Олександр Фоззі Сидоренко: «В будь-якому жанрі є перлини»

10.07.2020

Переглядів: 345

http://chytay-ua.com/

Фото: Yuri Gryaznov

Олександр Сидоренко, відомий як Фоззі - український співак, вокаліст гурту Танок на Майдані Конґо. Народився у Харкові, дитинство провів в Євпаторії. Журналіст і письменник.

Автор книги "Червоні хащі" розповів редактору Читай про свої улюблені книги дитинства, що читав в школі і які читає тепер. А також поділився літературними планами на майбутнє.

Повернімось до вашого дитинства. Чи пам’ятаєте які дитячі книжки вам читали? І хто саме їх вам читав?
Батьки читали. Перше що пам'ятаю — тато мені читає "Гарантийные человечки" Успенського та, звичайно ж, "Карлсона". От він, мабуть, і був найулюбленішою книжкою дитинства.

Яка ваша улюблена книжка зі шкільної програми? Можете пригадати чому саме вона?
Я багато читав, "Войну и мир" чотири ніби рази проїв, але пам'ятаю тільки розчарування від Ростової у фіналі. В нашій шкільній програмі було мало цікавого, як на мене. Поки дійдеш до Джека Лондона, розлюбиш читання.

А взагалі вам подобалася шкільна програма з літератури? Читали усе, чи вибірково?
Читав усе, бо вимагали. І читати любив. Але після того хотілося перемкнутися, тому читав щось для себе. Жюль Верна, наприклад.

Оскільки ми уже говоримо про шкільну програму, то пригадайте які книги ви читали поза шкільною програмою? Який жанр вам подобався?
Я влітку зазвичай їздив до батьків тата в Євпаторію, там за місяць долав все позакласне читання, а потім вже по колу споживав те, що давав дідусь - "Воспоминания и размышления" Жукова (двічі) та всього Бєляєва. От його фантастичні романи дуже подобалися.

І звичайно говорячи про дитинство і шкільні часи, не можемо не згадати вашу книгу “Гупало Василь”. Спочатку був кліп, а уже потім з’явилася книга. Чи є реальний прототип у Василя, чи це герой, який поєднує якості багатьох людей?
Все почалося з тексту пісні. Спочатку уявлявся умовний Василь Вірастюк. Потім вже Сашко Даниленко (прим. редактора — український анімаційний фільммейкер) запропонував для кліпу візуальне рішення і далі Гупало вже конкретний — з вусами й очима. Реального прототипа у художника, який стає велетнем, не могло бути. Тому все умовне.

Сподобалося вам бути казкарем? Плануєте продовжувати писати казки?
Мені подобаються експерименти з контентом. От зараз спробували видати нову аудіоказку про Гупала, з візуалом Даниленка. Подивимось, як піде. В ідеалі хотілося б зробити якісний мультсеріал з усього всього. Бо нашим дітям не вистачає українського контенту.

Які книжки точно прочитаєте своїм дітям?

"Карлсона", звичайно.

Поговорімо про ваших улюблених письменників. Можете назвати своїх 5 улюблених письменників. І чому саме вони?
Стівен Кінг якось прикипів до мене, я його по колу й перечитую. Дуже люблю О.Генрі, Іскандера, Василя Бикова. Раніше зазвичай згадував Вікторію Токареву, але тепер викреслив її для себе.

Який жанр літератури вам подобається? І чому йому ви надаєте перевагу?
Однаково. В будь-якому жанрі є перлини.

Як змінювалися ваші вподобання щодо книг з роками? Що на це впливало?
Я мало читаю нових книжок. Останнім часом більше слухаю аудіокнижки, беру й вживаю все. Нещодавно так по Стругацькому пройшовся. Раніше вони мені частково заходили, тепер трохи допер.

Яку літературу читаєте тепер? Художню, нон-фікшн? Іноземних авторів, чи більше українських?
Зараз тільки нові романи Кінга читаю, за традицією, хоча вони й розчаровують розв'язками. Відьмачий цикл Сапковського ще треба добити, півтора роману лишилося.

