Павло Дерев’янко «Тенета війни»

10.07.2020

Переглядів: 2034

http://chytay-ua.com/

Будь-яку історію сучасник оцінює крізь призму власного досвіду. І тут Павло Дерев’янко склав флеш рояль: апелював до генетичної пам’яті та спогадів, які досі болять, ніби вчорашні. До свіжих і болючих спогадів, ще не присипаних пилом часу, притуплених новими втратами чи новими надбаннями.

Якби Павло Дерев’янко грав у покер, він обібрав би читача до нитки.

Щоправда, стартова комбінація карт уже була відома читачеві, коли він брався за другу частину нашумілого торік «Аркану вовків» — першої частини трилогії «Літопису Сірого Ордену», яка побачила світ у вінницькому видавництві «Дім Химер». Принаймні він уже був готовий до ускладненої, жорстокішої та дорослішої історії. Готовий (перефразовуючи класика) до наративу не хлопчика, а мужа. А тепер помножте цей наратив на п’ять.

Достоту невідомо, чи грає український письменник Павло Дерев’янко в покер, але своїм потужним дебютом він змішав усі карти розміреного літературного процесу.

Роман-відкриття, роман-масакра, роман-цунамі. З кожним новим відгуком книга примножувала собі епітетів. А квітневий вихід з друкарні другої частини — «Тенета війни», — було ознаменовано sold out першого накладу «Аркану вовків» та сотнями замовлень другого роману за передпродажем.

Особлива атмосфера «Літопису Сірого Ордену» визначається майстерним змалюванням альтернативної козацької України. Свого часу Богдан Хмельницький відстояв українську державу Гетьманат, тепер гетьманів обирають на виборах, діє двопалатний парламент Червона та Чорна ради. Навколишні держави об’єдналися в найнесподіваніші союзи, альянси та коаліції і поводяться так, як зазвичай ведуть себе сусіди: чистять зброю і хижо косяться в нашу сторону.

Охороняють Гетьманат Січове військо, Таємна варта та Сірий Орден — елітний загін спецпризначенців, вступ до якого вимагає багаторічної муштри та підписання проклятої угоди. Відтепер воїну треба порозумітися зі своїм внутрішнім звіром. Але не кожному вистарчить духу подивитися йому у вічі та сили, аби приборкати.

Технічний прогрес в Гетьманаті крокує швидше, аніж розвиваються уявлення людей про пропагандистські технології та вплив церкви на думку громади. Брехливі агітки і цензура, переписування історії і лукаві памфлети. У темні часи, як відомо, довіряють не найкращому, а найголоснішому. Завдяки цьому ведуться війни і виграються вибори.

То Павло все ще пише про козацьку Україну?

Серпанок сучасності огорнув альтеративну історію Сірого Ордену настільки тонко, що читач не здивувався навіть якби домовик із потойбіччя виявився фанатом програми «Телебачення Торонто».

Окрім ускладнення взаємовідносин між персонажами, напруження суспільно-політичного контексту в країні, в другій частині автор значно розширює географію оповіді, тісніше знайомить з мешканцями потойбіччя, а також з тими, хто носить у собі тогосвітню частину тут, на землі.

Прихильників попередньої книги, продовження «Тенета війни» може неабияк збентежити: п’ять натхненних, усміхнених юнаків, які зустрілися на початку своєї служби в Сірому Ордені, всього за сім років змінилися до невпізнанності.

Їхні усмішки стали посмішками чи то гримасами болю, відчаю та зневаги навіть до самих себе. Це уже не завзяті й окрилені невідомим майбутнім побратими, зібрані автором з різних куточків України в «Аркані вовків», а досвідчені воїни, ілюзії яких розвіялися в жорнах боротьби та чужої війни. Вони побували в усіх колах пекла, залишивши там частину себе. Вони перетнули межу, після якої немає вороття. Тенета більше не здатні втримати їхнього внутрішнього звіра.

Северину належить зробити найголовніший вибір. Гнат плекає мрію, але його затягують сипучі піски. Сліпа віра Яреми похитнулася, проте він все ще готовий пожертвувати чимось особливим заради традицій. Пилип вперто гне свою лінію і планує втечу від самого себе. А Савка досі живе у спогадах своїх друзів, хоча він більше ніколи не буде колишнім.

Повернувшись з війни між Північним Альянсом і Двоморським Союзом побратими намагаються відновити контроль над власним життям. Проте минуле вперто наздоганяє. А за їхніми спинами плетуться тенета змов і інтриг проти Ордену, який переживає не найліпші часи. Тепер на карту поставлені не тільки їхні життя. Не тільки майбутнє Ордену. А й майбутнє Гетьманату.

Впали ідеали, а заразом й ідоли — свідки становлення Сірого Ордену. А потім впали дерева. Їх вирвали з корінням і кинули в полум’я війни. Війна була. Війна є. Війна…буде? Залежить тільки від нас.

Але у героїв Павла Дерев’янка уже вибору немає. Як і вороття. Бо вовчою стежкою можна крокувати тільки вперед. Аж до останнього подиху.

Читайте також: Жан-Поль Дідьєлоран "Читець у ранковому експресі"

Підтримати проект

poster