Мілан Кундера «Безсмертя»

22.01.2023

Переглядів: 596

http://chytay-ua.com/

Фізичного безсмертя, на жаль чи на щастя, не існує. Так сформована біологічна система життя. Проте більшість із нас мріє про вічне життя, хтось через страх смерті, а хтось просто полюбляє пофантазувати. У кожного свої плани на вічність. Неможливість біологічного безсмертя компенсується безсмертям культурним чи історичним. Митці, науковці, політичні діячі та інші історичні постаті залишаються у своїх творах, відкриттях і вчинках, хотіли б вони цього чи ні. Нащадки проголошують їхнє безсмертя, невтомно блукаючи маршрутами спогадів і фактів їхнього життя.

На сторінках цього роману після власної смерті зустрічаються Ґете й Гемінґвей. Така зустріч була неможливою в реальному житті, тим цікавіше спостерігати за цим позачасовим діалогом. У них є багато чого спільного окрім письменства. Наприклад, немала кількість жінок, які супроводжували їх у земному житті. Проте розмірковують літератори саме про безсмертя. Не варто порівнювати цих двох, адже, на думку автора, один із них вже став безсмертним, а іншому ще варто дочекатися такого статусу. Утім, ця книга не про Ґете й Гемінґвея, точніше – не лише про них.

Серед героїв книги можна знайти й самого Кундеру, щоправда, він ні разу не згадується на ім’я. Кундера постає наратором, оповідачем, який пише книгу і водночас є її героєм. Реальність і фантазія перемішуються за кращими традиціями магічного реалізму. У «Безсмерті» не варто шукати чіткої сюжетної лінії, треба лишень зануритися у глибину переживань персонажів. Тут, як і в інших романах Кундери, йдеться про переплетіння людських стосунків, глибинні внутрішні переживання та вчинки, яким, з одного боку, ми дивуємося, а з другого – упізнаємо в них нас самих.

Сюжет схожий на пазл, де уривки окремих історій поступово формують загальну картину. Декілька розділів пропонують читачеві зануритися в екскурс історією та познайомитися з реальними історичними персонажами. Наприклад, з уже згаданим Ґете або Бетховеном, які відомі багатьом із нас, або ж із менш відомою Беттіною фон Арнім – німецькою письменницею дев’ятнадцятого століття, яка була закохана у Ґете і намагалася здобути його прихильність.

У цій книзі є ще одна важлива ідея. Вона полягає у тому, що безсмертними можуть бути не лише люди та вчинки, але й навіть маленькі деталі, приміром, жест, який повторюється і передається від однієї людини до іншої. Ніхто не знає, хто вперше ним скористався, але він залишається серед людей, ним користуються, він приживається та стає ідентифікатором певної емоції. Так само безсмертними є людські первородні бажання та вади.

Книга написана 1990 року, але читач не відчуватиме плинність часу, бо безсмертя поза часом. Як і класні книжки.

Читайте також: Василь Шкляр "Маруся"

Замовити книжку

Підтримати проект

Слава Славський

Головний редактор, книжковий пропагандист

Сторінки автора у соцмережах: Facebook , Twitter , Instagram

author photo