8 книг про любов від редакції Читай

15.02.2021

Переглядів: 1299

http://chytay-ua.com/

Любов і кохання – це ті почуття, які рухають сюжети багатьох (дозволимо собі сказати – навіть більшості) історій, викладених на папері. Описане там кохання буває різним: пристрасним, всеосяжним, взаємним, вірним, але й нещасливим, нерозважливим, сліпим, таким що руйнує й таким що окрилює... Кохання буває різним.

Герої тих історій не обов’язково повинні бути закоханими, вони можуть просто любити. Любити життя, любити свій шлях, свою мрію, свою боротьбу. Кохання, як і любов, можливі у безкінечних варіаціях їхніх проявів.

Редакція Читай ділиться найважливішою книгою про любов. Для кожного з нас ця книга – особлива.

Мар’яна Паславська: Шарлотта Бронте «Джейн Ейр»

Я читала Джейн Ейр у віці 14-15 років, і саме ця книга найбільше у мене асоціюється з коханням. Можливо тому, що в підлітковому віці усі відчуття страшенно загостренні і саме книги, прочитані в цьому віці, викликають найяскравіші емоції. Шарлотта Бронте і її книга – це про кохання.

Кохання там представлене не як щось недосяжне і магічне. Навпаки, це цілком земне почуття, з усіма його недоліками і перевагами. Герої книги приймають своїх коханих такими, як вони є. Не стараються кардинально змінити один одного. Кохають і радіють, що кохана людина поряд. Щиро радіють.

Книга 19 століття, про що треба пам’ятати, показує, що справжнє кохання ніколи не вимагає жертв і страждань. Кохання – це відчуття, яке приймає і доповнює. Не потрібно страждати, щоб кохати. Потрібно кохати і не зважати на думку і судження інших.

Читайте Бронте. Вона створила чарівний світ кохання.

Оксана Пелюшенко: Ернест Сетон-Томпсон «Лобо – володар Курумпо»

Найкраща, найвражаючіша і найплакальніша моя книжка про любов – прочитане класі в 6 оповідання Ернеста Сетон-Томпсона «Лобо – володар Курумпо» зі збірки «Звірі, яких я знав». Автор був не лише оповідачем, а й учасником тієї історії.

Лобо – це неймовірно розумний, хитрий, самовпевнений і величезний ватажок вовчої зграї, яка буквально тероризувала всіх навколишніх фермерів. На нього і його вовків полювали і ковбої, і професійні мисливці з вовкодавами, і навіть шамани з чаклунами, бо місцеві просто не вірили, що то просто вовк, а не перевертень. Лобо оминав найхитромудріші пастки, розпізнавав отруєне м'ясо і відверто глузував з бідолашних мисливців, продовжуючи для забави роздирати фермерських овець. Але і в нього була слабинка – біла вовчиця Бланка. Вона не була такою ж обачною і передбачливою, як Лобо, тож кращої приманки годі й шукати!

У цієї любові хеппіенду не трапилося, але описана і розказана вона так, що на фоні любові грізного вовка всі ромео, джульєтти, квазімодо і інші вічнозакохані просто блякнуть. Власне, мабуть після цього оповідання над любовними історіями я більше не плакала) До речі, шкуру Лобо досі можна побачити в Меморіальній бібліотеці і музеї Сетон-Томпсона в Нью-Мексико. Але мені б не хотілося. Для мене Лобо і Бланка досі бігають безкраїми преріями. Разом і щасливі.

Ярослав Пелюшенко: Джоан Роулінг «Гаррі Поттер»

Можливо, це видається смішним, це ж дитяче фентезі, але Роулінг описала та показала любов майже у всіх її проявах та варіаціях. Любов та самопожертва батьків заради їхнього сина. Любов та відданість друзів один одному. Любов та співчуття до ближніх. Любов до спогаду та минулого, в яке ти вже ніколи не зможеш повернутись, і єдине місце, де це минуле ще живе, – це твоя голова. Любов, яка дає сенс жити і йти важкою, часом навіть дорогою смертельних випробувань, навіть тоді, коли поруч нікого. Любов, яка дозволяє бачити світло у найтемніші часи.

Так, крім Дамблдора про неї прямо ніхто не говорить. Ви не знайдете там чудесних зізнань в коханні та романтичних сцен, але у цьому вся суть - у Поттеріані любов жива, справжня, така як є, а не лише красива декорація.

Ярослав Пелюшенко: Джон Р. Р. Толкін «Володар перснів»

Віддати час заради любові – це не важко. Віддати життя - у книгах це не така вже й рідкість. Хтось навіть у пекло спускався (привіт, Данте). А от пожертвувати безсмертям заради кохання, як зробила Арвен, - захоплює. Це не просто імпульсивний емоційний вчинок (коли тобі пару тисяч років, емоційні і нерозсудливі вчинки якось вивітрюються). Це його величність Вибір. Вибір між любов'ю та усім іншим. І Арвен його зробила.

