Франц Кафка "Процес"

09.01.2016

Переглядів: 1451

http://chytay-ua.com/

Невинного арештували! Так розпочинається перший розділ книги "таємно обвінчаного короля німецької прози". І це не мої слова, так про Франца Кафку сказав сам Герман Гессе. А я волію довіряти майстру "гри в бісер".

"Процес" розпочинається з, на перший погляд, безглуздої ситуації. Невинну людину арештують без будь-яких пояснень. Головний герой Йосиф К. не може зрозуміти в чому він винний і усіляко хоче довести свою непричетність до поганих справ. Але це не був би Кафка, якби усе було так просто. Уся книга просякнута абсурдністю. Безкінечні коридори установ, незліченна кількість кабінетів, заповнена людьми з порожніми поглядами, і черги, котрі ніколи не закінчуються. Але чи справді люди хочуть, щоб вони закінчувалися? Очікування дає надію на краще, навіть якщо його просто не існує.

Наш герой мав спокійне життя, поділене на хвилини. Його усе влаштовувало. Він плив за течією. То чи можна його звинувачувати в бажанні доказувати? Адже його щоденний розклад порушений. Уся рівновага втрачена. Його існування зазнало краху. І К. бажає довести усім, що він цього не робив. Хоча ніхто ж не знає, що саме він зробив. Та й чи сам Йосиф К. ставить пріоритет дізнатися за що його арештували?

Якось дивно виглядають усі його спроби довідатися правду. І чи справді був він такий безневинний, як хотів показатись перед усім суспільством? Або це просто спроба відповідати вимогам тогочасного світу? Де тут правда, а де обман - це питання, які супроводжують тебе під час читання "Процес".

Сила, провина, безсилля і покарання. Ці чотири слова провідники усього роману. Сила – це суд, у якого безмірна влада. Безсилля відчуває головний герой і усі персонажі перед цією силою. Але хіба ця безмірність проявляється не тоді коли ми це дозволяємо? Та й за усі наші провини нас завжди чекає покарання. Такі реалії життя.

Кафка показує почуття страху, не в його первозданному вигляді – страху смерті, а в більш цинічному і абсурдному – страху перед суспільством і його осудом. Розглядається співдружність таких понять, як провина і покарання. Чи справді людина заслуговує на таке, чи сила була використана за законом, без зловживання? Як зрозуміти де ця грань, між справжніми злочинцями і людьми, котрі не розділяють “ правильну ” думку, тому автоматично стають на лаву підсудних.

"Процес" як і усі твори Кафки залишають по собі ефект: “все ясно, але нічого так і не зрозуміло”. Адже він майстер “ театру абсурду”. Спробуйте віднайти усі підтексти в тексті цього твору.

Ти сам відповідаєш за свої вчинки. Від самого себе не втечеш. Чи це головна тема твору, чи можливо інша – дізнайтеся, прочитавши "Процес" Франца Кафки.

Мар`яна Паславська

Редактор рубрики Інтерв'ю, адмін Facebook, відповідальна за SEO сайту.

Сторінка автора в Facebook

author photo