Жан-Поль Дідьєлоран "Читець у ранковому експресі"

13.06.2017

Переглядів: 2227

http://chytay-ua.com/

Вони говорили про все й ні про що, довго сперечалися, наче хотіли змінити світ…

Жан-Поль Дідьєлоран, «Читець у ранковому експресі»

…Принцеси не пукають, а у стайні кожного принца має бути по кілька сотень кінських сил. Оце, мабуть, і є запорука довгого й щасливого казкового життя…

Критики стверджують, що дебютний роман французького новеліста Жана-Поля Дідьєлорана «Читець у ранковому експресі» («Le Liseur du 6h27», 2014) схожий на сучасну казку… Може, і так, якщо принцеса працюватиме у громадській вбиральні торговельного центру, принц ненавидітиме свою роботу, а каретою для казкових персонажів слугуватиме ранковий експрес.

«Читець у ранковому експресі» – як запашний французький круасан з кухлем темного пива, чи як шаурма з привокзальної площі Києва з келихом просекко: у одних викличе розлад шлунку, і стане справжньою знахідкою для інших.

Читач знайомиться з головним героєм твору з перших сторінок. От тільки він не надто щасливий. Тридцятишестирічний Ґілен Віньоль все життя страждає від перекручування його імені та прізвища на Вілен Ґіньоль, що означає Блазень-Потвора. До того ж він ненавидить свою роботу на заводі з утилізації книг.

Пан Віньоль – ні красивий, ні потворний, ні товстий, ні худий, ні риба, ні м'ясо. Утім, і м’яса, і риби у книзі достатньо. Зрештою, як і інших деталей, на які так і злітаються мухи.

Щоб якось розважитись перед ненависною роботою, Ґілен щоранку читає декілька випадково врятованих з дробарки (чи радше «Ненажери») сторінок пасажирам ранкового експресу. Хоча ні, він читає вголос не для них, а для себе. Щоб якось заглушити нестерпну думку: «Ненажера» – не просто машина. «Ненажері» недостатньо одних книг. Їй хочеться м’яса.

…Флешка ввійшла в життя Вілена…перепрошуємо – Ґілена випадково. Він знайшов її у транспорті. Флешка містила всього 72 текстових файли. То був щоденник володарки громадської вбиральні в одному з торговельних центів Жулі. Двадцятивосьмирічна дівчина без прикрас ділиться делікатними подробицями з життя вбиральні. Цікаво, чи була б вона такою відвертою, якби знала, що щоденник стане предметом читання у ранковому експресі?

…«Читець у ранковому експресі» це також книга про Івона Ґрембера, який воліє говорити Александрійськими віршами, про Джузеппе, який зловживав алкоголем (але тільки допоки «Ненажера» не зжерла дещо цінне), про стариганчика-у-капцях-і-піжамі-і-в-плащі, який обожнює свого пуделя, про товстуна, про бовдура, про фанклуб літніх леді і звісно про слова. Про любов до слова.

Довідка: Роман «Читець у ранковому експресі» видано у 29 країнах. Автор – двічі лауреат премії Гемінґвея. Українською книга побачила світ у 2017 році у видавництві «Віват». Переклад з французької Андрія Біласа.

Застереження 1: не відкривайте знайдені флешки на власних комп’ютерах з міркувань інформаційної безпеки.

Застереження 2: не читайте «Читця у ранковому експресі» у потязі вголос з міркувань поваги до інших пасажирів.

poster