російські книжки. Власний досвід

06.07.2022

Переглядів: 145

http://chytay-ua.com/

Верховна Рада проголосувала за заборону імпорту книг з росії та білорусі. Міносвіти вносить зміни до шкільної програми та прибирає звідти російських авторів. Як на мене, ці прекрасні ініціативи назріли уже давно. Та в Україні залишилися люди, які звикли читати не лише російською, але й російських авторів. Саме тому серед читачів та літературознавців виникла палка дискусія на цю тему. Чи потрібна нам російська література? Поділюся власним досвідом.

У школі ми проходили твори російських авторів, проте тоді у мене не було особливого бажання читати, більше приваблював футбол, баскетбол та комп‘ютерні ігри. Шкільні програми читання і підхід до викладання у моїй школі були далекими від ідеалу. Тому література по-справжньому з’явилася у житті трохи пізніше, вже після випуску.

Я читав «Мертві душі» Гоголя (який російським був наполовину), «Морфій» Булгакова, але все ж завжди знаходив щось цікавіше за російських письменників. Ремарки і Гемінґвеї приваблювали набагато більше ніж Достоєвські та Чехові. Попри це, дотримувався думки, що колись прочитаю російську класику, тому що вона завжди була десь поруч: на полицях у квартирах колишніх радянських жителів, в телевізорі, про неї говорили, а наші батьки росли на цих авторах. Молодим людям, таким як я, які нещодавно вподобали мистецтво читання, було важко здогадатися, що усі ці наративи про російську класику є частиною імперського міфу завойовників. Тому і я чекав, що обов'язково настане той час, коли візьму до рук тексти цих авторів.

І потім час настав і вніс свої корективи у читацькі плани. 2014 року росія розв’язала війну, і мій список must read трохи скоротився за рахунок вищезгаданих "пісатєлєй". Тож висновок такий: як людина, яка майже не читала кацапських авторів, але практикує читання як таке, можу сказати, що без книжок нашого тоталітарного ворога можна прожити прекрасне читацьке життя. Нехай вона залишається для літературознавців і критиків, але забирається з масової читацької свідомості, бо ми ж бачимо на прикладі російського народу, яку свідомість ця література формує.

На нашому сайті є рубрика «Улюблені книги» – це невеликі інтерв’ю з цікавими людьми, які діляться найкращим зі свого читацького досвіду. Кожну таку розмову ми починаємо з короткого бліц-опитування, у якому є таке запитання: «Яку літературу/книгу ви ніколи не будете читати?». Сподіваюся, що після 24 лютого 2022 року в українців є чітка відповідь на це запитання.

Читайте книги і «Читай»!

Читайте також: Андрій Кокотюха: «Книгу треба читати щодня, так само, як щодня людина їсть»

Підтримати проект

Слава Славський

Головний редактор, книжковий пропагандист

Сторінка автора у Facebook

author photo
poster