Фільми з «літнім» настроєм: рекомендуємо

21.08.2020

Переглядів: 546

http://chytay-ua.com/

Що таке літо? Спека, розкутість, віра, жага нових вражень, емоцій та почуттів. А ще саме влітку, десь починаючи від його середини, так чи інакше в голову, як мухи, лізуть надокучливі думки про те, що життя – швидкоплинне, і літо невдовзі зникне, як роса на сонці у спекотний серпневий день.

І навіть найбезхмарніший настрій прорізають меланхолійні думки про марність всього сущого. І тягне думати про щось високе і вічне, посьорбуючи крижану каву чи мохіто (звісно, безалкогольний – ми ж не Гемінґвей!).

Якщо вам до душі такі відчуття, і у вас є де поцмулити щось холодненьке під перегляд фільму, який створить описаний вище натрій, – ґоу до списку! Не марнуймо безцінний літній час!

*Фільми не складені в рейтинг. Це суб’єктивний перелік. 

 

«Спокута» (2007), реж. Джо Райт

Чому в списку? За сонце, за тонку літню драму, прикрашену густою порослою травою напівзанедбаного старого англійського будинку. За пекуче почуття провини і нестримне бажання все виправити. А ще за дивні купальники кінця тридцятих років і за юну Кіру Найтлі та Джеймса МакЕвоя.

Фільм знятий за книгою, але дуже від неї відрізняється. Не треба їх порівнювати. Вони різні. Саме фільм зміг передати те щемливе відчуття плину часу і те, як іноді одна мить вирішує все життя кількох людей.

Стрічка візуально дуже багата. Неймовірні метафори. Стильні кольори. Геніальна операторська робота, що увійшла в підручники з історії кіно. І костюми, які стали класичними. Шовкова зелена сукня потрапила в музеї моди і стала взірцем того, як костюм розкриває героя (в нашому випадку героїню). А режисер Джо Райт не так давно зняв «Важкі часи», за які Ґері Олдмен в ролі Черчілля отримав свого першого заслуженого Оскара.

На що звернути увагу при перегляді? На бездонні очі МакЕвоя кольору літнього неба чи лікеру Блю Кюрасао.

 

«І твою маму теж» (2001), реж. Альфонсо Куарон

Чому в списку? Тут все просто. Сюжет розгортається під палючим сонцем Мексики, де на залізній колимазі їдуть запиленими дорогами два підлітки і молода жінка. У підлітків гормони грають, як у дідуся баян.

Кіно про принади юності, про те, що ми усі колись були трохи незграбними, але такими наївними і щирими. Про дружбу і кохання. Якщо вас ці рядки не переконали бігти стрімголов і вмикати фільм, скажу по-іншому. Зняли фільм два тоді ще нікому не відомі мексиканці. Нині при згадці їхніх імен у кіноманів пітніють кінцівки і в очах з'являється загадковий вираз. Хто ж ці мексиканці? 

Режисер: Альфонсо Куарон (так, той що зняв кращий фільм про Поттера; дуже раджу ознайомитися з його фільмографією). Оператор – другий мексикано – Емманюель Любецькі. І най вас не вводить в оману його прізвище. Так, це той, чиє ім'я зараз не знає лише людина, яка десь у бункері просиділа років з 10. 

Ви скажете: а підлітків хто грає? Зовсім юні Гаель Гарсіа Берналь і Дієго Луна. А актрису, яка виконує роль жінки, ви точно бачили в «Лабіринті Фавна».

На що звернути увагу при перегляді? На операторську роботу і гру юних падаванів – обоє стали зірками світового рівня. (Луна з'явився в «Зоряних війнах» і активно задіяний в нетфліксівських серіалах типу «Нарко», де він грає головну роль наркобарона Фелікса Гальярдо). Ходять чутки, що Міккі-Маус ака «Дісней» з героєм Луни запускає окремий серіал за форматом «Мандалорця» (той, в якому Педро Паскаль з того ж таки «Нарко» і лялька Бейбі Йода).

