Максим Кідрук "Бот"

20.04.2016

Переглядів: 1706

http://chytay-ua.com/

Дочитала "Бота". Три дні для такої книжки – саме воно. "Бот" - це, цитую, "перший український технотрилер". Перший чи не перший – не знаю, не рахувала, але шо трилер, то трилер. Не скажу, що я фанат такого жанру, але, мушу визнати, мені сподобалося. На перший погляд, це як романи Кінга, а фразочки типу "жити йому залишалося дві години" або "вона так і не дізнається, що її вбило" дуже чітко показували, звідки ростуть ножки.

Але насправді "Бот" страшніший за найстрашнішого Кінга, яким для мене став "Цвинтар домашніх тварин". Після "Цвинтаря…" я, щоправда, тиждень знаходила якісь дивні симптоми у власного кота, але в глибині душі було розуміння, що то вигадка. Моторошна, до крику реалістична, але вигадка.
З Кідруком все трохи по-іншому. Так, тут теж вигадка (принаймні, дуже на це сподіваюся). Але і назвати книгу фантастичною язик не повертається. Це як мінімум наукова фантастика, яка з кожним днем стає все більше науковою і все менше фантастико. Ми таке вже проходили колись з романами Жуля Верна. 

Наука - найбільш небезпечна іграшка в руках людства – ось головна тема роману. Безжальні, запрограмовані діти-вбивці, гра у виживуть-не-всі, КПІ-шник-програміст, який, можна сказати, врятував світ (ненадовго, але все одно приємно, що наш програмер, а не Брюс Вілліс), авіаудари і найновіші винищувачі з бомбардувальниками, ну і звісно, смертельно прекрасна і безжально-смертоносна Атакама та її Долина Смерті – це все, звісно, важливо. Але куди важливіше – це те, з чого все почалося: з надмірної цікавості, бажання розкласти все по поличках, докопатися до самого дна, залізти людині в мозок і препарувати його (у всіх сенсах цього слова), жага знань, яка притуплює елементарну істину – не все в цьому світі піддається розумінню, не все можна вивчити, не все можна спрогнозувати. І не важливо, як швидко людство набуває нових знань (всі технології, описані в романі, існують насправді, кому цікаво – на всі наукові статті автор дає посилання). Важливо, що кількість знань подвоюється приблизно кожні 2-3 роки. Це масив інформації, яку просто неможливо уявити. Людство само не помітило, що вже практично відчинило ті двері, на яких Бог завбачливо написав "Вхід заборонено".

Людина – істота прекрасна і мерзенна водночас. Ніхто не знає, що живе там, де закінчується свідоме і несвідоме, але всім хочеться туди залізти. В хід йде все: кібернетика, нанотехнології, нейрохімія, квантова і не тільки фізика, генетика, психологія і ще Бог знає що. Хто зна, чим воно все закінчиться, але дивлячись на телефони, які в рази розумніші за своїх власників, на "розумні будинки", які прекрасно функціонують без втручання людини, на машини, які самі себе паркують, завозять в гараж чи на автомийку, чогось мені здається, що "Бот" Кідрука – не така вже і фантастична книжка. 
І ще в одному автор правий: лише американці умудряються влипнути в таку історію, що вирішувати її потім доведеться тільки з допомогою стратегічної авіації)

Слідкуйте за нашими найцікавішими публікаціями в соціальних мережах Facebook і ВКонтакті. 

poster