2017 року у видавництві Yakaboo Publishing вийшла книжка “Ефект Люцифера. Чому хороші люди чинять зло” Філіпа Зімбардо. Перекладач – Любомир Шерстюк.
Вперше читачі мали змогу прочитати The Lucifer Effect: Understanding How Good People Turn Evil в 2007 році. Філіп Зімбардо в книжці повертається до свого відомого Стенфордського в’язничного експерименту, який здійснив разом з аспірантами і студентами влітку 1971 року. Пройшло майже 40 років, але тема залишається актуальною і лягла в основу вищеназваної книжки.
Стенфордський в’язничний експеримент
1971 року американський психолог Філіп Зімбардо проводить експеримент, котрий шокував суспільство. Зімбардо набрав команду добровольців, котрі, розділившись на охоронців і в’язнів, проживали свої ролі в імпровізованій тюрмі. Всього було відібрано 24 людини. Усі чоловіки, середнього класу, студенти, здорові і психологічно стійкі. Жодних відмінностей у фізичних даних серед учасників не було. Сам Зімбардо став директором в’язниці, яку влаштували на базі кафедри психології у Стенфорді. Учасники мали заробити по 15 доларів на день.
Нібито нічого важкого. Сидиш собі в камері, граєш роль в’язня і заробляєш гроші. Але, насправді, усе вийшло не так, як думали учасники експерименту.
Учасники надзвичайно швидко адаптувалися до своїх ролей. Хороші, добрі студенти, яким випала роль охоронців, стали жорстокими і деспотичними. Вони карали так званих в’язнів за будь-які вчинки, забуваючи, що насправді ніхто з них не скоював ніякого злочину. Охоронці розділилися на активних і пасивних. Активні завзято карали злочинців, вигадуючи кожного разу нові і нові покарання. Не думаючи про те, що так не можна ставитись до людей, навіть якщо вони скоїли злочин.
Пасивні охоронці не приймали участі в цих розвагах, але і не припиняли їх. Ніхто не спробував припинити те жахіття, що відбувалося в імпровізованій тюрмі. Хоча усі прекрасно розуміли, що це усе не насправді. Там немає винних, ніхто не вчиняв злочинів. Але знущання були справжніми, переживання і стреси теж були справжніми.
Усі настільки вжилися в свої ролі, що навіть коли у в’язнів з’явилася можливість покинути камери і вийти на волю, вони нею не скористалися. У їхній свідомості настільки прижилася думка, що це усе насправді, що вони перестали розрізняти, де вигадка, а де реальність.
Цей експеримент шокував усіх його учасників своєю реалістичністю. Ніхто не очікував, що ситуація настільки загостриться. Сам Зімбардо настільки вжився з роллю директора в’язниці, що вжахнувся від своїх вчинків втосовно батьків в’язнів, охоронців і самих в’язнів.
Усі учасники були морально травмовані, нажахані своїми вчинками, у них проявилися такі риси характеру, про які вони не могли б і подумати. І охоронці, і в’язні не очікували, що будуть себе так поводити. Для них це було справді важкі дні, насичені насильством, соромом і страхом. Наслідки Стенфордського в’язничного експерименту вразили усіх.
Цей експеримент показує, як легко хороша людина може творити жахливі речі у відповідних умовах.
Філіп Зімбардо
Американський психолог і професор Стенфордського університету. Народився 1933 року в Нью-Йорку. Відомий завдяки тому, що організував і провів Стенфордський в’язничний експеримент. Автор багатьох підручників із загальної психології для студентів.
“Ефект Люцифера. Чому хороші люди чинять зло”
Книжка починається з детального опису Стенфордського в’язничного експерименту. Описується перебіг подій у імпровізованій в’язниці, містяться уривки із щоденників учасників, матеріали аудіо- та відеозаписів, інтерв’ю. Кожний день задокументований у книжці. У наступних розділах Зімбардо описує результати дослідження, порівнює свій експеримент з іншими схожими, роздумує, чому добрі і хороші люди, потрапляючи в жахливі місця, творять погані речі. Чому поведінка людей так швидко змінюється?
У книзі є цілий розділ, де Зімбардо розповідає про тортури над в’язнями у тюрмі Абу-Ґрейб. Психолог припускає, що між його Стенфордським експериментом і зловживаннями в Абу-Ґрейбі є багато спільного.
Останній розділ у книжці про героїзм. Автор роздумує про походження і види героїзму, пропонує читачам розглянути героїчні вчинки людей у різних ситуаціях, описує усі можливі причини і фактори, які впливають на таку поведінку. Цей розділ найбільш обнадійливий і не описує насильство. Таке от приємне закінчення від психолога Зімбардо.
Насправді книжка не про боротьбу добра та зла. Вона про те, що не усе так однозначно у нашому світі. Про те, що ти ніколи не можеш бути впевнений щодо своїх вчинків. І не можеш знати точно, що ніколи так не вчиниш.
Для кого ця книжка?
Для усіх, кому виповнилося 18 років, і хто цікавиться світом навколо себе.
Попередження
Книжка містить сцени опису насильства, а також фото сцен насильства.