Коли в квітні 2003 року британська журналістка ліванського походження пакувала речі у чергове відрядження до пульсуючого в передчутті війни Багдаду, вона навіть не підозрювала, що готує їй життя у найближчі 8 років.
Для Хали Джабер, шиїтської мусульманки з Бейруту, війна в Іраку була вже другою. І в кар’єрі, і в житті. Разом зі своїм чоловіком, фотографом британської газети "Sunday Times" Стівом Бентом, Хала відвідала і висвітлювала події в найгарячіших точках Сходу. Намагаючись при цьому вижити не лише фізично, а що для неї було більш важливо та важче, морально.
Халал (як її називав коханий чоловік) народилась у Бейруті, столиці Лівану, у великій та шумній мусульманській родині. Маючи люблячих батьків, сестру, брата та безліч родичів, дівчина росла з впевненістю, що саме такою має стати і її майбутня родина. Виходячи заміж за блакитноокого британця, Хала не могла дочекатись, коли по підлозі їхньої затишної лондонської квартирки затупотять дитячі ніжки. Та не судилось…
Для мусульман родина, яка не має дітей, ніколи не буде вважатись повноцінною. Для жінки не важливо якої вона віри, неможливість народити стає найтяжчою трагедією. Для Хали відсутність дитини стала одним з найбільших потрясінь у житті. Потрясінням та душевним болем, які привела її у 2003-му до Іраку.
Саме з цього моменту і починається історія, що була розказана у книзі «Килим-літак до Багдаду: боротьба однієї жінки за двох дітей, обездолених війною».
Ця книга не лише про війну, не тільки про американські «розумні бомби», які націлювались на стратегічні об’єкти режиму Саддама, а падали на мирні квартали, не про сотні жертв та інвалідів, не про поранених дітей та скалічені долі. Ця книга про боротьбу, про надію, про віру, і про те, що опускати руки ніхто з нас не має права, як би важко не було.
Хала Джабер у довгій чорній абайї (традиційному вбрані мусульманок) роз’їжджала по найвіддаленішим околицям Багдада, під свист бомб та кулі снайперів, виконуючи завдання редакції: знайти «правильну» сироту для кампанії по збору коштів для жертв війни. Навряд чи вона підозрювала, що в одній з лікарень знайде свою долю.
Її звали Захра. Трирічна дівчинка, що від авіанальоту в один момент втратила усю родину, батьків та п’ятьох братів і сестер. Дівчинка, обличчя якої вкрите опіками та слідами пережитого горя, облетіло обкладинки усіх найвідоміших світових газет та стало символом страждань, що переживав іракський народ.
Історія Захри стала для "Sunday Times" поштовхом розпочати кампанію, спрямовану на збір коштів і допомогу дітям, які постраждали від американських авіанальотів. Для Хали вона ж стала початком її власної історії, боротьби за сім’ю, яку вона вже зневірилась мати.
«Килим-літак до Багдаду» - важка та страшна книга. Але вона має бути прочитана. Історії, які в ній розповідаються, мають жити далі. Пам'ять героїв, про яких говорить Хала, не повинна забутись. Особливо тепер, особливо для нас.
Ще три-чотири роки тому я, певно б, і не глянула на цей фоліант в книгарні. Сприймаючи літературу як засіб для отримування задоволення та відпочинку, не думаю, що я б добровільно зголосилась читати щось настільки важке. Але це було три роки тому. Зараз же ця книга гостро поставила переді мною питання, чи зможемо ми зробити те саме, що Хала та Марла намагалися робити для іракських дітей. І коли прийде час, хто буде відповідати за кожну сльозу таких маленьких дітей, як Захра?
Читайте, бо воно того варте. І пам’ятайте, ми можемо змінити цей світ, принаймні для себе.
Завжди ваша,
Книжкова Відьма.
фотографії: dailymail.co.uk
Слідкуйте за нашими найцікавішими публікаціями в соціальних мережах Facebook і ВКонтакті.