Стівен Кінг. Видатний містик чи дешева вульгарність?

16.03.2016

Переглядів: 1918

http://chytay-ua.com/

                                                                                                            Фото: Michael Edwards

Скандаліст. Колишній наркоман і алкоголік. Атеїст. Вірить у вищу силу. Геній. Той, що штампує дешевенькі романи. Містик. Талант. Бездарність. Варто читати його книги. Їхнє місце в туалетах літаків.
Ось таке можна прочитати про Стівена Кінга. Думки у людей кардинально різняться. Хтось, насправді, ним захоплюється. Купляє усі його романи, і з нетерпінням очікує нової книжки Кінга. Комусь він видається недолугим письменником, котрий використовує дешеві прийоми успішної книжки – секс, наркотики і насильство. Так хто ж він? Письменник з великої букви, чи автор дешевих книжечок? Відповідь на це дасть людство через 100 років.

Стівен Кінг народився 1947 року в Портленді. Після закінчення університету працював учителем англійської мови. Підробляв в пральні, щоб поповнити сімейний бюджет. 16 років пиячив і вживав наркотики. Навіть на похороні власної матері, виголошуючи промову був напідпитку. Скажете, що це жахливо. Так, можливо і жахливо, але не дивно. Він отримав гонорар за авторські права свого першого роману  “Керрі”,  приблизно 200 тисяч доларів. Ох, як багато, скажете ви. Достатньо багато, щоб затуманити розум і відчути себе популярним. Стівен Кінг відчув перші промені слави і піддався їй. Вона його спокусила, наобіцявши успіх і цілу купу грошей. Він боровся довгі 16 років. Боровся разом з дружиною за свій світлий розум. Боровся за відчуття легкості в думках. І таки поборов залежність.

В дитинстві був дуже хворобливою дитиною. Переніс безліч захворювань, навіть залишився в першому класі ще на рік. Його страшенно обурювали лікарі, котрі говорили неправду своїм маленьким пацієнтам. Якщо буде боліти, то говоріть про це. Для чого ця брехня. Погодьтеся дивні думки в маленького хлопчика. Стівен Кінг не був стандартною дитиною. В 11 років він зібрав в своєму журналі вирізки з газет, про вбивство 11 людей парою підлітків. Дивно? Так, це дивно. Адже його однолітки, гаразд, середньостатистичні однолітки, таким не займалися.

Його страшенно налякав мультфільм “Бембі”. Особливо сцена лісової пожежі. Після перегляду “Бембі” йому декілька неділь снилися страшні сни. А от фільми жахів подобалися. Його перший фільм жахів – “Чудовище з Чорної Лагуни” 1954 року. Йому тоді було 7 років. І таке дитина дивилася з превеликим задоволенням. Напевно роль Стівена Кінга в цьому Всесвіті була уже вирішена.

В 12 років він разом з братом вирішили видавати місцеву газету. Стівен відповідав за рубрику рецензій. Але він також писав в газеті і свої маленькі розповіді. Будемо вважати саме цю газеті, за п’ять центів, початком творчої кар’єри Кінга.

Стівен Кінг після “Керрі” пише багато нових книжок, як під своїм справжнім прізвищем, так і під псевдонімом Річард Бахман. Як сказав сам письменник, він вигадав Бахмана, щоб пересвідчитись чи його успіх не є випадковістю. Він напевно не сумнівався в собі, але сумнівався в людях. Хотів перевірити, чи його люблять за твори, чи за Стівена Кінга. Бо, погодяться, важко буде в кінці кар’єри усвідомити, що твої книжки, без твого прізвища нікому не потрібні. На щастя і Бролхман, і Кінг публіці подобалися однаково.

Але не завжди йому симпатизували. Хоча правильніше буде сказати, не усім він подобається, як письменник. А ще правильніше буде сказати, він почав не подобатися літературним критикам, коли йому присудили Національну премію за вклад в американську літературу. Стівен Кінг одразу став письменником дешевої і масової літератури. Його звинувачували у тому, шо тексти його творів примітивні і вульгарні. Що його книжки ніколи не дотягнуть до рівня Едгарда По. І те, що він пише не можна назвати літературою. Суцільна ненависть.

А що на це говорив сам Стівен Кінг. А він усміхався і його усе це страшено забавляло. Бо йому, насправді, все одно на їхню критику. Він автор більше ніж 200 творів, серед яких 50 стали бестселерами. Там, його книжки продаються мільйонними тиражами. Так, він пише багато. Він сам собі постановив писати кожного дня 2 тисячі символів. Свято, похорон, презентація книжки чи просто похід в кінотеатр, не відміняють правила 2-ох тисяч символів. Бо це його власне правило. Бо, якщо ти не маєш часу писати кожного дня, то ти не письменник. Так думає Стівен Кінг. І для себе він правий на усі 100%.

Але найбільша критика хлинула на Стівена Кінга після його жартівливо-правдивої заяви, що книжки Стефені Маєр – досить примітивна література. Фанати письменниці обурилися, і заявили, що Кінг заздрить успіху книжок Маєр. А Кінг не довго мовчав і написав лист відповідь.

