Роджер Желязни «Джек Тіньовий»

25.02.2021

Переглядів: 1229

http://chytay-ua.com/

Я не маю душі. Ти – маєш.

Роджер Желязни «Джек Тіньовий»

Давайте поговоримо про Джека. Джека Тіньового, Джека Тіней або просто Джека Лиходія. 

Джек – головний і дуже неоднозначний герой роману імені себе. Роджер Желязни придумав для нього складний, різний і трохи моторошний світ, який, зрештою, підходить Джеку ідеально. Це планета, яка вічності тому перестала обертатися, фактично, застигла і завмерла в холодних космічних просторах.

І якщо вам здається, що ви вже десь таке чули, то вам не здається – передісторія «Теплиці» Браяна Олдісса починається дуже схоже. Однак, схожість між романами на тому закінчується, тож повертаємося до Джека. 

Вперше він вийшов з тіні у 1971 році спершу частинами, а потім і окремою книгою та вже звично для Желязни був номінований на премії Г'юго й Локус. Премій не отримав, але хоч і мав трохи неоднозначну критику, запам’ятався і полюбився читачам настільки, що вони ледь не вимагали від автора продовження. 

Продовження, зрештою, написаним не було і навіть не планувалося, але щоб підсолодити публіці бентежні почуття від відкритості фіналу, Желязни написав свого роду приквел, розповів, як виник світ Тіньового Джека, і в коротких оповіданнях розкрив деякі подробиці його «біографії». 

«Джек Тіньвий», хоч і невелика за обсягом, але щедро наповнена глибиною, змістом, власною філософією і літературними й не тільки відсилками книга. 

Почати хоча б з імені головного героя і назви книги. Jack of Shadows (оригінальна назва) може перекладатися як дослівно – Джек Тіней чи Джек Тіньовий, так і бути відсилкою до гральних карт (а Роджер Желязни, як сам пише в передмові, захоплювався чудернацькими колодами). Тоді Jack – це валет, Валет Тіней чи Тіньовий Валет. І якщо вже мова зайшла про карти… Образ Джека дуже прив’язаний до образу вежі, навіть зруйнованої вежі. І якщо подивитися на значення й трактування карти Вежа в колоді Таро, то, власне, нікого не здивує, чому. А трохи пізніше до Темної Вежі, на якій тримається вся світобудова, вирушить Роланд Дескейн…    

Роджер Желязни, щоправда, не захоплюється пошуками прихованих значень і сенсів, а каже, що назвав книгу на честь Джека Венса, американського письменника, який писав в жанрі фентезі та наукової фантастики. Саме на перетині двох цих жанрів і написаний «Джек Тіньовий». Автор в тій-таки передмові додає, що дещо він запозичив ще й у шекспірівського «Макбета», та водночас радить не шукати будь-яких зв’язків з «Хроніками Амбера» – Желязний їх там просто не закладав.

Зате він заклав фундамент, сконструював і описав цікавий, незвичний і заманливий світ, точніше, планету. Та планета не рухається, а отже, постійно обернена однією стороною до Сонця, а на іншій панує темрява. Відповідно, ті, хто її населяє, звуться денно- і темнобічниками. 

У світі, повернутому до світила, царює наука і технічний прогрес. Люди там мають душі і одне життя, а від радіації та палючого сонця їх захищають енергетичні екрани. 

На протилежній стороні все підпорядковане магії, яка підтримує Щит, що захищає землі темряви від смертоносного космічного холоду. Цей край населяють дивні, загадкові і небезпечні істоти, що не мають душ, зате мають не одне життя. Їхня сила прив’язана до визначених місць-твердинь, і тільки Джек тут виняток.

Ти Смертний! Ти боїшся мене, бо не розумієш. Ти – деннобічник, і життя в тобі лиш одне, а коли і його не стане, більше їх у тебе не буде. Про нас, темних, кажуть, що ми не маємо душ, які нібито є у вас. Однак ми таки живемо багато разів завдяки процесу, для вас недоступному. Та ти ж заздриш на це, замишляєш позбавити мене одного з життів. Знай же, що вмирати нам так само тяжко, як і вам.

Джек Тіньовий – наймайстерніший злодій темної сторони планети, рівних якому немає. Він вже встиг декілька разів померти і достеменно не знає, скільки ще життів має в запасі. Темнобічники не люблять Джека, а можливо, просто заздрять йому, бо він – єдина Сила, що черпає свою могутність не від визначеного місця, а від тіней, в яких може ховатися і переміщатися, а отже, не прив’язаний до жодного місця. Абсолютне світло, так само, як і абсолютна темрява – його споконвічні вороги, які роблять Джека геть безпомічним. Хоча, Джеку і без того вистачає смертельно небезпечних ворогів. Він живе в жорстокому і підступному світі, де бути безсмертним – не завжди привілей. 

