Чому Стівен Кінг важливий?

07.11.2022

Переглядів: 615

http://chytay-ua.com/

Є така книга Вілла Брукера "Why Bowie Matters" (Чому Боуі важливий?). Перший раз, коли я почула цей вислів, він мене вразив і зачепився в голові. Коли я обмірковувала текст, який ви читаєте, то назва книги Брукера знову виринула у моїй свідомості. Чому ж Кінг важливий для мене?

Але спочатку поясню, чому хочеться пороздумувати на тему важливості Кінга. Відношу себе до тих людей, які рідко читають те, що в тренді. Такі книжки чомусь відразу потрапляють в моїй підсвідомості у розділ "Переоцінене". Впевнена, що я така не одна і подібний захисний механізм від масової популярної літератури спрацьовує і в інших, а книжки Кінга є надзвичайно популярними, саме тому можуть пройти повз наш читацький досвід. Отже, якщо з якоїсь химерної причини ви ще не знайомі з творчістю Короля жахів, спробую пояснити, чому варто це зробити.

По-перше, він пише у різних жанрах: тут вам і класичний роман, і фентезі, і триллер, і детектив з горором. Часто ці жанри поєднуються, і у Кінга це завжди додає цікавості історії.

По-друге, монументальність зображеного вражає. Ми бачимо в творчості автора цикли або просто гігантські книги. У романі "Під куполом" на 1021 сторінку, минає лише декілька днів. Можете собі уявити в яких подробицях описано усе, що там коїться. А в романі "Воно" прописано два часових відрізка від імені більш ніж п’яти різних людей. У малій прозі автора відрізки часу можуть бути як значними ("Рита Гейворт і втеча з Шоушенку"), так і не дуже ("Здібний учень"), але події описані на багатьох рівнях: з боку головних героїв, другорядних героїв та, можливо, пересічних перехожих, або просто від автора.

По-третє, у Кінга неймовірні персонажі. Я довго думала як саме це описати, не впевнена, що мені вдасться, але... Уявіть, що за кожним персонажем є історія, навіть найнезначніші персонажі досконало продумані. Відчуття таке, ніби автор знає про своїх героїв усе: сім'я, батьки, школа, страхи, мрії... все. Це завжди відчувається як щирість, це створює неповторну атмосферу, просто додає життя у цей вигаданий світ. Після прочитання чергового роману, я неймовірно сумую за його персонажами, як за людьми, яких добре знаю.

По-четверте. У його книгах існує окремий персонаж – Світ. Життя світу – це самодостатня лінія оповідання. Найкраще це може описати вислів: "Це місто живе своїм життям", — коли ми говоримо про Париж, Нью-Йорк чи інше велике місто. Так само світ у текстах Кінга живе своїм життям. Цьому завжди приділяється увага, і події не відбуваються лише навколо героя. Світ існує окремо і, складається враження, що, якщо герой зараз помре, то світ продовжить існувати, а Вам буде читати про нього не менш цікаво, ніж про героїв. І знаєте, це не описи світоустрою (хоча і вони є), це саме про життя, таке як воно є. Це знову про вміння створити багатошарову історію, описати світ у книзі на різних рівнях.

По-п’яте, багато книг Кінга екранізовано, а це гарна можливість візуалізувати прочитане. Коли ми дивимося ці фільми, то їхні сюжети можуть здатися дуже простими. Навіть виникає думка: "Нащо читати книгу?". Але пам’ятайте: будь-який сюжет можна звести до мономіфу (шляху героя, який зведено до такого шаблону, що за ним побудована будь-яка історія). Головне, як цей мономіф буде обіграно, як про це нам розкажуть, чи отримаємо ми задоволення в процесі. Моє прохання до кожного, хто дивився Кінга, але не читав: прочитайте книгу, по якій знято фільм чи серіал і, частіше за все, ви зрозумієте, що книга набагато глибша та ще цікавіша.

Читайте також: Стівен Кінг "Відродження"

Підтримати проект

Замовити книги Кінга

Анна Прішутова

Дитячий невролог, яка не уявляє своє життя без книжок

author photo
poster