Четвертий етап. Читай з OVO: перший тиждень

16.08.2021

Переглядів: 545

http://chytay-ua.com/

У липні стартував четвертий етап челенджу «Читай з OVO».

Нагадаємо, що проєкт, заснований для промоції читання Літературною агенцією OVO спільно з Читай, покликаний привернути увагу читачів до книжок сучасних авторів.

За умовами челенджу, учасники, які напишуть відгуки на усі 3 запропоновані книжки у визначений часовий проміжок (від 15 липня до 31 серпня), матимуть змогу за рахунок своєї майстерності рецензування виграти 1200 грн за один чи навіть 3600 грн за три відгуки, розміщені у мережі Facebook чи/та Instagram з обов'язковими хештегами: #Читай_з_Ovo #Читайки #Вигравай_з_Ovo та назви книги/автора.

Отже, до вашої уваги перелік книг, що беруть участь у четвертому етапі челенджу:

  1. Ігор Опадчий «Твоя»
  2. Роксолана Сьома  «Рефлекс медузи»
  3. Теа Саніна «Танець дикобразів»

iryna_and_books

Я НЕ ЗНАЮ, ЩО ВАМ СКАЗАТИ

ЩОБ УСЕ НЕ РОЗКАЗАТИ

Роксолана Сьома "Ефект медузи"

Видавництво: @vydavnytstvo21

Кількість сторінок: 272

Історія становлення одного хлопчика читається легко. Ковтаєш сторінку за сторінкою, переймаєшся його буденними проблемами. Розлучені батьки, переїзд, нова школа і т.д. траблів вистачає.

Правда, з мамою не все гаразд. Але пригадайте себе у 14-16 років. Теж бунтувалися! Своя думка, своє життя і відчуття, що вже дорослі.

Плавно наближаємося до фіналу.

Коли читаєш детектив, знаєш, фінал - роз'язка розслідування ; роман про кохання - 99,9 % хепі енд. Але у "Рефлексі медузи" не уявляєш, коли авторка поставить крапку.

І ось фінальні розділи, залишилося бувально декілька сторінок.

Шок.

Як так? Кого звинуватити в такому перебігу подій? Хто винуватець ситуації?

Хотіла зняти одну зірку за фінал. Мені він не сподобався. Чи то я не прониклася критичністю ситуацій чи може він просто й не мав мені подобатися ( він ж не зефірка, щоб всім подобатися. Та й зефір не всі люблять).

АЛЕ

Після спілкування з авторкою та іншими читачами, після довгих дискусій я повернула зірочку на місце.

Признайтеся, коли ви останній раз читали книгу і вона викликала у вас бурю емоцій? Суперечних емоцій? Чи часто ви активно дискутуєте з кимось щодо фіналу? Адже зазвичай фінал "пасує" книзі і окрім "неочікувано, але логічно" нема й що сказати.

Тому сьогодні, після довгих роздумів я вам щиро її рекомендую, бо без емоцій ви точно не залишитеся. А це в читанні - найголовніше!

Друзі, хто читав? Як вам? Що скажете про фінал?

#місяцьчитання від @lira.voropaeva

Може хтось планує читати? То вам захопливих читань! Бо я саме так і читала - з захопленням.

marinawepan

Роксолана Сьома.

Рефлекс Медузи.

269 сторінок.

Ця книга- це життя одного юнака.

Його дитинство і юність.

Розповідь ведеться від нього особисто.

Він розповідає як йому добре живеться з бабусею. Але в мами інші плани і вони переїзжають жити до Києва. Почавши ходити до школи, його там починають цькувати. Дуже тяжка для мене тема. Я навіть відкладала книгу, до того важко таке читати.

А виявляється чому він не дає здачі, бо з дитинства нас всіх вчать битися не можна.

Але коли поговоривши з мамою він розуміє що віддавати можна, тоді вже його не ображали.

Потім була інша школа, де вже його не ображали. Навіть з'явилися друзі. Перше кохання яке він не міг розділити з найкращим другом.

