Про український вибір бути у книжці Оксани Забужко «Найдовша подорож»

28.05.2023

Переглядів: 218

http://chytay-ua.com/

Оксана Забужко «Найдовша подорож»: Есей – К: видавничий дім «Комора», 2022 –168 с.

Книжку – есей «Найдовша подорож» Оксани Забужко варто прочитати усім, хто хотів би зрозуміти причини та наслідки цієї війни України з росією; чому це війна за державність України, її право бути, як незалежній, європейській державі; чому російська армія та диктатор путін так прагне знищити український народ, як націю; чому успіх України це – вирок для існування росії.

Це – війна, яка триває понад 300 років, тому що московія – росія завжди прагнула упокорити українців, користуватися ресурсами нашої країни, а для цього, сплановано знищувала, фальсифікувала, перекручувала історію України, забороняла багатогранну культуру нашого народу. Саме за право України бути незалежною європейською державою воюють наші сусіди, брати, друзі, колеги по роботі в лавах різних підрозділів Збройних Сил України.

Ось як Оксана Стефанівна окреслює мету написання цієї книжки: «…Покладаючись єдино на пам`ять, котра завжди зі мною, спробувати провести читача тим шляхом пізнання й розуміння цієї війни...».

В процесі читання книги кожен впізнає свої відчуття, переживання досвід, усвідомлення того, що життя більше ніколи не буде таким, як було до 24 лютого 2022 року, коли російська армія наважилася здійснити повномасштабне вторгнення в Україну, щоб «остаточно розв’язати українське питання», стерти нас з карти Європи та світу. 

Мене найбільше вражає щирість оповіді письменниці, глибина аналізу історичних подій, фактів, що є неспростовними, аргументованими доказами цілеспрямованого геноциду українського народу, який проводило російське керівництво, заради своїх справжніх імперіалістичних амбіцій. Втілення цих амбіцій не допустив кожен із нас, тобто люди, що ні на мить не припиняли боротьби за свободу в Україні: спочатку «революцією на граніті», далі «помаранчевою революцією» 2004 року, згодом, «Революцією Гідності» у 2014-го і продовжують успішно руйнувати плани російського диктатора зараз, героїчно захищаючи всю Європу на Сході та Півдні нашої держави.

Цінність цього есею в тому, що письменниця доносить до читачів у країнах ЄС, а також допомагає українському читачеві позбутися «полуди», якою росія та фінансована нею агентура в Україні ділила українців на «три сорти», створювала міф про те, що існує «Південний Схід України», де всі російськомовні, а їх прийдуть вбивати злі «укри» Бандерівці і т.д. 

На сторінках книги простежено, як через тотальний контроль над інформаційним простором України, росія впродовж не одного десятиліття, а у вимірі 300–літньої історії, здійснювала цілеспрямований план підкорення України. Саме з цією метою відбувалася експансія російськомовної літератури на українському ринку. 

«...цілі регіони України, як от Крим і Донбас, станом на 1997 р. вже було захоплено російськими книжковими дистриб'юторами, на монопольних засадах, тож українським видавцям лишалося проситись до їхніх книгарень десь на поличку в самому низу, – і так шанси на українську масову літературу, масові тиражі, а отже і на власний книжковий ринок було нам перекрито, вважати на старті. Подібне відбувалося з українською музикою, шоу – бізнесом, кінематографом. – з усіма галузями, де передбачалась масова аудиторія»

Книга «Найдовша подорож» це – один есей, який поділено на окремі історії. Своє завдання письменниця вбачає в тому, щоб «знайти слова для невисловленого, це ще одне наше професійне “Know how”, яким ми можемо бути корисні у війнах цифрової доби, де людей спершу масово занурюють у вмисне сфільмовану для них віртуальну реальність, а вже потім починають реаліті – шоу зі справжніми смертями.»

Есей «Найдовша подорож» дуже чітко, аргументовано описує, чому Україна та наш народ обов`язково, невідворотно здобуде перемогу у цій війні з росією.

Зверніть увагу, що це не просто красиві слова, безумовно патріотичної української письменниці, а письменниці – інтелектуалки, що бачить тяглість і невідворотність об`єктивного історичного процесу, руху, ходу історії.

Найголовніша перевага українців, які захищають Україну в цю мить зі зброєю в руках в окопах, і тих, хто невтомно займається волонтерством, працюють, допомагають військовим, полягає у тому, що «в нас немає страху перед росією».

Цілком поділяю цю думку і лише додам, що, в мене, з кожним новим масованим ракетним обстрілом, який здійснює росія по українських містах та селах, накопичується в серці ще більше ненависті до всього російського. Ця ненависть не лише не мине, а й стане ще сильнішою із часом.

Книга допомагає знайти відповіді за питання, які є важливими для кожного в цей важкий для України час. Наприклад, чому російські окупанти так нещадно руйнують бомбами міста Сходу і Півдня країни; чому російський диктатор та його військова машина приречена на поразку в Україні; чому Україна неодмінно стане членом ЄС, чому українські воїни б'ються до останнього подиху, віддають життя за європейські цінності.

Взагалі, цю книгу можна і треба читати, перечитувати, осмислювати, розбирати на цитати, тому що вона висвітлює боротьбу українців за свою державність, пояснює, чому «не вбиті за двадцяте століття, ми справді стали сильніші: сила життя – сила росту, любови й свободи по нашій стороні». Саме тому, ми переможемо, бо це – обов`язок перед майбутніми поколіннями, заради пам`яті та жертовності тих українців, які віддали своє життя за нашу з вами гідність, свободу та європейське мирне майбутнє.

Ігор Зіньчук

Філолог, автор книжкових оглядів, блогер, копірайтер

author photo
poster