Андрій Кокотюха: «Книгу треба читати щодня, так само, як щодня людина їсть»

04.09.2020

Переглядів: 707

http://chytay-ua.com/

Фото: Христина Пошелюжна

Андрій Кокотюха народився у місті Ніжин і мріяв стати бібліотекарем. Але доля розпорядилася по-іншому. Тепер Андрій - відомий і успішний український письменник.

За його книгами знімають фільми, серіали. Сам письменник є або автором, або співавтором сценаріїв. Його книги в різний період виходили або виходять практично в усіх найвідоміших видавництвах України.

Для Читай Андрій Кокотюха розповів про свої улюблені фільми, що читав в дитинстві, як вибирає книги для себе і кого вважає найкращим сценаристом.

Про фільми

Під час карантину українці почали дивитися більше фільмів. Як ви ставитеся до кінематографу? Які фільми подивилися ви? Що сподобалося, що ні?

Нема статистики, яка б підтвердила, що українці почали дивитися більше фільмів саме під час карантину. Дописи в соціальних мережах – не показник. А для більшості українців перегляд фільмів по телевізору і є тим самим кінопереглядом. Я належу до тих, хто полюбив кіно ще до свого народження. Тому, сідаючи за текст, завжди уявляю кіно в голові. Через те мої книги – кіноромани. Через те не згоден, що українці на карантині більше дивилися, читали і слухали. Хто має таку звичку – не полишав її. Хто не має – не набув. Єдине, чого мені бракувало на карантині – регулярних походів у кінотеатри. Тому дивився стрічки 1940-1950-х років, переважно фільми нуар. І сподобалося мені все, бо я ж сам роблю свій вибір. Не сподобатися може фільм, про який ти нічого не знаєш і купив на нього квиток. 

Який жанр фільмів любите? Чому саме цей? На що звертаєте увагу при виборі фільму?

Я люблю кіно в принципі. Не сприймаю занудного, претензійного і феміністичного. А також – фільмів на ЛГБТ-тематику. Це мені не близько, бо не можу поставити себе на місце героя. Загалом люблю жорстке чоловіче кіно, незалежно від жанру. Таким може бути навіть мелодрама. Хоча мелодрама, фантастика і комедія – не моє. Особливо комедії. Гумор – дуже специфічна штука. Якщо люблю комедії, то лише чорні.

Можете назвати свої 5 улюблених фільмів? Чим саме вони вам сподобалися?

«Одного разу в Америці», «Кабаре», «Брат», «Касабланка», «Чоловічий стриптиз». Відповідає моїм смакам та моєму світогляду.

Як успішний український сценарист, назвіть найкращі, на вашу думку, сценарії у світовому кіно? Чим зумовлений саме такий ваш вибір?

Нема кращих сценаріїв. Скажу вам саме як сценарист. Бо сценарій – сировина. Під час знімання первісний текст може змінитися. Тому покажіть мені первісний сценарій – і я порівняю з готовим фільмом. Хоча в мене є збірники сценаріїв Квентіна Тарантіно. Все одно у фільмі все не так.

Є у вас улюблені актори? Якщо так, то хто це? Чому саме вони?

Клінт Іствуд, Гемфрі Богарт, Жан-Поль Бельмондо, Ален Делон і всі українські актори та актриси, живі, мертві й ненароджені.

Які, на вашу думку, найкращі екранізації книг? Що особливого в цих екранізаціях?

Вдало екранізовані «Ім`я троянди», «Над гніздом зозулі», «Ворошиловград», «Воно». Взагалі перелік вдалих екранізацій займе десяток сторінок. І все одно знайдеться сотня людей, котрі з цим переліком не погодяться. А вдала екранізація загалом – це перенесення на екран ідеї, а не сюжету й діалогів.

А які ваші улюблені українські фільми? Можете назвати 5 улюблених? (Якщо більше – ще краще)

«Тіні забутих предків», «Гадюка», «За двома зайцями», «Десять негренят», «Для сімейного вогнища», «Хайтарма». Можна і треба називати більше. Проте улюблений має пройти перевірку часом. Адже «сподобалося» – це емоційна категорія. За рік емоція вляжеться і фільм сприйметься інакше. Я за те, аби щороку виходило все більше українських фільмів, які подобаються тут і тепер, а не знімаються для майбутнього. 

Ви уже в багатьох інтерв’ю розповідали про екранізацію вашого роману «Червоний», тому поговоримо про інші книги. Які ваші романи ви б хотіли побачити на екранах кінотеатрів?

На фото: режисер фільму "Червоний" Заза Буадзе і письменник Андрій Кокотюха

Усі мої художні твори пишуться для подальшої екранізації. Якщо твір не придатний для екранізації, його краще не писати. А коротка проза зі збірника «Третій рівень» – це окремі сюжети для короткого метру.

Про книги

Де купуєте найчастіше книги? Це спонтанні покупки чи частіше заплановані?

