Браян Олдісс «Теплиця»

09.12.2020

Переглядів: 1046

http://chytay-ua.com/

«Теплиця» є книга не про тріумф людства, а про природу самого життя — життя в неосяжних масштабах і життя на клітинному рівні. 

Ніл Ґейман

Одного спекотного, залитого золотом дня я винайняв човняра, аби той перевіз мене через річку Хуглі до Ботанічного саду Калькутти. Там я пробув ціле пообіддя, видивляючись на уславлене індійське дерево – баньян. Табличка проголошувала, що то є найбільше дерево у світі: не увишень, щоправда, а за периметром.

Про це феноменальне дерево дуже добре дбали. Цей баньян простирає свої гілки горизонтально, а з них донизу, в ґрунт, тягнеться, вростає коріння, і таким-от робом це дерево й розповзається навсібіч. Було воно старе-старезне, і доглядачі попідпирали багато гілок розсохами, вифарбованими у білий колір. Ефект від цього вийшов такий, ніби Сальвадор Далі взяв та й зайнявся садівництвом.

Ось так англійський фантаст і видавець Браян Олдісс, можливо, вперше по-справжньому познайомився з «персонажем» свого майбутнього і одного з найвідоміших романів – «Теплиці». Ця книга пережила десятки перевидань і перекладів, а також принесла автору одну з найпрестижніших нагород в області фантастики – премію «Г’юґо». 

Загалом же Браян Олдісс міг похвастатися величезною кількістю «фантастичних» нагород, серед який, окрім «Г’юґо», є ще й премії «Неб'юла», «Локус», Орден Британської імперії за досягнення в літературі, також Олдісс – член Залу Слави та Гросмейстер фантастики. В його доробку понад 80 книг, 300 новел та декілька томів поезії. Всім відомий науково-фантастичний фільм Стівена Спілберга «Штучний розум» (A.I. Artificial Intelligence) знятий за мотивами оповідання Браяна Олдіса «Суперіграшки живуть ціле літо».

Браян Олдісс Теплиця книга

Історія «Теплиці» почалася у 1960 році, щоправда, тоді вона ще не була романом, а низкою тематично об’єднаних оповідань. Як і більшість книг того часу, «Теплиця» друкувалася серійно в американському «Журналі фантазії та наукової фантастики». Романом вона стала в 1962 році. І хоч книга починалася в Америці, все ж це, як пише Ніл Ґейман у передмові до видання 2008 р., твір суто британської наукової фантастики. 

Дія роману відбувається в надзвичайно далекому майбутньому, в тому, яке настане через мільйони, а то й еони років. Людство на той час встигло досягти не лише піку свого розквіту і розвитку, а й катастрофічного занепаду і майже повного вимирання. Причина всього – радіація. Сонце закономірно і невідворотно наближається до своєї загибелі, обдаровуючи Землю щоразу більшими дозами випромінення. Та і Земля з Місяцем поводяться «неправильно». З певних причин вони обоє перестали обертатися, і як результат, половина планети постійно обернена до Сонця, а на протилежній панує холод і вічна темінь. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ніл Стівенсон "Сімміс"

За таких умов не вдалося вижити жодним тваринам, трішки більше пощастило людям, хоч  вони і сильно здрібніли, отупіли, стали зеленошкірими, переляканими і майже беззахисними. Все, що залишилося від колись могутніх гомо сапіенс, котрі вважали себе вінцем творіння і царем природи, – це розкидані малочисельні племена, що в більшості своїй живуть на деревах і рідко доживають до старості, бо кожен необачний рух може перетворити людину на харч і здобич.

Чию здобич? Рослин. Надмір світла, тепла і радіації призвели до їхнього небаченого розквіту і росту. Тепер саме рослини правлять світом, фактично захопивши весь суходіл. Точніше, його захопив баньян. Ставши спершу Імператором лісу, згодом баньян зробився й самим лісом, в котрому знайшли прихисток сотні небачених і смертельно небезпечних для людей рослин і комах. Так ті, хто вважали себе вищими за природу, зрештою, стали беззахисною здобиччю, головна мета яких – заховатися, вижити, втекти. 

Власне, саме цим і займаються невеликі племена, в яких панує матріархат. І саме з такого племені починається історія хлопчика Ґрена. Прикметно, що своїм іменем (Gren) лише на одну літеру не наздогнав всюдисущу зелень (green). Саме Ґрена можна вважати головним героєм «Теплиці», якщо, звісно, не брати до уваги буйної рослинності. 

А на тій рослинності варто зупинитися трохи детальніше, бо це такий потік авторської фантазії, що за ним ледь встигаєш!

Браян Олдісс створив не просто грандіозне рослинне царство і світ, де панує нестримна зелень. «Теплиця» – це певною мірою ботанічний атлас і перепис «лісового населення». Кожна описана рослина не просто має отриману, вочевидь, від людей назву. Письменник детально розповідає їхню природу, механізми захисту і розмноження, риси, які ці зелені монстри запозичили в вже давно вимерлих тварин, тощо.

Як вам рослина, що прикидається порожнистою колодою, але «замуровується» і перетравлює здобич, щойно та необачно заглянула досередини? А урна-бурна, що навчилася «кидатися» вогнем? Жахлива коси-коса, рослиноптахи, смертоносний лезоріж чи дерева, що пуповиною прив’язують до себе людей, перетворюючи їх на одвічних рабів? Та тут є навіть табуни бігаючих рослин, яких треба ловити і випасати! І це ми ще не дійшли до траверсерів-пересяжників, гігантських гібридів рослин і павуків, які добралися до Місяць і «прив’язали» його до Землі! 

Фантазії Браяна Олдісса справді немає меж, і в котрийсь момент перестаєш дивуватися тому, як можна було таке придумати, і просто насолоджуєшся фантастично-зеленим полотном «Теплиці». Ця книга справді не про тріумф людства, а про тріумф і природу самого життя в неосяжних його масштабах. Воно прийшло з незвіданих космічних глибин і через мільйони років знову вирушає в незвідану даль. 

І серед всього цього ботанічного буйства, постійних трансформацій і перероджень свою подорож починає Ґрен, юнак, яким керує гриб, що його предки мільйони років тому допомогли першим людям злізти з дерев та дорости до вершини свого розвитку і цивілізаційного поступу... Ми вже говорили, яка нестримна фантазія була у Браяна Олдісса?? 

Роман «Теплиця» – книга надзвичайно пливуча і пластична. Велетенська часово-просторова розтягненість робить її, можливо, дещо відстороненою, але разом з тим дуже спокійною і певною мірою медитативною. З мертвого постане живе, ніщо не зникне просто так, у Всесвіті немає нічого постійного, незмінного чи монолітного, а Життя не визнає обмежень… 

____

Деревом з найбільшою у світі площею крони вважається Великий баньян, який росте в ботанічному саду в індійському місті Хаура. Площа його крони вже займає майже 2 га. Рослина також може похвастатися 3772 повітряними коренями. Вік Великого баньяна – щонайменше 250 років, і не дивно, що дерево більше схоже на гай чи невеликий лісок, ніж, власне, на одну рослину.  

poster