Улюблені книги: Валерія Савотіна

15.05.2024

БЛІЦ-ІНТЕРВ'Ю

Чи читаєте електронні книжки, слухаєте аудіокнижки? Дуже рідко електронні, хіба не маю можливості читати паперову. Аудіо — ще рідше. Причому в мене було кілька куплених книг на «Абук», але просто не мій формат сприйняття інформації. Я нещодавно почала слухати The Magnus Archives — подкаст у жанрі художнього горору, так доводиться слухати й паралельно читати текст, аби я могла достатньо зосередитись.

Недочитані книги: «Чорний романтик: Сергій Жадан» — подивилась на обкладинку, помилково вирішила що це щось стьобне, а це виявилась наукова робота. Дуже якісна, у мене просто настрій був не на серйозний нонфікшн. «Зонтаг. Життя та творчість» — бо захотілось читання такої великої книжки розмежувати тоненькими, і якось так вийшло, що читала лише тоненькі. «Оповідь» — бо ніц не могла запам’ятати. Зараз читаю цю книжку й конспектую найважливіше, тож тепер усе трохи зрушило з місця.

Особистість чи особистості, які надихають: Ніл Гейман — тим, що після стількох років творчості він не втратив натхнення і зробив просто неймовірний сценарій до другого сезону «Добрих передвісників». У мене був надто сильний страх, що письменники теж мають термін придатності, і можуть просто «виписатись», але він показав геть протилежне. Софія Яблонська — бо вона здійснила навколосвітню подорож у дуже молодому віці, знаючи кілька іноземних мов і будучи дуже впевненою жінкою. Ольга Кобилянська — через її бачення жінок і жіночої любові. Террі Пратчетт — саме на нього я спираюсь у своєму розумінні письмового процесу. І ще я захоплююсь його Дивосвітом, звичайно що, написати величезний цикл, у якому кожна історія на достойному рівні — це треба вміти.

Музика, що створює настрій: Hozier, Alt-J, Dakh Daughters, Рогата Жаба, Paris Paloma, Лінія Маннергейма. У мене є правило, що під кожну історію я складаю окремий плейлист, і не слухаю його, якщо в цей момент не пишу цю книжку. Так іноді може вийти, що мені немає що слухати, бо вся улюблена наразі музика «зайнята» під створення нових сюжетів. Але водночас це вельми сильна прив’язка — так набагато легше налаштуватись на письмо й немає оцього «страху білого аркуша».

Фільм(и), що вразив: З останнього переглянутого це «Бідолашні створіння» і «Зелена книга». З українських — «Додому», «Стоп-земля». Рік тому друзі подарували мені сертифікат на місячну підписку на Takflix, тож у мене вдома був марафон щоденного перегляду українських фільмів. Хоча список українського кіно можна було б довго продовжувати — від «Толоки» до «Потерпи трошки».

Улюблена екранізація: «Хмарний Атлас» — це при тому, що я не читала книгу. Але це моє улюблене кіно, створене за літературним твором.

Улюблене місце читання: Ліжко — м’яко, тепло, і можна читати як завгодно!

Улюблений автор(ка): Клайв Стейплз Льюїс — бо саме через нього і його Нарнію я почала писати.

Улюблений літературний герой: Ліра з «Північного сяйва«Філіппа Пуллмана — за її сміливість, унікальність і непорушність принципів.

Остання прочитана книга: «Залізна вдова«Сіжань Джей Джао

УЛЮБЛЕНІ КНИГИ

«Добрі передвісники»

Бо це неймовірна історія співпраці двох різних письменників — і за віком, і за стилем, і за авдиторією. Книга, сповнена доброї сатири й чудової історії.

«Сверблячка»

Бо ця збірка коротких історій свербить тобі під шкірою. Вона про незручні думки і складні вибори, які перед нами постають. Це література в її першій подобі — віддзеркалення нашого життя, яким би бридким, заплутаним та дивно-щасливим вона б не було.

«Сад Гетсиманський»

Історія незламності, історія того, що насправді з нами зробив комунізм. Я її читала й не могла відірватись та не могла продовжити водночас — це складно, це боляче, це дуже важливо.

«Шалені авторки»

Бо мені як авторці краще живеться, коли є на кого спертись у нашому каноні. Ця збірка показала, наскільки багато жінок-авторок, на яких я можу спертись.

«Не кажіть. що в нас нічого немає»

Бо я нічого не знала про комуністичний Китай і його історію. Цю книжку можна вважати сімейною сагою — і це довжелезний шлях цілої сім’ї.

«Літопис самовидців»

Бо про Революцію Гідності найвлучніше писали очевидці — і ці записи треба зберігати та перечитувати.

«Десять тисяч дверей»

Бо коли я випадково перестала читати фентезі й боялась до нього повернутись (а раптом усе вже геть не те?), ця книга відкрила мені безліч дверей до вигаданих світів. І я буду ще дуже довго їй за це вдячна.