Генрик Сенкевич «Quo vadis»

04.03.2016

Переглядів: 3204

http://chytay-ua.com/

«Quo vadis, Domine» («Куди йдеш, Господи?») – ця фраза, за легендою сказана гнаним з Риму репресіями Нерона апостолом Петром Ісусу, якого він зустрів на своєму шляху, лягла в основу назви роману Генрика Сенкевича «Quo vadis», відомого також під найменуваннями «Куди йдеш» і «Камо грядеши».

Дія роману розгортається в Стародавньому Римі часів правління одіозного імператора Нерона. Історичне підґрунтя книги обов'язково привабить допитливого читача. При написанні цього роману автор простудіював велику кількість історичних документів. І це відчувається. Обізнаність Сенкевича в укладі давньоримської життя оголює кожна сторінка книги. Тож тим, кому заманеться прочитати цей твір, не завадить спершу підчистити свій мізкодиск, аби звільнити в ньому трохи місця для нової інформації. Одних тільки приміток в книзі 25 сторінок. Періодичне заглядання в них, звичайно, трохи відволікає від оповіді, але дискомфорт від цього не надто великий. Зате можна дізнатися, що, наприклад, фригідарій – це прохолодна кімната в римській лазні, веларій – раб, який розсовує завіси, а набла – не що інше, як різновид арфи. «Word» ось, між іншим, цих слів не знає.

На сторінках книги постають переважно реальні історичні постаті. Це і сам Нерон, і його друга дружина, Поппея Сабіна, і наближені до нього особи, такі як Ватіній, Тігеллін, Вітеллій та інші. Особливу роль в книзі відіграє Петроній – прекрасний письменник, поет, арбітр витонченості, як його називають римляни, і до певного часу улюбленець Нерона, який вміло грає роль справжнього поціновувача творчих потуг бездарного імператора. Тут можна зустріти навіть таких культових особистостей, як апостоли Петро і Павло. Але в центр особливої уваги читача потрапляють не ці шановані і не дуже персоналії, а два вигаданих Сенкевичем персонажа. Він – Марк Вініцій, молодий патрицій, військовий трибун, який нещодавно повернувся з війни проти парфян. Вона – колись взята в заручниці дочка лігійского царя Лігія, яку нині виховує полководець Авл Плавтій зі своєю дружиною Помпонією Грециною.

Уся катавасія в книзі починається з того, що Вініцій закохується в Лігію. Амур не оминув своєю увагою і саму дівчину. Усе було б пречудово, якби не одна проблема: Лігія – християнка, прихильниця нової релігії, яка тільки-тільки зароджується і поки є незрозумілою і неприйнятною для більшості жителів Вічного Міста. Вініцій же на корені відкидає цю релігійну новацію, вважаючи християнство вбивцею всіх земних радощів і насолод. Таким чином, два головних явища роману – любов і релігія – сплітаються в єдину нить, за якою ведуть свій шлях герої роману. Вініцій переживає непростий процес переосмислення, знайомиться з апостолами, пізнає доброчесність християн, приймає хрещення і нарешті перероджується зі скептика, антагоніста в смиренного, щиро люблячого Христа агнця.

Але чи принесло це йому щастя? Після пожежі, яка майже повністю знищила Рим, у тому, що сталося, були звинувачені саме християни. Участь їхня була незавидною. Тисячі жахливих страт віруючих у Христа прокотилися Римом, ставши головним перфомансом для язичницького люду. Як християни зустріли свою смерть? Чи вдалося врятуватися Вініцію і його коханій? Що сталося з Петронієм і Нероном? Давати відповіді на ці запитання я не буду. Про це красномовно розповів у своєму романі Генрик Сенкевич. Одне ясно кожному: викорінити християнство божевільному Нерону не вдалося. Навпаки, він лише більше розпалив вогонь цієї віри, який горить (хоча, на мою думку, скоріше, вже тліє) і по сьогоднішній день.

Однозначно рекомендую прочитати цей чудовий твір не менш чудового письменника.

Слідкуйте за нашими найцікавішими публікаціями в соціальних мережах Facebook, Instagram, Telegram і Twitter.

Наталія Чернишова

Редакторка розділу Мистецтво, адмін Telegram.

Сторінка автора в Facebook.

author photo
poster