Але то все прийде з часом, а в нашому фільмі двоє пубертатних хлопців з вируючими гормонами їдуть пустелею Мексики, а знімають це Любецькі і Куарон!

 

«Амелі» (2001), реж. Жан-П'єр Жене

Чому в списку? Якщо ви раптом його не бачили, то дуже багато втратили! Легке французьке кіно про дівчину Амелі Пулєн, яка, як-то кажуть, несповна розуму, вирішила допомагати іншим, і про те, що з того вийшло.

На що звернути увагу при перегляді? Про всяк випадок перед фільмом почистіть вуха ватними паличками, бо у стрічки божественний саундтрек від Яна Тьерсена!

 

«Хороший рік» (2006), реж. Рідлі Скотт

Чому в списку? Фільм на 100% літній. Він про виноробство, в назві використаний термін, взятий із виноробства, який означає рік вдалого врожаю.

Не так часто сер Рідлі Скотт знімає легке приємне кіно. Зазвичай ми всі знаємо його за двома шедеврами: космічно-клаустрофобному «Чужому» і кіберпанковому «Блейдраннеру». А, так! Ще ж був «Гладіатор»!.

Але навіть сер Рідлі іноді робить щось духмяно-літнє. Таке, як «Хороший рік». А який фільм про вино без красуні француженки? Отож-бо! Тож Маріон Котіяр тут є. Ну і трохи відпочилий від гладіаторства Рассел Кроу.

На що звернути увагу при перегляді? Не проґавте сцену-відсилку. Там, де Кроу бере горстку земельки і нюхає. 

 

«Цей незручний момент» (2015), реж. Жан-Франсуа Ріше

Чому в списку? Літо, море, Франція. Легка комедійна драма на чотири особи. Два батька і дві доньки їдуть на пляж на Корсику. Конфлікт поколінь і гормональні бурі неминучі.

На що звернути увагу при перегляді? Двох батьків грають два відомі всім актори: Венсан Кассель і Франсуа Клюзе (його ви точно пам'ятаєте в ролі мільярдера у візку в фільмі «1+1» («Недоторкані»).  

 

«Маленька міс щастя» (2006), реж. Джонатан Дейтон, Валері Феріс

Чому в списку? Одна шалена родина вирушає майже через усю Америку, щоб маленька дівчинка-пончик взяла участь в дитячому конкурсі краси. Так, знову роуд муві. Тільки це дуже родинне кіно. Фільм нікого не залишає байдужим. Сюжетні повороти радують. А якщо вам раптом почне здаватися, що щось схоже ви вже десь бачили, то тут радше навпаки: після виходу фільму у нього з'явилися наслідувачі.

У стрічки є два Оскари: за оригінальний сценарій і чоловічу роль другого плану. Номінували ще маленьку Ебігейл Бреслін за роль цієї ж Міс Щастя, але дитині не дали. Мовляв, мала ще. Зарано. Але вона неймовірна. Згодом, вже дорослішою, ви певно її бачили в «Ласкаво просимо в Зомбіленд».

На що звернути увагу при перегляді? На Пола Дано, Стіва Карелла і неймовірну Тоні Колетт. Ви її точно не забудете. Якщо досі не полюбили.

 

«Риба моєї мрії» (або «Рибальство в Ємені») (2011), реж. Лассе Гальстрьом

Чому в списку? За тонну позитиву і маленький переворот в голові глядача. Фільм змушує подивитися на речі під іншим кутом і вчить насолоджуватися життям, роботою, кожною миттю. А ще мотивує.

Режисер – Лассе Гальстрьом. Щоб ви розуміли хто це, я наведу перелік його робіт. Почав він із «Що гнітить Гілберта Грейпа» і це була перша номінація Лео ді Капріо на Оскара (тут просто необхідно приперчити! Перша, але далеко не остання). Ще: «Шоколад», «Правила виноробів», «Хатіко» (американська версія), «Прянощі і пристрасті».

