Герман Гессе "Людина на прізвище Циглер"

08.07.2016

Переглядів: 1669

http://chytay-ua.com/

Обиватель та егоцентризм

Таке обличчя трапляється повсюди. Неможливо позбутися відчуття дежавю, також неможливо відтворити його деталі, бо воно безлике. Таке обличчя існує не лише в книжках чи художніх фільмах, його можна бачити щодня в дзеркалі – це все обличчя натовпу. Воно вміщує у собі всю нудьгу та усю банальність світу в якому живемо. Дивлячись в дзеркало ми уявляємо, яке враження справимо на інших. Що подумають про наш зовнішній вигляд, чи не відстали ми від моди? Але кому яке до того діло, адже кожен ставить себе у центр світобудови. Можна по колу говорити про гроші, політику та науку. Тільки варто пам’ятати, що це коло є колесом обивательства у якому крутимося ми всі. Ця круговерть перетворює особистості в екземпляри, штампуючи споживачів та юзерів.

Маленька повчальна казка

Вміння Германа Гессе розривати свідомість одним реченням, особливо відчувається в коротеньких оповіданнях. Кожне слово, як постріл в сторону банальності, кожна думка, як вирок повсякденності. Маленька повчальна історія про чоловіка на прізвище Циглер, яка більше схожа на казку. Гессе в простій і доступній формі показує нам як виглядає дурисвіт в кам’яних джунглях суспільства споживання. «Людина на прізвище Циглер» - це оповідання, що залишає післясмак. Гарно та цікаво написана історія проживатиме у вашій голові нові та нові сценарії. Адже не складно побачити, що це оповідання продовжує писатися людьми. Власні рефлексії, спостереження та вміння мислити допоможуть наповнити змістом все те, що Гессе недоговорив. Адже не потрібно багато слів – однодумцям достатньо натяку чи півслова.  

Музей нікому не потрібних речей

Циглер йде до музею. Звичайно він робить це з тими самими мотивами, що й більшість. Яке йому діло до того старого непотребу, який виставляють, його захоплює всемогутня наука. Якщо науці було діло до тих всіх старожитностей, то і його, Циглера, колись обов’язково врятують від важкої хвороби, чи то пак смерті. Ну й не дивно, що найбільшу увагу нашого героя в музеї привернув не котрийсь з експонатів, а він сам, його власне відображення в дзеркалі. Однак, який неймовірний висновок він робить, який взаємозв’язок простежує, коли бачить стародавні прибори алхіміків? Все не дарма. Якби алхіміки не створили своїх нікому не потрібних приборів, то б сучасна наука ніколи не створила таких потрібних речей як аспірин та хімічна зброя. Встановлення цього причинно-наслідкового зв’язку між минулим та теперішнім дуже важливе для Циглера. Очевидно, що всі наші комплекси, умовності, страхи породжені минулим. А ми, люди сучасності, несемо на собі тягар минулого.

Парк та вільна хвилинка для читання

«Людина на прізвище Циглер», як і вся проза Германа Гессе читається дуже легко. Важко вигадати краще місце для медитативного зосередження над текстом оповідання, ніж парк. Невеликий об’єм тексту вимагає від вас лише 10 хвилин, 5 для читання і 5 для роздумів. Ще краще не ставити себе в рамки часу чи простору. А просто читати та спостерігати за навколишнім світом. Головне, щоб посмішка на ваших вустах та щире здивування, від всіляких селфі, тегів, брендів чи трендів, не викликала в оточуючих підозрілого ставлення до вас. Бо можна закінчити як Циглер.

Також читайте: Герман Гессе. Що почитати?

Підтримати проект 

poster