Знання врятує людство

07.08.2020

Переглядів: 301

http://chytay-ua.com/

Науково - популярна література це відносно новий жанр. Це той жанр якого потребує сучасне суспільство. Наука розвивається дуже швидко, і людство не завжди встигає за цим розвитком. Як писав Карл Саган - жодна країна не готова до життя в середині 21 ст. З ним важко не погодитися. Інколи виглядає так, що наш спосіб мислення сформований не в сучасну епоху, а в минулу, промислову, а деякі думки і звички залишилися ще з середньовіччя. Одна із задач подібних книг - розвиток сучасного, наукового мислення. Наукове мислення означає вміння знаходити причинно-наслідкові зв'язки, вміння робити правильні висновки з минулого, запроваджувати наукові розробки в повсякденне життя, розвивати скептичне судження і вміння аналізувати інформацію, а також розширювати знання про світ та власний організм. Все це є ключем до нормальної життєдіяльності.

Чому людство потребує порятунку? Причин так вважати безліч: прірва між багатими і бідними, війни, екологічні проблеми, які є наслідками недосконалих економічних систем, освітня криза і не вміння знаходити спільну мову між представниками різних культур і субкультур.

Що ж потрібно для такого порятунку? У книзі “Мати або бути?” Еріх Фромм обгрунтовує необхідність формування якісно нового, ширшого світогляду у людей. Більшість сучасних суспільних і економічних систем сформовані за принципом “мати”, що означає володіння, присвоєння, це стосується як матеріальних речей так і не матеріальних, наприклад емоцій. Він пропонує інший погляд по принципу “бути”, що означає не привласнювати, а проживати. Існує велика різниця між тим чим ми володіємо, і тим як ми використовуємо те, чим володіємо. Наприклад знання - володіння знаннями, ще не означає вміння вдало їх використовувати. Адже знання, що не змінює поведінку, марне. Фромм наводить приклади цих двох форм буття у різних сферах нашого життя - навчанні, стосунках, релігії, політиці та економіці. Це один із напрямків, в якому ми можемо рухатися для порятунку людства.

“Перехід від володіння до буття - це перехиляння терезів, коли у зв'язку з соціальними змінами заохочується нове, а старе не вітається. Крім того, перед нами не стоїть питання нової Людини, яка б відрізнялася від старої як небо від землімова йде про зміну напрямку. За одним кроком у новому напрямку відбувається наступний, а якщо їх робити правильно, то ці кроки й означають для нас усе.”
Еріх Фромм “Мати або бути?”

Як досягти подібних змін? Безумовно важливу роль у формуванні людського світогляду відіграє освіта. Загальний рівень сучасної освіти бажає кращого, за винятком деяких країн, з яких потрібно брати приклад. В тому числі і про це розповідають Кен Робінсон та Лу Ароніка у книзі “Школа майбутнього”.

Наш час потребує нового підходу, який би розвивав таланти, що приховані в нас. Робінсон наголошує, що необхідно не реформувати, а трансформувати освіту. У різних сферах життєдіяльності відбулися революційні зміни, які мають відбутися і в освітніх процесах. Навчання - це одна із форм мистецтва,- стверджують автори.

“Для того, щоб змінти будь-яку ситуацію, потрібні три речі: критичний аналіз теперішньої ситуації, бачення того, як усе має виглядати, і теорія змін, яка підкаже, як перейти від першого до другого”
Кен Робінсон “Школа майбутнього”

Наша економічна система, про яку частково говорить Фромм, та освітня система, про яку пише Робінсон, мають спільне походження. Вони були започатковані в часи індустріальної революції і підлаштовані під потреби саме тієї пори. 21 ст. потребує чогось якісно оновленого. Науково-популярний нон-фікшн - це та література, яка допоможе сформувати такий світогляд, завдяки якому ми збережемо себе та свій дім.

За останні роки вийшло не мало наукового нон-фікшн в українському перекладі. Приємно, що подібні книги стають світовими бестселерами. Думаю, що цей факт дасть про себе знати в майбутньому. Можливо кращі художні твори уже написані в попередніх століттях, недарма їх називають класикою. А от кращі науково-популярні книги тільки починають народжуватися. В епоху інформації люди бажають знань, які розширюють їх світогляд. А вектор на знання є завжди правильним вектором.

Слава Славський

Адмін Telegram, редактор рубрики Роздуми. 

Сторінка автора в Facebook

author photo