Власне, за позитив і особливий настрій усі його фільми можна назвати літніми. Але я обрала цей. Бо тут вражає сюжет, де герой змінює себе через роботу над проектом, у який він спершу не вірить, а потім проймається ним до глибини душі.

На що звернути увагу при перегляді? На гру Емілі Блант і Юена МакГрегора.

 

«Новий світ» (2005), реж. Терренс Малік

Чому в списку? Тому що яке літо без неймовірної історії про кохання? А що може бути більш вражаюче, ніж історія Покахонтас? Більшість з нас або бачили діснеївський мультфільм, або чули хоча б пісню із рок-опери за цим сюжетом («Юнона і Авось»): 

И качнутся бессмысленной высью

Пара фраз залетевших отсюда

Я тебя никогда не увижу

Я тебя никогда не забуду…

Згадали, так? Сюжет всім відомий, але від того не менш вражаючий. Юна принцеса Покахонтас закохується у капітана Джона Сміта, який приїхав колонізувати Америку. Вона, по суті, зраджує свій народ, рятуючи коханого. Але! Але він має їхати на службу до Корони. Британська імперія – це вам не хухри-мухри!

Фільм цей треба дивитися не через сюжет, а за те, що його зняв Терренс Малік у свою «реалістичну» епоху творчості (хто дивився «Тонку червону лінію», той зрозуміє. А хто не дивився, той дуже багато втратив).

Фільм неймовірний. Це естетичне задоволення тривалістю… погугліть, скільки хвилин. По суті, саме з цього сюжету (власне, з цього фільму ) потім надихався Кемерон зі своїм «Аватаром». Але якщо «Аватар» – мальований, то тут все справжнє. Кожен порух вітру, сонячний промінь, дихання дівчини. На це можна дивитися вічно. А ще автор показав два «види» кохання. Швидкоплинне, як іскра, і спокійне, як вогник у домашньому каміні. 

На що звернути увагу при перегляді? На головну героїню. Вона нереально гарна! Ви її не забудете. А ще на брови Коліна Фарелла. Так, це він отой Джон Сміт в фільмі. Він тут у своїй чи не найкращій формі.  

 

«Спекотні літні ночі» (2017), реж. Елайджа Байнум

Чому в списку? Я б це так назвала: «Коли 90-ті стали ностальгією». Тобто це кіно для нинішніх 30-річних. Вам/нам це – як бальзам на душу. А за сюжетом – це типова драма про дорослішання. Вам сподобається. Кіно дуже-дуже літнє і атмосферне. З нього просто скрапує оце відчуття легкого смутку за тим, що літня спека швидко минає, але наскільки ж вона прекрасна!

На що звернути увагу при перегляді? На головне тріо картини. Тімоті Шаламе знають усі. Майка Монро більш відома за «Воно слідує». Краще передати дух 90-х поки що не вдалося нікому.

 

«Воно» (2017), Андрес Мускетті

Чому в списку? Тому що це кіно, прочитавши рецензію, дуже багато хто обійшов стороною. Але це шедевр в своєму роді.

Режисер-аргентинець Андрес Мускетті зміг скласти фільм-метелик із двох «крил». Одне – власне горорова складова. Вона на найвищому рівні, до речі. Але. Друге крило фільму – це розповідь про одне літо із життя підлітків. За останні років 10 – це найкраще кіно-літо. Хай вас не відлякує горрор. Він тут не головний. Головне – це розповідь про літо дорослішання, про дружбу і стосунки.

На що звернути увагу при перегляді? На ансамбль юних і талановитих. І на операторську роботу. Вона неймовірна.

Алла Міліневська

Люблю кіно в усіх його проявах. Трохи пишу. Намагаюся ділитися своїм кінодосвідом з друзями і тими, хто зі мною на одній хвилі

author photo