Курбан Саїд "Алі та Ніно"

16.07.2016

Переглядів: 1463

http://chytay-ua.com/

В 1935 році на порозі одного з видавництв Відня працівники знайшли товстий рукопис у потертій шкіряній папці. На палітурці тремтячою рукою було виведено «Алі та Ніно» авторства Курбана Саїда. Саме з цієї папки і почалася тріумфальна хода історії кохання, яка не мала відбутись, але вже понад вісімдесят років бентежить читачів у всьому світі.

Перекладений більш ніж 33-ма мовами та виданий понад 100 разів, цей зразок класичної азербайджанської літератури лише в 2016 році добрався до України.

Отже, «Алі та Ніно», історія кохання мусульманина з давнього бакинського роду та грузинської християнки, яка відбулась понад століття тому. Що в ній такого особливого, що змушує наших сучасників присвячувати їй скульптури, малювати картини та знімати фільми? Чи варто її читати і як не розплакатись після того, як все таки це зробиш? Далі спробую на це відповісти.

Книга написана від імені головного героя – Алі, підлітка з багатого та давнього роду Ширванширів. Цей рід прославився тим, що їхній предок особисто вручив хану Баку кинджал, яким той перерізав горлянку російському генералу. Запам’ятайте цю деталь, бо саме вона, на мою думку, і стала ключовою у майбутніх діях Алі, якого ми зустрічаємо на порозі дорослого життя та на роздоріжжі між Заходом і Сходом.

Тогочасний Баку належав до Російської імперії, що мало вплив на все: від системи освіти до вирішення суперечок між сусідами. «Варварський» Схід, яким його бачили чиновники з імперії, вперто не хотів поступатись «цивілізованому» Заходу своїми традиціями та укладом життя. В Баку продовжували слухати поради аксакалів та дотримуватись кревної помсти, їсти рис трьома пальцями, а на вихідні їздити у степ, аби послухати пісні кочових дервішів замість опери «Євгеній Онєгін».

Таким був світ Алі Хана Ширваншира, і як він сам про нього сказав: «Нехай потяг мчить на Захід. Моє серце і душа належать Сходу». Та Сходу в його серці довелось потіснитись, аби звільнити місце коханню. Коханню до християнки, грузинської дівчини Ніно.

Ніно Кіпіані – представниця західного світу до мозку та кісток. Дівчина, яка отримала гарну освіту, приймала у себе дипломатів та послів, розмовляла трьома мовами та вважала, що немає нічого принизливішого для жінки, ніж надягти чадру.  І яка закохалась у мусульманина.

От саме протистояння двох абсолютно різних цивілізацій та укладів життя і стало наріжним каменем у цій історії.  В «Алі і Ніно» підіймаються досить гострі питання. Це питання незалежності та збереження своєї історія й віри (нагадаю, що дія роману відбувається під час Першої Світової війни, більшовицького перевороту та короткочасного створення Азербайджанської народної республіки). Постає також питання співіснування двох абсолютно різних релігій. Якщо в християнстві жінка була наділена майже рівними правами з чоловіком, то шиїтські мусульмани того часу продовжували вважати її лише «землею».  Зрештою, ця книга також і про дружбу та честь, відвагу та мудрість, надію та розчарування.

«Алі та Ніно» - це історія, яка з одного боку не може повторися у сучасному світі, а з іншого –відбувається мало не щодня. Бо як часто нам доводиться вибирати між тим, до чого звикли ми, та тим, чого хоче наша друга половина? Як часто ми починаємо задумуватись над тим, що станеться, якщо доведеться вибирати між своєю Батьківщиною та своїм коханням? Як часто ми натикаємося на  нерозуміння з боку інших тільки тому, що чимось від них відрізняємось? Приблизно такі питання вирували у моїй голові після прочитання цієї книги. Сказати чесно, я відповіді на них поки ще не знайшла. Може, вам вдасться?

Читайте, бо воно того варте! І пам’ятайте, кохають не за релігію, гарні очі, статки чи громадянство, кохають всупереч цьому.

Завжди ваша,

Книжкова Відьма

 

Слідкуйте за нашими найцікавішими публікаціями в соціальних мережах Facebook і ВКонтакті