На що орієнтуєтесь при виборі книги? Поради друзів, читаєте відгуки на сайтах, розсилка від видавництв?
Пробував читати щось з топів продажів, але якщо не чіпляє за перші десять сторінок, гальмую. Тому з новими книжками в мене важко.



Фото: Evgeniy Vorontsov

Ні для кого не новина, що ви окрім того, що учасник гурту Танок на Майдані Конґо, ще й автор багатьох текстів пісень. Як виникає ідея написання пісні? В машині, кав’ярні, чи на прогулянці? Начитуєте на диктофон в телефоні, чи пишете в блокноті?
Тексти пісень завжди пишу в щоденнику. Нотатки веду в телефоні, там збираю ідеї. Люблю, щоби вони трохи повисіли в часі, набралися деталей. В ідеалі потім збираю текст на морі, або в горах.

А яких поетів любите? Який улюблений?
Я не дуже цікавлюся не пісенною поезією. Так, іноді випадково щось в очі потрапляє.

Не думали видати книжку поезії?
Була така ідея, але поки не свербить.

Минулого року ТНМК представив відео історії України за 5 хвилин, слова були написані Артемом Полежакою. Чи сподобався вам такий проект? Плануєте ще такі співпраці з поетами (мається на увазі накладання на вірші музику)?
Так, сподобався. Я не з усіма його тезами згоден, але він мав рацію — тролив вату з усіх сил. І воно спрацювало. Спробувати можна, але я жадібний — спочатку б власні ідеї спробувати.

Чи важко вам було писати про місця, які ви не знали? Адже попередні книжки були про Євпаторію і Харків, рідні вам міста, які ви знаєте і відчуваєте (розмова іде про книгу "Червоні хащі").
Так, це трохи інший вид спорту. Але я багато разів бував в тій місцевості, тому Черкащину намагався описувати природно. От зараз завдання було набагато важче — я Чукотку описував в новій книжці. Довелося багато читати, дивитися, вивчати, питати, нотувати.

В одному інтерв'ю ви сказали, що ідея виникла, коли ви лежали в лікарні, і до палати заїхав дідусь на візку, щоб подивитися футбол. Скільки часу пройшло від ідеї до моменту першого написаного рядка?
Десь три роки. Ідея лежала в нотатках, але я себе не міг примусити за неї взятися. Так само читачу може бути важко зрушити з місця, бо тема невигідна — літні люди, будинок пристарілих. Але я бачив в цьому світло й намагався якось його прорізати в цій притаманній Україні темряві.

Що було найважчим при роботі над персонажами та чому?

Найважче було уявити себе літньою людиною без родини й без сенсу життя. Але, якщо поставити себе на місце такого персонажа, то мотивації потрохи промальовуються.

Починаючи цю книжку, який меседж хотіли донести до потенційного читача?
Я не певен, що меседж має бути наявним. Це вже щось з маркетології. Є бажання розповісти історію, якщо вже вона вигадувалася. Й зробити її так, як хотів.

Деякі читачі описують книжку, як дуже депресивну. А як ви її охарактеризуєте?
А бог його знає. В одній калюжі ми побачимо різне — мокрі ноги, пострадянський муніципальний безлад, теплий дощ в дитинстві або віддзеркалення ворон у небі.

Не цікавилися долею цього дідуся?
Ні. Він навіть не сказав, як його звати. Його цікавив футбол.

Хто був першими читачами цієї книжки? Які були їхні відгуки після її прочитання?
Завен Баблоян (прим. редактора — перекладач, видавець). Він видавав мої перші книжки, от я його з того часу й "напрягаю". Сказав, що це відрізняється від того, що писав раніше. Назвав "дорослим".

Мар`яна Паславська

Редактор рубрики Інтерв'ю, адмін Facebook, відповідальна за SEO сайту.

Сторінка автора в Facebook

author photo