– Ти ладен скористатися їхніми методами, щоб підвищити власну спроможність,

– Я вдаватимусь будь до чого, що послугує моїм цілям.

Роджер Желязни створив дуже цікавого, суперечливого і неоднозначного персонажа, якого і героєм-то можна назвати лише тому, що книга, власне, написана про нього. А з іншого боку… 

Герой – це не завжди лицар в сяючому обладунку з найблагороднішими прагненнями і переконаннями. Іноді герой – це той, хто не те, щоб хоче щось зробити, а просто потрапляє в ситуацію, коли іншого вибору в нього немає. Джек, для прикладу, не знає, чим для майбутнього планети обернеться подорож до її ядра. Та і чим вона закінчиться для нього самого Джеку теж не відомо, але так вже сталося, що звична світобудова дала тріщину через його зухвалість і самовпевненість. І віддаймо належне Джеку – він не тікає від відповідальності. Подобається чи ні – це одне, зовсім інше, що правильно.  

Джека важко назвати прикладом для наслідування. І річ не лише в тому, що він найвправніший злодій по обидві сторони планети, що вбиває, не роздумуючи. То так, ремесло, хобі і заняття для душі, свого роду випробовування себе, своєї майстерності і удачі. Так, Джек полює на найцінніші артефакти, але найглибше його ранить не їхня втрата, а власна задіта гордість. А гордості і гордині в Володаря Тіней хоч відбавляй!

Проте помилкою буде вважати, що славу і могутність Джек здобув виключно завдяки унікальному дару підкорювати тіні. Він хитрий, розумний і проникливий. Чого лише варта буквальна і словесна дуель з Князем Кажанів! Джек потрапив в пастку найлютішого ворога, який боляче задів його найцінніше – гордість. Читати їхні діалоги, діалоги двох Сил, що навколо них повітря аж потріскує від ненависті, – це задоволення. Так тонко, вишукано і благородно розмовляти одне з одним можуть лише ті, хто ненавидить по-справжньому!

Джек чудовий стратег, що дивиться ледь не на життя наперед. Він знає, коли заради більшого варто поступитися меншим, коли відійти, а коли завдати вирішального удару. І ніщо так не жене його вперед, як ненависть і жага помсти. Інше питання, звісно, чи буде це бажання для Джека таким самим визначальним наприкінці подорожі, як в ту мить, коли він тільки продумував свій план…  

Хай там що, а Джека не зупинить ніщо – не пощастить кожному, хто стоятиме і нього на шляху чи потрапив до списку приречених на його помсту.  

– Навіщо? – спитав Зірниця.

– Щоб показати: моя магія перевершує їхню науку.

– Мені здається, перевага того чи того – річ нездорова 

– Аж ніяк, якщо ти на боці, що переважає.

Але хай би чого не коїв Джек – він завжди залишається щирим і чесним. В намірах, словах, в коханні і особливо в дружбі. Насправді у Джека є лише двоє справжніх друзів, одного з яких він втратив, бо так, зрештою, і мало статися. А інших – істота не менш дивна, загадкова і містична, ніж він сам. 

– Ти, мабуть, єдиний мій друг, – сказав Джек. – Не маєш нічого, що мені хотілося б украсти. А я не маю нічого, чого б ти дійсно потребував. 

Джекового друга звати Зірниця або ж Ранкова Зірка (Morningstar в оригіналі). Ми не знаємо, хто він такий, ким і за що покараний, але це найщиріший Джеків друг, з благородним обличчям, рогами і величезними крилами, що завмер в камені і звільниться лише тоді, коли побачить світанок (читай, коли планета знову почне обертатися). 

Джек Тілький і Зірниця, малюнок Арманда Камбрери   

Саме в діалогах Джека з Зірницею Желязни розвиває дуже обговорювану нині думку про те, що магія і наука, божество і технічний прогрес – дуже можливо, лише два погляди, два способи дивитися на дійсність – обидва правильні. Написано це було 50 років тому, але зараз стає все актуальнішим. З останнього створеного на цю тему – серіал письменника і режисера Алекса Ґарлана Devs, де достеменно так і не зрозуміло: ми маємо справу з Devs чи все ж з Deus. 

Але як би там не було, Роджер Желязни подарував нам чудового, складного і суперечливого персонажа, знайомство з яким одночасно є і приємним, і колючим. Після такого не виникає запитань, чому так багато любителів творчості письменника хотіли дізнатися, чим закінчилася історія Володаря Тіней, і чи встигне Зірниця? Що чекає на Джека Тіньового, єдиного в своєму роді, унікального, такого, що помирав і повертався. Такого, що, може виявитися, дуже, просто смертельно втомився. 

poster