Часопис книгаря. Приховані за масками

14.03.2021

Переглядів: 447

http://chytay-ua.com/

У 2021 році письменники та видавці тішать нас чималою кількістю новинок. Моєю найочікуванішою книгою була «Ноктюрни» Кадзуо Ішіґуро, найближчим часом планую насолодитися цією короткою прозою британського самурая літератури. Наступною серед найбільш очікуваних є «Свято, яке завжди з тобою» Ернеста Гемінґвея. Загалом, новинки цього року дуже різноманітні: від науково-популярних до поезії. Найменше новинок бізнесових — напевно, коронакриза уже згенерувала нові бізнес-стратегії і невдовзі ми їх побачимо й на нашому книжковому ринку, тому не журіться, майбутні бізнесмени.

Протягом дня до книгарні заходять десятки, сотні людей. Мені не відомо, хто ці люди, куди і звідки йдуть, чи вони є випадковими відвідувачами, чи прийшли сюди з конкретною метою — знайти потрібну книгу, і тим паче важко здогадатися, які думки снують у їхніх головах. Все, що я можу знати, — вони не байдужі до літератури, все, що я можу спостерігати, — їхню манеру поводитися та одягатися. Тому, хто володіє дедукційним талантом Шерлока, було б достатньо цієї інформації, аби скласти психологічний портрет та дізнатися про людину набагато більше, ніж вона може сподіватися. Проте, це не детектив Артура Конан-Дойла, ми не в Лондоні, і ніхто не знаходив втаємничену жертву десь в куточку книгарні. Незнайомці залишаються незнайомцями, але не завжди…

Іноді, почавши випадкову розмову, дізнаєшся про дуже цікавих людей. Хтось виявляється режисером-початківцем, котрий планує зняти документальний фільм про відому людину, біографія якої стоїть у нас на полиці. Хтось проводить онлайн-вечори літератури в інстаграмі, де обговорює книги, куплені у нас. А нещодавно я мало не відпустив, так і не познайомившись, Мстислава Чернова, відомого фотокореспондента, який торік випустив дебютний психологічний роман «Часи сновидінь». Він люб'язно погодився підписати наявні у нас примірники його книги. Ідентифікація цікавих людей стає складним завданням, особливо коли всі в масках. А з іншого боку — для відомих особистостей це можливість розчинитися в натовпі, адже іноді прискіплива увага буває зайвою.

Читайте також: Часопис книгаря. Носії книговірусу

Людей море, книги продаються на всі гроші. Зайшовши в книгарню, можна випадково подумати, що потрапив на літературну тусовку. Різні люди, молоді і не дуже, діти й дідусі, всі занурені в літературну атмосферу, читають, спілкуються, обговорюють. Бракує хіба що шведського столу з канапе та офіціанта з ігристим на таці. Краса. Можливо, варто задуматися над організацією таких літературних вечорів?

Студенти, які гублять книги університетських бібліотек, повернулися. Ще двоє. Шановні бібліотекарі університетських бібліотек, якщо ви мене читаєте, давайте знайомитися.

Непостійна рубрика «Бабусі та дідусі». Чоловік років семидесяти, купив книги Річарда Докінза та Роберта Чалдіні. Кожному б у такому віці цікавитися наукою та психологією. Вік живи, вік навчайся. Іншого дня донька і мати придбали дванадцять книг, пояснивши, що «бабуля любить читати». З такими онуками не пропадеш. Ще одного вечора жінка, напевно, донька привела дідуся років вісімдесяти, щоб він поглянув, що там зараз читають. Ми дали їм стілець і дідусь помалу, від полиці до полиці, пересувався книгарнею, уважно роздивляючись книжки, які зацікавили.

Рекорд! Жінка ходила магазином дві години десять хвилин. Я уже навіть не сподівався на її покупку. Припустив, що вона одна з тих, хто «вбиває» час у книгарні, очікуючи на когось чи щось, слухаючи ненав’язливу музику, яка у нас зазвичай звучить. Але я помилився, вона придбала три книги. Просто деяким людям потрібно трохи більше часу на вибір.

Далеко не молодий чоловік, трохи з перегаром, шукав щось подібне на журнал «Перець» (пам'ятаєте, такий виходив ще при союзі, з карикатурами?). Можливо, хотів порефлексувати над часами своєї молодості, коли він, енергійний і без перегару, насолоджувався подібними журналами та життям загалом. Хто його знає, якого перцю нам хотітиметься на старості?

Читайте також: Часопис книгаря. Знайомство з ремеслом

Вибір книг в магазині великий, однак, особисто мені бракує на полицях одного з улюблених авторів — Еріха Марія Ремарка. Його дуже часто запитують і дуже часто я не маю що запропонувати. Питання до видавництва.

Багато хто з відвідувачів купує книги для друзів, які майже не читають книг, прагнучи привити любов до читання. Вирішив поділитися з вами своїми думками та досвідом про те, як привчити близьких до книг.

1.    Періодичні розмови про книги. Про те, що ви цікавого нещодавно прочитали, що корисного дізналися з сюжету, які емоції викликала книга.

2.    Визначити пріоритетні інтереси свого друга. Це може бути історія, спорт, подорожі, музика, наука чи щось конкретніше, певний історичний період, подія чи постать. Теперішній вибір літератури, як художньої, так і не художньої, дозволяє обрати книгу на будь-яку конкретну тему.

3.    Все ж таки, книга — найкращий подарунок, який не потребує приводів. Найкращий і найпам'ятніший несподіваний подарунок без причини.

4.    Якщо після певного часу ви дізнаєтеся, що ваш друг все ще не прочитав подаровану книгу — даруйте наступну. Якщо ця людина вважає себе вашим другом, то це може запустити в її голові певні психологічні механізми, які з поваги до вас змусять взятися до прочитання.

Читання, як і будь-яка позитивна звичка, потребує часу і практики.

Підтримати нас можна тут - Підтримати проект

Слава Славський

Адмін Telegram, Facebook, книжковий пропагандист. 

Сторінка автора в Facebook

author photo