Ніка Нікалео "Квітникарка"

20.03.2019

Переглядів: 1986

http://chytay-ua.com/

"Це – історії двох міст: Жовкви і Львова. Це історії двох людей: мужчини і жінки" – так письменниця Ніка Нікалео говорить про свій новий роман "Квітникарка".

В романі йдеться про жінку, яка досягла успіху, незважаючи на численні проблеми та виверти долі: зраду чоловіка, перші спроби та ризики, пов'язані з відкриттям бізнесу, страх виховувати сина самотужки. 

Головна героїня Вікторія сумнівалася, чи зможе вона?, адже було так затишно жити у щасливій, фінансово забезпеченій сім`ї, де щороку, під час відпустки чоловіка, відпочивали на морі, відчували комфорт, але чи було справжнє кохання? Чи, радше, пристрасні ночі "примирення" після того, як побачила свого Василя з коханкою... Найкраща подруга Мар'яна підтримує Вікторію, допомагає їй впоратися із відчаєм та зневірою. Однак, це лише на перший погляд "жіночий роман", тому що такий поділ літератури є дуже умовним і не завжди виправданим.    

Не настільки все просто в сюжеті цього роману, адже письменниця, ніби мимохідь, короткими репліками персонажів висвітлює суспільно значущі проблеми та виклики сьогодення України. Ось як передано роздуми про владу в нашій державі: 

"... Адже система не зміниться. То нікому не вигідно. Влада в нашій країні – найвигідніший із бізнесів. Приходиш, і  "Разделяй и властвуй" 

Ще однією особливістю, на яку варто звернути увагу, є те, що в заголовку кожного розділу описано кульмінацію певного епізоду роману, причому, описано одним влучним словом чи реченням. Як от, наприклад, розділ, у якому Вікторія наважується піти назавжди від чоловіка-зрадника, називається "Рішення", а розділ, де йдеться про сина Вікторії - "Найголовніший у її житті".

Любов до свого народу, небайдужість письменниці до долі українців є не менш важливою темою для осмислення у тексті книги. Ось як авторка говорить про волелюбність мешканців Західної України: 

"Дух правди і свободи тут ніколи не згасав, тут же було створено першу Західно-Українську Народну Республіку чи Галицьку державу після розпаду Австро-Угорської імперії. Тут уперше виникли руські товариства, усілякі вольності і дозволи".

Тема єднання людини з природою є дуже важливою. Квіти є символом такого єднання. Любов до праці на землі змальовано в образі сестри Вікторії, Уляни, яка допомагає налагодити продаж квітів: 

– Та я тільки тішуся, що ти повернулася до землі обличчям. Це те, що дає нам, жінкам, енергію. А ти ще й гроші на цьому добрі вмієш заробити"

Не можу оминути увагою того факту, що "Квітникарка" – це другий роман, де йдеться про персонажа - людину з інвалідністю (тут це батько Вікторії), який потрапив в автокатастрофу, внаслідок травми 10 років після цього жив і боровся з недугою, пересуваючись у інвалідному візку. (Вперше я прочитав про персонажа з інвалідністю у книзі Ніки Нікалео "Любові полум'я"). 

Враховуючи обставину, що письменниця активно займається громадською діяльністю, благодійністю, багато допомагає людям з особливими потребами, напрошується висновок, що цю тему авторка бере близько до серця та думки і прагне зробити власний внесок у подолання тих негативних тенденцій, стереотипів, міфів, щодо людей з інвалідністю, які склалися в українському суспільстві впродовж тривалого часу.

Жага до знань, пізнання, відкриття нового є однією із основоположних у сюжеті книги. "...ми ніколи не будемо знати до кінця, як функціонує Всесвіт. Ми завжди будемо в пошуку відповідей на запитання. Люди так влаштовані, аби їх вабила жага знань".

"Квітникарка" – це дуже багатогранна книга. Її неможливо і не потрібно трактувати однобічно, однозначно просто. На сторінках книги читач стикнеться з містикою, надприродним, яке неможливо пояснити, але так важливо, бодай спробувати осмислити. 

Це, безперечно, роман про кохання, хоч і не завжди щасливе, жіночу дружбу, жіноче щастя та палкі почуття, пристрасть, що спопеляє, окриляє і дарує надію на те, що можна почати все спочатку. Важливо не знехтувати шанс стати іншою і вміти побачити крихточки щастя у кожному новому дні. Адже кожен новий день – це безцінний дарунок Всевишнього.

А ось чи буде продовження цієї захоплюючої історії про злети і падіння, мрії та реальність, любов і ненависть, ніжність і жорстокість – це вже у владі часу та шановної письменниці, чиї книги, справи, завжди залишаються в думках та серцях читачів надовго. Саме в цьому, на мою думку, і криється секрет успіху та щирості Ніки Нікалео.

Ігор Зіньчук

Філолог, автор книжкових оглядів, блогер, копірайтер

author photo
poster