Але суть цієї книги в стосунках сина з матір'ю. Коли його мати підтримувала, а коли відверто ігнорувала.

Дивлячись на ці стосунки з іншого боку, розумієш що деколи його мама була не права. Але всі ми матері хочемо щоб було все найкраще для своїх дітей, оберігаємо їх, але не розуміємо, що дитина не набивши гулі того не зрозуміє. А буде думати навпаки, що ми все робимо йому на зло.

І ще мені здалося, що мама так любила свого сина що ні з ким не хотіла його ділити.

З цієї книги я винесла одне, треба дитину пильнувати а ще йому треба давати вільний простір і право вибору. І головне прислухатися до дитини (це мені здається найголовніше).

Книга мені дуже сподобалась.

Можна подумати що ж тут цікавого, просто біографія, якогось хлопця. Але ні, для мене книга виявилася досить цікавою.

На початку книги мені цього хлопця було так шкода я навіть плакала. І ніяк не могла зрозуміти чому мати нічого не чує і не бачить відносно своєї дитини.

Ну і кінець звісно бомбіческий.

Я до сих пір не можу зрозуміти чому він так поступив?

І я зрозуміла що я нічого не зрозуміла. Я в ауті.

Але книгу однозначно раджу, щоб зрозуміти як оминути помилок у відносинах з теперішніми дітьми.

Vushnevetska

«І рефлекси в мене медузині: не можеш утекти, то вжаль!»

«Рефлекс медузи» Роксолана Сьома

Місяць тому вирішила для себе знайомитись з українськими авторами сьогодення. Які вони? Про що пишуть? Що їх болить? Як до тебе говорять?

І першим в цьому мені допоміг роман «Рефлекс медузи». Знаєте, що на першу книгу завжди великі очікування. Як корабель назвеш — так він і попливе. У моєму випадку: якщо сподобається книга — знайомство продовжиться.

Що ж, це була приємна зустріч з книгою та її героями. Водночас смішно та боляче, весело та сумно, легко і щоб подумати.

Не хочу вам переповідати сюжет. Розповім що ж мені сподобалось:

1. мова авторки («У твоєму дні бували такі гівняні дні, які хотілось забути раз і назавжди?»)

2. гумор

3. як прописані персонажі, їх характер

4. сюжет, до речі, спочатку здався мені досить банальним, а в кінці я офігіла.

Вам ще щось потрібно сказати чи ви вже зрозуміли що книга варта вашої уваги?)

Єдиний мінус — вона закінчилась надто швидко.

Ми так вправно крокували з головним героєм, крізь його дитинство, підлітковий вік і дійшли зрештою до 19. Крізь незгоди і тріумфи, проблеми і як то кажуть «до усрачки смішні ситуації». Враження ніби я прожила ті всі роки поряд.

Все,все, більше вам не нахвалюю, думаю і так все зрозуміли.

Порекомендуйте у коментарях, книгу кого з українських авторів слід читати наступною?

iryna_and_books

Досі не знаю, що сказати

Ігор Опадчий "Твоя"

Видавництво: Саміт-книга

Кількість сторінок: 208

Мені подобається "інтелектуальна" література, коли окрім відпочинку можна почерпнути нових знань. Проте зазвичай в таких книгах існує дуже тонка межа між нонфікшином та художньою літературою. Для мене важливо, щоб автор зумів балансувати і читання не виснажувало теорією.

Щодо сюжету - ідея цікава.

Максим, керуючий деректор холдингу отримує можливість взяти участь у випробуванні експерементального препарату.  Після якого герой ставить під сумнів чи реально те, що відбувається навколо.

Загальні враження від книги зіпсувала саме інтелектуальне частина, якої мені було забагато. Декілька сторінок про стратегію бізнесу,  гроші потім ще про блокчейн і багато роздумів про матеріальний світ.

А от почуття героїв книги розкриті мало. Якісь не надто "живі" вони. Скупі факти з яких складно зробити висновки.

Друзі, хто читав? Як вам? Як взагалі ставитеся до такої літератури?

Підтримати проект