Чорнобильські уроки

26.04.2021

Переглядів: 223

http://chytay-ua.com/

В різного роду дискусіях часто вживається поняття «історичні уроки» щодо подій з минулого, які мають засвоїти люди, щоб нормально функціонувати в теперішньому та майбутньому. Як показує практика, із таким засвоєнням є проблема, що породжує теорію циклічності історії, яку у філософії називають «вічним поверненням». Циклічним в такому випадку залишається лише небажання людей робити висновки. Історична пам’ять, яка проходить суспільними нейронними зв’язками, дуже часто залишається короткостроковою.

Один із таких уроків стався 26 квітня 1986 року в Київській області, Іванківському районі в місті Чорнобиль. Після нього назву Чорнобиль мало хто асоціює з самим містом, вона стала синонімом катастрофи, жаху, а спустошені території стали їхніми символами. Найбільша техногенна катастрофа в історії заслуговує на те, щоб про неї не забували ніколи, тому пропоную повторити уроки, засвоєні за 35 років з моменту катастрофи.

Урок 1: Некомпетентність керівництва на всіх рівнях призводить до трагедій.

До минулого століття недобросовісне керівництво державою призводило до політичних, економічних, інколи військових наслідків, тепер в цей список обов’язково варто додавати і екологічні, які в довготривалій перспективі можуть виявитися найнебезпечнішими. Цей урок і для тих, хто обирає політиків на їхні посади, і для обраних посадовців, які визначають сфери концентрації власної уваги. Все, що потенційно може стати екологічною проблемою, має бути достатньо вивченим і контрольованим. В цьому сенсі радянська система стала яскравим прикладом того, як робити не треба, а її сьогоднішні нащадки повинні еволюціонувати у щось надійніше, орієнтоване на благополуччя людей, а не їхнє знищення.

Урок 2: Якою б централізованою чи вертикальною не була структура влади, в критичні моменти все вирішують звичайні громадяни.

Такі ситуації показують, що чиновники можуть стати причиною аварії, але вони ніколи не підуть виправляти помилки власними руками. Так само, як генерали зазвичай не йдуть у бій разом зі своїми воїнами, посадовці залишаються за зачиненими дверима власних кабінетів. Цей урок тягнеться з далекого минулого і з упевненістю можна сказати, що буде повторюватися і надалі.

Чи отримали заслужене покарання ті, хто винен у Чорнобильській трагедії, чи постали вони перед міжнародним судом за міжнародну катастрофу? Центральна влада знайшла цапів-відбувайлів, применшуючи власні «здобутки». Так, кожна аварія має конкретні прізвища, проте цей список набагато довший, ніж оголошений. Цей урок впав на плечі звичайних людей, які власним життям відплатили за злочин, вчинений системою.

Урок 3: Ядерна енергетика небезпечна для всього живого на планеті.

Цей урок можна вважати частково засвоєним, частина світу вже відмовилася від атомних електростанцій, їхня кіькість скорочується з кожним роком. Все більшого розвитку набуває відновлювальна енергетика, що дає шанс на неповторення «чорнобилів» та «фукусім». Трохи позитивної статистики за минулі десятиліття:

  1. Найоптимістичніший прогноз експертів двадцятирічної давнини зводився до того, що до 2010 року у світі буде встановлено 30 гігават вітряних станцій. В результаті цей показник було перевищено у 14,5 разів.
  2. Кращі прогнози 15-річної давнини щодо сонячної енергетики були такі, що до 2010 року буде встановлено 1 гігават щороку. Коли настав 2010-й, цей показник було перевищено у 17 разів. А станом на 2015 рік - у 68 разів.

Тим не менш, країни продовжують володіти ядерною зброєю, залишаючи ймовірними нові сценарії ядерної катастрофи. Недопущення такого сценарію називають одним із викликів найближчого і далекого майбутнього. Самознищення ще ніколи не було таким близьким для кожного жителя на планеті. Нам залишається сподіватися, що керівники ядерних держав здадуть цей важливий іспит для всього людства.

Урок 4: Навіть після катастроф життя продовжується.

Так, ми єдині з живих істот, хто знищує власний дім, однак після кожного акту глобальної самопожертви повертаємося у звичний життєвий ритм. Дерева квітнуть навіть після радіаційної перенасиченості, трава пробивається крізь суцільний бетон, міста відбудовуються після бомбардувань, люди народжуються після масових смертей. Люди не перестають протягувати руку допомоги один одному, опинившись в біді, це показали всі катастрофи і трагедії минулого. Ми навряд колись станемо відмінниками у школі життя, занадто багато учнів на цій блакитній планеті, у тому числі тих, які не бажають навчатися, однак без ілюзій надіємося на краще.

Читайте також: Почути себе

Підтримати нас можна тут - Підтримати проект

Слава Славський

Адмін Telegram, Facebook, книжковий пропагандист. 

Сторінка автора в Facebook

author photo
poster