Ольга Деркачова "Дім Терези"

05.03.2018

Переглядів: 2277

http://chytay-ua.com/

Новий роман Ольги Деркачової «Дім Терези» написаний у жанрі психологічної прози. У книзі багато суму, відчаю, болю, нещасть і втрат, але залишається надія на те, що все може бути інакше, якщо зможеш відпустити спогади, як і минуле… Однак, чи до снаги?, особливо, коли усвідомлюєш, що «від себе все одно не втечеш. Як і від спогадів».

Кожен із героїв, який приходить до дому Терези має про що мовчати: хтось переживає втрату дитинки, хтось загибель коханого, хтось заліковує душевні рани, яких завдала війна і болюча зрада тієї, єдиної, заради кого вижив, а «повернувшись із фронту без попередження», побачив іншого у своєму домі із колишнього тепер життя.

Це книга про те, що найцінніші в світі «речі» завжди безкоштовні – кохання, тепло обіймів, дружба, добрі слова підтримки і співпереживання, а ще про довіру та вибір, який є у кожного.

Вкраплення у текст віршів Богдана Томенчука додають книзі витонченості, ніжності, мрійливості. Такі поезії лікують зболені, зневірені душі людей, які прагнуть вирватися із порожнечі та безнадії:

«Не торкайся до клавіш, не треба

Просто поряд побудь. Помовчім…

Хай волають про щось ці світи по Вертепах.

Тихо ангела гладь на моєму плечі.

Він давно зрозумів, як зі мною непросто.

Але він не шукав, де зручніше плече.

Тихо чується скрип калинового мосту.

А з-під нього кудись світлий смуток тече…»[1] 

Роман є дуже емоційний, постійно відчувається надрив почуттів, сподівань, мрій, надій, яким, можливо, не судилося здійснитися. Тереза болісно переживає смерть коханого, сварку з батьками через те, що обрала його, а не їх, потрапляє в лікарню із нервовим зривом, а коли біль відступає, несподівано, отримує ключі від дому з яблуневим садом і вирішує допомагати впоратися з життєвими труднощами і складними обставинами тим, кому гірше, ніж їй. Допомагаючи іншим, вона долає біль від спогадів про коханого, якого неможливо повернути, бодай на хвилину почути голос і сказати «пробач».

Книга спонукає цінувати кожну мить, проведену із коханими і найріднішими людьми, тому що завтра може бути пізно і не вдасться нічого повернути. Кожна мить неповторна і тому – безцінна…

Провідними темами роману є те, як відпустити минуле і жити далі. Тема насилля у сім`ї також актуалізована на прикладі одного із персонажів. Дуже важливим постулатом, який письменниця прагне донести до читача є думка про необхідність ділитися добром та теплом з іншими, бо тоді світ стає світлішим, а люди в ньому – щасливішими… Важливо вміти цінувати і бачити малесенькі миттєвості щастя у повсякденному житті.

Приємно вразила якість видання та зручний для читання шрифт. А ті читачі, які працюють творчо, мають звернути увагу на уривок, який присвячено творчому процесу написання віршів. Герой роману Сергій є поетом і саме із його віршів, які Тереза самотньо читатиме у кав`ярні вечірнього міста, почнуться такі жадані зміни на краще.

«Дім Терези» сповнений тепла, ніжності, болю, кохання, скорботи, спогадів, вдячності за любов «..й гіркувато – солодкого досвіду мовчання та слів», які береже наша пам`ять.


[1] Ольга Деркачова «Дім Терези». - Брустурів: Дискурсус, 2018. С. 160

Ігор Зіньчук

Філолог, автор книжкових оглядів, блогер, копірайтер

author photo
poster