Террі Пратчетт "Правда"

01.03.2018

Переглядів: 3714

http://chytay-ua.com/

Брехня може перетнути світ швидше, ніж правда взує одну ногу

Террі Пратчетт «Правда»

 

-Гадаю, я несу відповідальність перед правдою, ваша милосте.

- Та невже. І як саме? 

-Даруйте?

-Якщо ви збрешете, правда прийде і дасть вам ляпаса?… Де вона живе? Вона читає вашу газету? 

Террі Пратчетт «Правда»

 

Чи читає Правда вашу газету? Ну гаразд, може у вас немає власної газети… Чи читає Правда ваші пости в Facebook? Окей, у вас немає аккаунту в соціальних мережах або ви не є активним дописувачем… Чи є Правда у ваших словах? Не відповідайте, це питання було риторичним. 

***

Не відомо, чи є Правда в пратчеттівських словах, але іронії, сатири та гумору в них не бракує. Власне, британця Террі Пратчетта інакше як «майстром гумористичних романів у жанрі фентезі» не називають. Незважаючи на його атеїстичні погляди, сера Террі можна сміливо вважати Творцем нового світу – Дискосвіту. Дістатися туди доволі непросто. Не достатньо просто відкрити двері у платтяну шафу чи потрапити на платформу 9 і 3/4. Дискосвіт – плаский світ, що має форму диска й перебуває на спині черепахи, яка несе його через космос. Тож потрапити у Дискосвіт можна двома шляхами: зайнявши пасажирське сидіння славнозвісного червоного Tesla Roadster або відкривши книгу із серії «Дискосвіт» (вона налічує близько шістдесяти різноманітних творів). Ось і все – ви попалися на гачок! 

Шанувальники україномовної літератури, радійте: «Видавництво Старого Лева» видало вже три книги Пратчетта («Колір магії», «Правда», «Право на чари»), четверта «Морт» от-от вийде з друку, а п’яту, «Химерне сяйво», щойно відправили в друкарню.  І це тільки початок! Квиток у напрямку «Затишне місце для читання» - «Дискосвіт» практично у ваших руках.

Тим часом поділимося враженнями від першої поїздки з пунктом призначення у місті Анк-Морпорку. Містом якраз ширяться чутки. Нічого дивного: кожним населеним пунктом час від часу ширяться плітки. Хтось їх поширює, хтось їх записує. Так, власне, в Анк-Морпорку виник перший друкований засіб масової інформації, а потім і другий, і… та, здається, ми трохи захопилися. Про що це ми? Про Правду, звісно. 

«Правда» - один з найяскравіших позациклових творів серії «Дискосвіт». У ньому Пратчетт вправно грається словами і смислами, правдою і вимислом. В його світі якось (не без халеп, звісно) вживаються гноми та тролі, люди і чарівники, вампіри та перевертні, собаки, які розмовляють, і ґорґульї, що на службі поліції. 

***

Анк-Морпорк – одна з найпопулярніших локацій у світі сера Террі. За Анк-Морпорк цілком міг би зійти Нью-Йорк, Лондон ба навіть Київ: мультирасовий мегаполіс зі своїм метушливим устроєм життя, власними гастротрадиціями та друкованими ЗМІ. 

У новому місці обов’язково погортайте місцеву пресу. Ось погляньте: група не надто презентабельних чоловіків продає «Анк-Морпоркський Час». Читайте у номері: чи правда, що гноми вміють перетворювати свинець на золото? Чи правда, що Патрицій Ветінарі скоїв той страшний злочин, який йому інкримінують? Чи правда, що анк-морпорківці полюбляють більше перепічку, аніж хот-доги?

***

У когось в голові живуть таргани, у когось (прости господи) внутрішні богині, а в голові Вільяма де Ворда живе внутрішній редактор. Вільям – центральний персонаж «Правди», юнак який відбився від своєї аристократичної сімейки, який поставив власні інтереси, свободу та незалежність вище «золотого лоску». Вільям де Ворд був чесним, як стверджує автор, через абстрактне почуття самозбереження. Він є ідейним натхненником і головним редактором «Часу». Редакцію газети складають: юна репортерка Сахариса Кріпслок, вампір-фотограф Отто Крикк (дав обітницю не пити рідини на букву «к», про що символізує чорна стрічка на його руці), винахідливий та підприємницький гном-видавець Ґунілла Доброгір. 

***

«Правда» Пратчетта містить відсилки до Вотерґейтського скандалу (політичного скандалу в США 1972-1974 рр., що закінчився відставкою президента Річарда Ніксона; роль преси у виникненні й розвитку скандалу вважають визначальною). Редакція «Часу» опиняється на вістрі розслідування інциденту, де задіяні перші чини міста. 

***

Кожне місто має свою темну сторону. В Анк-Морпорк ця сторона «понаїхала» у вигляді «Нової Фірми». Пан Тюльпан і пан Шпилька не гребують методами, аби досягти своєї безчесної мети. Колись пан Тюльпан, як стверджує автор, вже намагався бути нормальним – і це йому не сподобалось. Його компаньйон – пан Шпилька був мозковим центром «Фірми», пан Тюльпан – її кулачищами. Зрештою, правити за кулаки цілком можуть і слова. Наприклад, вельможний де Ворд (батько Вільяма) використовував слова таким тоном і з такою гучністю, що вони могли б зійти за кулаки. А законник-зомбі пан Підступп («цинічний мертвий виродок») озброївся прогалинами законодавства: анк-морпорківці свідомі того, що за їхнього рівня права він міг завиграшки «перетворити будь-який закон у справжню шараду». 

***

Адаптований переклад «Правди» Олександра Михельсона розділив прихильників пратчеттівського Дискосвіту на два табори. Одні розчаровано розведуть руками, мовляв, не міг Пратчетт поставити на рінгтон «смартгонів» «Ще не вмерла» або «Вставай, мила моя, вставай…», ну не міг Пратчетт назвати безхатченка з множинною особистостей Разом-Нас-Багато. Та й навряд чи мешканцям Анк-Морпорку перепічка засмакувала б більше, ніж  традиційний хот-дог. 

Інші (особливо журналісти), які щоденно стикаються з підвищеними вимогами на кшталт «гри слів в заголовках», по достоїнству оцінять працю Михельсона. Заради збереження формату твору він місцями гребує точністю перекладу і (на думку автора цього відгуку) виграє. 

Зрештою, сер Террі мав відмінне почуття гумору, здається, він би схвалив таку адаптацію.

***

Все має свою ціну. Особливо талановитість. Сер Теренс Девід Джон «Террі» Пратчетт прожив яскраве життя і за свою талановитість заплатив велику ціну. На 59 році життя у нього діагностували рідкісну ранню форму хвороби Альцгеймера. Він помер у віці 66 років. Творчий доробок Пратчетта налічує мільйони слів, його світ має мільйони прихильників. Останній твіт сера Террі виявився доволі лаконічним: The End (@terryandrob). 

Та чи можуть насправді померти люди, слова яких продовжують жити в серцях читачів? 

poster