставши при цьому щасливішим.
Читайте також: Чарлз Дікенс "Повість про двоє міст"