Книги купую щотижня. Не важливо, де. Важливо – аби я не ходив там, де вони продаються. Для мене купити книгу – отримати дозу задоволення. Я залежний від купівлі книжок, і краще така залежність, аніж наркотична. Будь-яка покупка книги – емоційна, це неможливо планувати. Хіба збираєшся на великий книжковий фестиваль.

Що читаєте зараз? Вибирали цю книгу інтуїтивно чи за порадою, відгуком?

Такий читач, як я, ніколи не слухає нічиїх порад. А ще я сам не даю порад. Книгу треба читати щодня, так само як щодня людина їсть. Останнім часом, десь років зо три, підсвідомо обираю лише авторів-чоловіків. Виняток – українські автори й авторки, котрі працюють в жанровій літературі. Колег читаю всіх, не важливо, жінка чи чоловік. Проте саме актуальна українська література залишає мені дедалі менше вибору. Агресивний фемінізм, знецінення чоловіків – не для мене.

Можете згадати, де в дитинстві брали книги для читання? Купляли батьки чи брали з бібліотеки?

У моєму радянському дитинстві наша родина мала дуже маленьку бібліотеку. Книжок тридцять, здається. Бо те, що я любив читати, в книгарнях не продавали. Тому все брав у бібліотеках. І навіть хотів стати бібліотекарем, аби мати доступ до книгосховищ. Але і бібліотеки не задовольняли мене повною мірою. Тому по двадцять разів перечитував класику пригодницької літератури.

Ви були тою дитиною, яка читала літературу, яку задавали для читання влітку?

Ні. Мене взагалі вернуло від шкільної програми. Будь-якої. Зараз мені ось скоро 50 років. А ставлення до шкільної програми не помінялося. В дітей, до речі, теж. Тому мені як автору дитячих книжок приємно чути від батьків: «Ваші книги – єдине, що можуть читати наші діти. От би в школах їх викладали!»

Хто на вашу думку став прикладом для вас у дитинстві, щоб почати читати книги не тільки зі шкільної програми?

Ніхто. Я навчився читати в 4 роки. В 6 років мене записали в бібліотеку. І я сам обирав собі книги. А вчителі навіть просили мене на уроках переповідати прочитане, щоб заспокоїти клас. І слухали, бо такого справді в школах не вчили. Так я навчився публічних виступів.

Яку книгу перечитували найбільше? І що в ній такого цікавого?

«Собака Баскервілів» Артура Конан Дойла. І ще буду перечитувати. А на карантині переглянув більшість екранізацій. Їх до десятка, в тому числі – дві радянських. Цікаво в ній все.

Можете назвати 5 улюблених письменників? Чому саме вони у цьому списку?

Микола Гоголь, Володимир Висоцький, Сергій Довлатов, Чарльз Буковські, Реймонд Чандлер. Кожен відповідає якійсь частинці мене. А Гоголь пояснює особливу любов до готичних і неоготичних творів. Зокрема – «Собаки Баскервілів».

Ви у багатьох своїх інтерв’ю розповідаєте про книжковий ринок України, часто коментуєте на своїй сторінці в ФБ. Один із останніх постів – про зароблені мільйони із першої книги Валерія Ананьєва.  Чому ви вирішили таки висловитись щодо цієї заяви?

У згаданого вами громадянина є друзі, котрі його просувають у соцмережах і самі при цьому пишуть книжки. Якщо так просто за короткий час заробити мільйони на одній – чому ж всі ці друзі не йдуть тим самим легендарно успішним шляхом? А стукаються до відомих видавництв. Успіх або повторюється, або успіх – дутий, на словах.

Хто, на вашу думку, найуспішніші українські письменники на книжковому ринку? Я маю на увазі, фінансово успішні?

Фінансовий успіх в Україні автора на книжковому ринку – поняття дуже відносне. Його мають ті, кому вдасться продати свою книгу в кіно чи серіал. Загалом мама вчила мене не рахувати чужих грошей, і правильно робила.

Про міста і місця

Чи є у вас місце в Україні, куди ви любите повертатися? Чому саме воно?

Рідний Ніжин. Місце сили.

Писали книжку під час подорожі? Якщо так, то яку книгу і яка країна це була?

Завжди пишу, і не лише під час подорожі. Але в голові тільки, подумки.

Які б книги порадили читати під час подорожі?

Ті, які подобаються окремо взятій людині. Вибір книжки індивідуальний. Як вибір сексуального партнера і позицій при цьому.

І останнє питання: В чому сила книг?

У тому ж самому, в чому сила щоденного харчування. Не поїв – погано себе почуваєш. Довго не їси – помреш. Правильні книги дозволяють моделювати різні життєві ситуації. Але для кожного – своя правильна книга.

Мар`яна Паславська

Редактор рубрики Інтерв'ю, адмін Facebook, відповідальна за SEO сайту.

Сторінка автора в Facebook

author photo
poster