онлайн-журнал про книги та літературу
Тварини і люди — біологічні брати і сестри, сусіди на обмеженому просторі планети в необмеженому Всесвіті невідомого. Можливо, колись свідомість тварин розвинеться до рівня людської? Не можна зі стовідсотковою упевненістю сказати що цього не станеться. Та поки таку фантастику можемо спостерігати у творах мистецтва, кіноіндустрії та, звісно, в літературі.
У «Колгоспі тварин» Орвелл прирівнює тварин до людей у їхніх можливостях. Одні експлуатують інших, використовують фізичну працю братів менших задля власної вигоди. Маючи обмежену свободу і права, тварини на фермі замислюють бунт, революцію, щоб вигнати людей і стати повноцінними господарями власного життя. Щось подібне можна спостерігати в сучасному фантастичному фільмі «Планета мавп», де один із видів тварин максимально наблизився до рівня розвитку людської свідомості. У «Колгоспі» мавп немає, зате є свині, які беруть на себе організацію повстання та стають новими господарями ферми. Cвині насправді це дуже символічно. Адже існують певні стереотипні асоціації про брудних і ненажерливих тваринок цього виду.
Тварини з людською свідомістю стають заручниками людських проблем тоталітарного суспільства. Вони опиняються у ситуації, коли їм живеться набагато гірше, аніж при людях, проте вони цього не усвідомлюють, тому що свині постійно займаються пропагандою протилежної думки. Нав’язують свою реальність силою та гучними словами.
Важливий момент! Не всі свині в «Колгоспі» підступні та егоїстичні. Кнурик Сніжок, колишній друг теперішнього вождя ферми, насправді бажав свободи та процвітання усім тваринам, докладав для цього чималих зусиль, але його зрадили і ледь не вбили. Йому дивом вдалося врятуватися й втекти. Тоталітарна машина не шкодує інакодумців. Тобто проблема не в якійсь свинячій сутності, ні, проблема у жаданні влади, жадібності, егоїзмі, в суто людських якостях, які притаманні окремим індивідам. Зрештою свині домовляються з людьми та навіть починають ходити на двох ратицях; грають з ними в карти і ведуть бізнес, експлуатуючи інших тварин.
Ця антиутопія є алюзією на Радянський Союз, але насправді на будь-яке потенційно можливе людське суспільство, в якому окрема група чи особа отримує абсолютну владу. Було б навіть трохи смішно читати цю сатиричну розповідь про тварин і їхній бунт, якби не було так страшно від усвідомлення її реальності. Тоталітарні суспільства все ще існують. Диктатура – поширена форма державного правління навіть у 21 столітті. Вони зневажають власні народи, починають війни, нарощують пропаганду, розширюють свій вплив на ті частини світу, де суспільство еволюціонувало й обрало людину, її життя та свободу, як найвищу цінність.
«Колгосп тварин» – це насправді світ людей, це історія про те, як може бути. Читайте книжки Джорджа Орвелла, він був розумним, політично мудрим чоловіком, який бачив набагато ширше, аніж більшість його сучасників.
Читайте також: Секрети осіннього щастя
