Тетяна Стрижевська "Де ESC з моїх халеп?"

12.05.2018

Переглядів: 2086

http://chytay-ua.com/

Вам доводилося чути від дорослих зневажливе: «Та які там в них проблеми в школі?» чи «Що ж там такого глобального в її п'ятнадцять може статися?» Якби такі питання почула Сніжка, можете не сумніватися, за словом дівчина в кишеню не полізла б! О так! Вона б точно розповіла всім і про проблеми, і про глобальне, і про глобальні проблеми теж. Власне, саме це вона і робить у підлітковій повісті Тетяни Стрижевської «Де ESC з моїх халеп?».

Це не перша книга авторки, написана в такому жанрі. В 2016 р. Тетяна Стрижевська стала переможницею конкурсу «Напишіть про мене книгу» від видавництва «Фонтан казок» з повістю «Файні товсті дівки, йо!». Цього разу героїня трохи старша, навчається в одній із київських шкіл і дуже відрізняється від своїх ровесниць. Точніше, відрізнялася, бо коли в серці зароджується любов, всі дівчатка поводяться майже однаково) 

Отже, знайомтеся: Сніжка, точніше, Сніжана Юна, десятикласниця, має фарбоване у синій колір волосся, обожнює техніку, комп’ютерні ігри і все, що стосується комп’ютерів, вміє перевстановлювати Windows, слухає японський рок, дабстеп і чиптюн, терпіти не може шкільну форму, а ще боготворить власного лисого кота Скіфа. 

«Де ESC з моїх халеп?» – це написана в формі щоденника (щоправда, без дат) та від імені Сніжки історія про її щоденне життя-буття. Тут все: школа, уроки, домашні завдання, батьки, з якими іноді так важко знайти спільну мову, подруги і вороги, які часто міняються місцями, одяг, зачіски, комп’ютерні ігри, плани на майбутнє і, звісно, перше кохання, перші «дорослі» страждання і розчарування.

У Тетяни Стрижевської вийшла дуже легка, приємна, романтична, цікава, дотепна і потрібна книжка. Це та література, якої нам справді не вистачає, написана без моралізаторства і повчань, доступною мовою, щедрою на молодіжний сленг і багато словечок, які змусять більшість дорослих тихенько піти гуглити, що ж воно таке, той гіроборд, худі чи рипстик. 

«Де ESC з моїх халеп?» – легка для прочитання, зрозуміла і близька, адже авторка говорить з читачем його мовою, вона не вчить, як має бути, а ненав’язливо натякає, не змушує, а пропонує, не критикує, а дає поради. І все це щиро і без тіні зверхності, це розмова рівних, коли і аудиторія, і письменниця налаштовані на одну хвилю. І це правильний підхід, який чіпляє по-справжньому.  

Повість просто переповнена емоціями, вони б’ють і фонтанують, вони всеохопні і чисті, не завжди хороші, не завжди своєчасні і виправдані, але не награні, в них одразу віриться. І тому, коли Таня Стрижевська підводить до думки, що головне – залишатися собою, не підлаштовуватися під більшість, не відмовлятися від власних поглядів і вподобань, цю пораду хочеться дати не лише підліткам, а й більшості дорослих. 

Ну а що ж до того, де ESC з наших халеп, то насправді відповідь в кожного своя. В кожного ця чарівна кнопка виглядає по-різному. Як варіант, можна спробувати жити не лише в віртуальному, а і в реальному світі. А ще навчитися озиратися навколо. Можливо, те, що ми шукаємо, саме зараз шукає нас, або ж навіть постійно поруч) 

poster