“Я відповідаю на критику, висунуту проти мене фанатами Cутінків. Деякий час назад я сказав в інтерв'ю, що Маєр не може написати гідну містичну історію. Багато фанів сказали, що я просто заздрю ​​успіху Стефені Маєр, і вони абсолютно праві. Той факт, що її книжки були розпродані тиражем більш ніж в 40 млн. копій, робить мої 350 млн. копій дрібницею. Сутінки також потрапили  в 10 - ку книжок по вибору читачів Американської Бібліотечної Асоціації. Мої ж 5 Horror GuildAwards, (5 премій міжнародної гільдії жахів) World Fantasy Life Achievement Award, (світове фентезі - нагорода за довічні досягнення в області літератури) Hugo Award і Destinguish Contribution to American Letters Award (за видатний внесок в американську літературу) виглядають у порівнянні з цим досить скромно. Але мені приємно думати, що якби Т. С. Еліот, Джордж Орвелл і Чарлз Діккенс були живі, то вони б теж заздрили Стефені Маєр. Фанати С. Маєр також мають рацію, коли вони говорять, що я намагаюся виділитися за рахунок її успіху. Всі в світі чули про Сутінки і його продовження: Молодий місяць, Затемнення і Світанок. Але хто чув про Керрі, Сяйво, Воно, Крістіна, Кладовище домашніх тварин, Мізері, Зелені миля і особливо про серіал Темна вежа? Динамізм в описі і багато іншого в книжках Маєр робить мої романи, як Протистояння, Мішок з кістками і Серця в Атлантиді, потугами розумово-обмеженого дворічного. Деякі люди також сказали, що я заздрю ​​екранізацій Сутінків. І в черговий раз вони не могли виявитися більш правими! Фільми, зняті за моїми книжками, такі як Керрі - номінований на 2 Оскара, Залишся зі мною, номінований на Оскар, Мізері - лауреат Оскара, Зелена миля - номінований на 2 Оскара, Сяйво - широко визнаний кращим фільмом жахів на всі часи - і Втеча з Шоушенка - номінований на 7 статуеток Кіноакадемії і недавно визнаний кращим фільмом на IMDb - ніколи не будуть вважатися вищою нагородою. Не вірите мені? Подивіться на режисерів, які екранізували мої роботи. Девід Кроненберг, Джордж Ромеро, Джон Карпентер, Брайан Сінгер, Роб Райнер, Френк Дарабонт, Стенлі Кубрик! - Ніхто з них не зрівняється з режисером Сутінків Кетрін Хардвік, чиїми попередніми фільмами були Королі Догтауна і Народження Христа. В якості альтернативи подивіться на склад Сутінків - Крістен Стюарт, Роберт Паттінсон, Камден Джіганде і Пітер Фачінеллі - ці молоді зірки очевидно запам'ятають, не те що актори і актриси, які знялися в моїх екранізаціях - Джек Ніколсон, Ієн Маккеллен, Ентоні Гопкінс, Кеті Бейтс , Джонні Депп, Крістофер Вокен, Морган Фрімен, Семюел Л. Джексон і Том Генкс. Проте, я хотів би вибачитися і перетрактувати моє колишнє твердження і продовжити запис, кажучи, що ваш роман про пихатого блискучого вампіра не написаний погано, і не є не оригінальним. З ним не мають ніякого порівняння Грозовий перевал або роботи Енн Райс, і факт, що це дивовижно КНИЖКА. Саме так: дивовижна КНИЖКА! Спасибі вам, Стефані Маєр, за те, що написали цю дивовижно КНИЖКУ! Ви є таким натхненням, тому я вирішив написати соціально - гостру епічну книгу "Під куполом" моїм наступним романом, замість створення якогось лайна про вампірів або ще чиєсь в цьому роді. Сподіваюся, це буде дивовижна КНИЖКА! Я піду рахувати свої гроші і дивитися на свої нагороди, але, що я і роблю, я буду думати похмуро про Стефані Маєр і її дивовижну КНИЖКУ !”.

Чи достойна відповідь? Так, достойна. Чи варто були відписувати так різко? Так, варто. Чи варто було взагалі відписувати купці фанатиків? Можливо і ні. Але Стівен Кінг насправді стурбований тим, що читають підлітки. Бо це ВАЖЛИВО. Чи вважає він, що тільки його книжки повинні бути в списку must read середньостатистичного підлітка? Ні, він так не вважає. Кожен читає те, що він хоче. Але література має бути ЯКІСНА.

До нього можна ставитись по-різному, і варто так робити. Він ж не миле і чарівне дитя, щоб його усі любили. Так, він пише про жахливі речі, про вбивства, самогубства, насильство і різні збочення. А чи не це ви кожного дня читаєте в Facebook, дивитесь в новинах і слухаєте на радіо?  Кажете, що достатньо цього в житті, навіщо ще й читати в книжках. Ну, це уже від побажання читача.

Чи пише він добре? Комусь подобається, а комусь ні. Але премії отримує, книжки шалено продаються. Це не показник, скаже хтось. А, що таке показник успіху книжки? Чи можливо ти тільки тоді хороший письменник, коли бідний і голодний. Ці часи минули.

Стівен Кінг пише якісні книжки в стилі трилер, жахи, фантастика. Успішно пише. Багато пише. Деколи вульгарно і провокативно. Такі його книжки. Але вони популярні не тому, що це модна, а тому, що це ЛІТЕРАТУРА.

Слідкуйте за нашими найцікавішими публікаціями в соціальних мережах Facebook і ВКонтакті.

Мар`яна Паславська

Редактор рубрики Інтерв'ю, адмін Facebook, відповідальна за SEO сайту.

Сторінка автора в Facebook

author photo