Слава Славський: Френсіс Скотт Фіцджеральд «Ніч лагідна»

Останній роман Фіцджеральда. Історія кохання та розлуки. Молодий і успішний психолог закохується у одну із пацієнток, дівчину з багатої родини. Вони одружуються. Спільне життя емоційно нестабільної Ніколь та амбітного і харизматичного лікаря Діка стає справжнім випробуванням для обох. Любов то спалахує, то гасне.

Цікавою тут є саме психологічний аспект таких стосунків, а також фінансовий підтекст, який є ключовим у деяких рішеннях героїв. Ця історія показує всю складність правильного вибору у нестабільному світі людських взаємин. Неправильні рішення приведуть справедливих наслідків, але можливо буде уже пізно щось змінювати.

Христина Пошелюжна: Маркус Зузак «Крадійка книжок»

З першого погляду може видатися, що ця книга радше про смерть, аніж про любов. Власне, у ній слово на літеру «л» практично не зустрічається. Нацистська Німеччина прогинається під авіа ударами союзників, смерть косить свій сумнозвісний врожай по обидва боки війни. А у центрі оповіді маленька дівчинка Лізель, яка щойно втратила братика і матір, але здобула прийомну сім’ю, у якій поки що не може знайти себе.

Авжеж, ця книга про любов. Про любов Ганса і Рози Губерманнів. Та любов не проявлялася відкрито. Роза взагалі була ярою противницею усіх цих «телячих ніжностей». Але проявлялася на самоті в гірких сльозах і ніжних обіймах улюбленого музичного інструменту Ганса, коли його за непокору забрали на війну. Вкотре. Ця книга про народження любові у Лізель до її прийомних батьків і хлопця, за якого вони виявилися відповідальними. Ту любов вони демонстрували як уміли – рідко, часом грубо, але завжди щиро. Ця книга про любов до зірок і жагу до життя єврея, якого врятувала одна німецька сім’я. Ця книга про любов Руді, який мріяв стати новим Джессі Овенсом і поцілувати Лізель. Його мріям судилося здійснитися тільки частково.

І абсолютно точно ця книга про любов до книг. Ця любов є настільки всесильною, що заради неї можна й наразитися на небезпеку. І ця книга про те, що любити може навіть смерть.

Станіслав Бондар: Франсуа Моріак «Агнець»

Любов – це здатність жертвувати собою. Такий лейтмотив книги «Агнець» Франсуа Моріака. Читачу цієї книги доведеться самому збирати заплутані пазли цієї історії. Моріак, як художник слова, дає нам напівпрозорі контури, які дозволяють серед цікавої сюжетної лінії розгледіти, що «любов - довготерпелива, любов - лагідна, вона не заздрить». Саме такі чесноти втілює «Агнець, що бере гріхи світу». Однак чи є головний герой Ксав'є безневинним агнцем? Чи вміє він любити й в першу чергу, любити себе?

Ця книга буде розрадою для тих, хто шукає свого покликання та хто не впевнений у своїх почуттях. Ця книга для тих, хто вірить у справжню любов, яка часто є нелогічною. Саме тому шлях та життєвий вибір Ксав'є сповнений суперечностей та прихованих сенсів, які Моріак робить доступними для уважного читача.

Наталія Чернишова: Коллін Мак-Каллоу «Ті, що співають у терені»

Якщо згадувати книги про любов, то найпершим мені спадає на думку роман австралійської письменниці Коллін Мак-Каллоу «Ті, що співають у терені». Ця історія про заборонене кохання між Меґґі, єдиною дочкою у великій родині, не надто розбалуваною увагою своїх батьків, та амбіційним католицьким священиком Ральфом де Брікассаром запала мені в душу ще в дитинстві. Щоправда, тоді ще не через книгу, а через однойменний мінісеріал. На мене він справив таке велике враження, що я навіть одне з наших кошеняток назвала Деном – на честь сина головної героїні.

Книгу я прочитала значно пізніше, вже у дорослому віці. І лише після цього змогла сповна оцінити майстерність авторки, яка створила цю історію. Усім відомий пролог з легендою про птаха, що кидається на тернові шипи, співаючи при цьому найпрекраснішу у світі пісню, натякає на те, що щасливої історії кохання тут не буде. У своєму прагненні добитися любові герої будуть обманювати, будувати підступи, йти на жертви. Пристрасть боротиметься з обов’язком. Принципи розбиватимуться об щирість почуттів. Бажання стиратиме межі дозволеного. Але зрештою щасливим не залишиться ніхто.

Ця книга змушує замислитися, чи варте взагалі кохання, ця солодка пісня життя, покромсаного шипами серця. Але останні рядки роману нагадують про те, що такою є наша сутність. Бо в той час, коли терновий шип пронизує її серце, пташка не думає про близьку смерть, вона просто співає, співає, аж допоки не згасне її голос і не обірветься її дихання.

Підтримати проект