Улюблені книги: Ігор Ганненко

24.07.2020

Переглядів: 1258

http://chytay-ua.com/

Бути наодинці з собою в певному сенсі означає відмежуватися від суспільства, а іноді навіть закритися в чотирьох стінах. 

Майже всі люди на планеті стали “в'язнями” COVID-19. Ігор Ганненко – людина, яка в свій час стала в'язнем у прямому розуміння цього слова. Таких в'язнів називають політичними за неугодну позицію до влади.

У випадку Ігоря причиною став малюнок на стіні. Кому цікаво, може прочитати в мережі більше про цю історію. Ігор – приклад того, як не зламатися від перебування в чотирьох стінах. І навіть більше, він є прикладом для багатьох молодих людей в плані успішності та самореалізації.

Розкажіть кілька слів про себе.

Якщо дуже коротко – працюю директором «Центру дозвілля молоді». По суті, це молодіжний центр та ресурсний хаб для молоді. Ми займаємось реалізацією молодіжної політики в місті Суми та організацією змістовного, активного та цікавого дозвілля для молодих людей віком від 14 до 35 років.

Окрім цього, займаюсь громадською діяльністю – очолюю 3 ГО, які займаються також молодіжними питаннями. У 2015 році став наймолодшим депутатом Сумської обласної ради.

Люблю читати, часто подорожую (відвідав 20 країн і зупинятися на цьому не планую), намагаюся вести проактивний спосіб життя (спорт, байдаркові сплави, походи в гори…).

Книга: паперова чи електронна? Звісно паперова

Книга, з якою асоціюєте себе: «Шантарам» Грегорі Девід Робертса

Недочитані книги: Завжди заставляю себе дочитувати книги)

Особистість, котра надихає: З сучасних – Дмитро Дубілет, Андрій Оністрат, моя дружина Поліна. З історії – Теодор Рузвельт, Генрі Форд, Роман Шухевич

Музика, що створює настрій: Меломан, слухаю різні стилі під різний настрій

Фільм, що вразив: «Зелена книга»

Найвдаліша екранізація: «Метелик»

Життєве кредо: «Якщо є дорога – треба йти»

Кого б хотілося запросити на каву?  Єгипетських фараонів)

Якби писав/ла книгу, про що (кого) вона б була? Як би це не було егоїстично, але написав би автобіографічну.

Джордж Орвелл «1984»

Ця книга є справжньою перлиною світової літератури, адже Джордж Орвелл, на мою думку, зміг частково передбачити те, що ми щодня спостерігаємо: війни, пропаганда, тотальний контроль за громадянами зі сторони держав. «Війна – це мир, свобода – це рабство, незнання – сила», – цією фразою починається книжка та продовжується червоною лінією через весь сюжет. Читаючи цю антиутопію, можна проводити аналогії з сучасним світом, більшість з прочитаних «вигадок» Оруелла справді існують у 2020 році. Книжка важка у прочитанні, не для «широкого» кола читачів, але точно рекомендую її тим, хто цікавиться політикою.

Айн Ренд «Атлант розправив плечі»

Сучасний бестселер. Мабуть, вже важко знайти людину, яка б не читала цю трилогію. Найбільше в книзі підкупляє альтернативний погляд на усталений порядок речей. Нас з самого дитинства вчили, що «капіталізм – це погано, а гроші – зло», але не завжди ті, хто говорить про «високі ідеали», сповідують їх. Книга перевертає з ніг на голову ті парадигми, що нав’язувались радянському та пострадянському суспільству, а тому точно буде цікава та корисна для молоді. 

Роберт Грін «48 законів влади»

Книжка, яка викликає постійні сперечання, адже з одного боку вона вчить підступності та безжалісності, а з іншого – просто показує «правила життя» людей, у яких є хоча б мінімальна влада. Роберт Грін, заручившись працями кращих мислителів, політичних та державних діячів, професійно провів аналогії з різноманітними епохами та довів, що з часів початку світу правила гри не змінились.

Дарон Аджемоглу та Джеймс Робінсон «Чому нації занепадають»

Праця двох авторів Дарона Аджемоглу та Джеймса Робінсона висвітлює проблему, яка непокоїла багатьох великих умів цього світу. Чому одні нації розвиваються та стають багатими, а інші не здобувають нічого? Чи є вони приреченими і чи є шанс у неуспішних країн стати наддержавами? Автори опрацювали велику кількість матеріалів та зробили невелику за розміром, але масштабну за змістом компіляцію історичних фактів та логічних висновків, які дають відповіді на вищезгадані питання.

Грегорі Девід Робертс «Шантарам»

Автобіографічна книжка, яка перехоплює дух від першої і до останньої сторінки. Інколи прочитане навіть здається нереальним, але згодом розумієш – це життя, і в ньому може статися що завгодно. В «Шантарамі» можна побачити все – любов, ненависть, кримінал, бідність, багатство та прояви справжніх щирих дружніх емоцій, загалом так, як це і є в сучасних реаліях. Авторі зміг майстерно поєднати такі поняття-антагоністи та вплести їх в сюжетну лінію. Ця книга вчить тому, що в будь-якій, навіть найгіршій, ситуації є вихід, навіть в найтемнішому світі знайдеться місце для променю світла. Однозначно рекомендую прочитати роман всім, хто палає жагою до справжнього життя: без прикрас і гриму.

Слава Славський

Головний редактор, книжковий пропагандист

Сторінки автора у соцмережах: Facebook , Twitter , Instagram

author photo
poster