Арі Турунен «Історія пихатості. Як ви не знаєте, хто я?»

31.10.2022

Переглядів: 211

http://chytay-ua.com/

Видавництво Анетти Антоненко – Ніка-Центр, 2021. 192 с. Переклад з фінської: Ірина Малевич

«Історія свідчить про те, що зарозумілість зазвичай не породжувала нічого іншого, крім воєн, катастроф, ненависті і болючих невдач, від яких потерпала сама зарозуміла людина»

Нам іноді досить важко описати власні почуття, ставлення інших людей до нас, або навпаки – наші уявлення про ближніх. Нам часто видається, що ми унікальні та неповторні. Час у якому ми живемо – найдосконаліший зі всіх історичних епох. А власна значимість може порівнятися хіба що з неосяжністю Сонячної системою чи пак усього Чумацького шляху.

Інакше, для чого ж нам подароване єдине та священне життя?! Індивідуальність про яку нам щоденно повторюють з усіх можливих дірок чи екранів. Кожний хоче відчути себе Обраним, як Нео з трилогії «Матриця» (який насправді виявився шостим варіантом). А назва роману Бернара Вернара – «Ми, Боги», можна вважати настільного книгою кожного «інтелектула» зі сторінкою в Instagram чи Twitter.

Якщо ви саме так думаєте, то це нічого страшного. Просто у вас проявляються гострі симптоми невиліковної хвороби під назвою – «Найкраща людина». Ви заражені бактеріями «егоцентризму». У вашому тілі виявлено високу концентрацію чужорідних тіл з «концепцією надлюдини». Смертельний вірус під назвою «Пуп Землі» заволодів вашим мозком. Або просто ви страждаєте нічим іншим, як звичайною зарозумілістю.

«Зарозумілість – це найдаремніше з усіх наших почутів»

– так про це пише фінський інтелектуал, науковець та письменник Арі Турунен у книзі «Історія пихатості. Як ви не знаєте, хто я?». Слід сказати, що у своїй науковій діяльності автор висвітлює питання світогляду та проблеми сприйняття у різних культурах. А з під його пера світ побачили книги з досить химерною проблематикою: історія алкоголю, звичаїв та забобонів, пихатості, брехні, опору (ні, не електричного) та «толерантності міст». Взагалі, книги Турунена мають науково-популярний характер, де аналізуються цікаві моменти західної культурної історії (хоча досить побіжно та в енциклопедичній формі).

Книга Турунена «Історія пихатості. Як ви не знаєте, хто я?» поділена на шість розділів, де п’ять з них названо іменами головних рис зарозумілості: «Потьмарення розуму», «Его», «Пуп землі», «Кращі люди» та «Монополія». І лишень шостий розділ «Мистецтво смирення» дає надію на зцілення. Однак, як «скромно» стверджує сам автор у передмові: «ви тримаєте четверте, оновлене, видання моєї книжки. Вона не втрачає актуальності, і це лякає» – все ж таки, люди далі приречені. Тисячоліття війн, зламаних доль та падінь з п’єдесталів так і нікого не навчили, що високо задирати носа не варто.

«Потьмарення розуму – це хімічний процес, який містить нотку драматизму»

І так на сторінках книги читач зустріне найвидатнішого у світі завойовника – Александра Македонського, який пройшовши всією Центральною Азію страждав на «потьмарення розуму»: примушуючи своїх підданих називати себе богом на землі. У 1811 р. Наполеон запевняв, що «Ще три роки, і я керуватиму Всесвітом». Відзначу, що ця «хвороба перемоги» у певний час вразила розум Джона Ленона з його епічною фразою – «Тепер ми популярніші за Ісуса», японців після захоплення Китаю (1937 р.) та перемоги у Перл-Гарборі (1941 р.), британців, які втратили у XVII ст. статус потужної торгівельної держави та безліч інших прикладів.

Поряд із цим, цікаво, що Турунен не вдається тільки до історичних прикладів, а наводить статистичні та соціологічні дані про сучасне цькування у школах та на роботі, критикує «ненаситний дух конкуренції». А приклади з історіями про «втрату голови» світових босів технологій, приправляє кумедною історію про лижний похід президента Фінляндії Урго Кекконена, а насамкінець вдається до прикладу з біології:

«У світі тварин зустріч двох альфа-самців закінчується бійкою. Люди нічим не кращі. Крім того, поразка суперника непомірно роздує его переможця»

У людини з великим «Его» Турунен визначає наступні «наслідки захворювання»: незвичайну глухуватість, абсолютну безпомилковість, применшення масштабів ситуації та заперечення дійсності. Майже у кожного історичного діяча з височезним монументом у центрах багатьох міст світу, автор вбачає всі ці патологічні процеси поряд з кількістю жертв: Цінь Ши Хуан-ді, Мао Цзедуна, Чингісхана, Тамерлана, Наполеона чи короля маленької Бельгії – Леопольда ІІ, який звів зі світу близько 10 мільйонів життів!

Читайте також: Маркус Розенлунд «Погода, яка змінила світ»

 «Глухуватість» Людовика XVI привела його до гільйотини, «Безпомилковість» китайського імператора Хун’у з династії Мін до 40 тис. відрізаних голів, а «Применшення» сили в’єтнамської армії – до трагедії французів при Дьєнб’єнфу у 1954 р. Найкращим проявом «Заперечення», як духовних лінощів людини, за словами автора, є расизм: коли можна «применшити іншого, навіть іще не встигнувши його побачити».

Надалі фінський дослідник розглядає приклади феноменів «Пуп землі» та «Кращих людей», які були характерні для всі історичних епох. Автор неодноразово згадує про тисячолітню винятковість Європи поряд з іншою частиною світу та стереотипне уявлення арабів і африканців, що всі європейці – злодії та брехуни. Всі міфи різних культур про створення світу заражені зарозумілістю: початок був лише там, де жила та чи інша спільнота, а ніхто інший. Століттями народи та нації наголошують про свою унікальність та вищість: ведеться боротьба за монополію віри, торгівлі, територій та ресурсів.

Проте, в останньому розділі Турунен таки дає надію людству вказуючи, що смирення, толерантність та гуманізм так само характерні людині, як і пихатість. Автор наводить приклади «історій успіху», де в першу чергу повага до знать (приклад Карла Великого, родини Медічі та Голландії), людяність і трішки удачі брали гору над зарозумілістю та золотим блиском монет.

Примітно, що протягом всієї книги Турунен неодноразово розповідав історії «задирання носа» своїх співвітчизників та катастрофічні наслідки, які за цим невдовзі поспіли. Також, Арі не забув нагадати росіянам, що їх ще одне «досягнення»: встановлення свого прапору на дні моря Північного полюса, здійснено завдяки фінській корабельні «Rauma-Rapola». Також, можна знайти і невелику згадку про гібридну війну 2014 р. (не дивно, що Путін згадується у розділі про «Его»).

Насамкінець відзначу, що найбільшим досягненням своїх земляків Турунен вважає не легендарну компанію «Nokia», а саме фінську освіту. Проте, за його словами, не всі вміють цінувати безкоштовну освіту, яку розуміють за звичне та зрозуміле явище, ніж в Європі. З ним важко не погодитися, особливо коли він з гіркотою говорить:

«Та, на жаль, користь, яку приносить нам безкоштовна освіта, ми помічаємо лише багато років потому»

Підтримати проект

Ігор Антонюк

письменник, історик, книжковий оглядач

author photo