"Читай.Молодь": Сергій Завалко

[Часто можна почути про освітню гуманітарну кризу в Україні. Також є нарікання на молодь, яка не читає та не розвивається культурно. Редакція Читай.ua вирішила відкласти в сторону всі суперечності та упередження і вивідати літературні смаки української молоді.

Ми вирішили, що цікаво буде дізнатися про книжкові вподобання молодих українців, саме тих, які народилися за часів незалежності. Тому підготували для вас спецпроект "Читай.Молодь", в рамках якого ми публікуватимемо розмови з цікавими, творчими та начитаними молодими людьми з різних куточків України.

Ми віримо, що Україна – читаюча країна, а приклади людей із серії наших інтерв’ю будуть чудовою мотивацією для кожного, щоб читати більше та розширювати коло власних інтересів.]

Сергій Завалко, 24 роки. Журналіст. Місто Черкаси.

Про атмосферу для читання

Літературу дуже люблю, і стараюсь приділяти їй як можна більше часу, хоча б годину-дві на добу. Зазвичай читаю вдома, в спокійній атмосфері – так простіше поринути в світ, який створив автор. Найчастіше читаю вночі, перед сном. 

Про улюблений жанр

Читаю тільки художню літературу. Вважаю, що цей напрямок дуже добре розвиває мислення, уяву і поповнює словниковий запас. Я – журналіст, і пишу вірші, тому для мене ці елементи дуже потрібні. Плюс, художній твір дає змогу на якийсь час поринути у вигаданий світ, і прожити певний проміжок часу з персонажем. Щодо жанрів – трилери і пригоди. Іноді – жахи і фантастика. Чому? Просто справа смаку. 

Про останні прочитані книжки

Сара Лотц «День четвертий» - доволі оригінально, цікаво, але є незрозумілі моменти. Стівен Кінг «Темна вежа» - всі сім томів як одна велика пригода. Тут дійсно проживаєш все життя персонажа. Дуже сподобалось. Рей Бредбері «451 градус по Фаренгейту» - посередньо. Багато хто вважає цю книгу класикою фантастичного жанру, але сюжет зовсім простий, і основна думка нічим на завуальована, що було б значно цікавіше. Джейн Кейсі «Загублені» - звичайний детектив. Нічого особливого, але для різносторонності почитати можна. Блейк Крауч «Втікачі» - роман дуже сподобався. Все зрозуміло, стисло, дуже цікавий сюжет. Вперемішку з екшеном показуються сімейні цінності. 

Про сучасну українську літературу

Українська література розвивається – однозначно. Інша річ – що сьогодні видати книгу може практично кожен, хто хоч трохи володіє словом. Багато видавництв пропонують самовидавництво – за плату будь-яка книга вийде в друк. Я вважаю, що це – неправильно. Повинні друкуватися тільки достойні рукописи. З українського я більше читаю поезію, але не сучасників. Дуже подобаються вірші Вінграновського і Симоненка. З прози виділю Кокотюху. Доволі цікаві сюжети. По деяких книгах взагалі можна знімати вітчизняний трилер. 

Про недочитані книги

Недочитав свого часу Коельйо. Кілька разів брався, але і половини не осилив: або книги надзвичайно нудні, або я не створений для того, щоб сприймати його філософію. Із останнього недочитав новинку «Танцюючи з тигром» від Лілі Райт. Сюжет доволі цікавий, але набридло те, що дуже багато уваги приділяється якимось брудним сексуальним фантазіям персонажів. Місцями це взагалі бридко. Взагалі, стараюсь дочитувати те, за що берусь.

Розмовляли Слава Славський та Катя Буяльська.