Улюблені книги: Таня Касьян

09.12.2021

Переглядів: 287

http://chytay-ua.com/

Таня Касьян - громадська активістка, проєктна менеджерка ГО «Точка опори ЮА». У 2019 році написала свою першу книжку «Про що мовчать» - серію інтерв’ю з жінками зі стигматизованих груп. А у 2021 році презентувала свою казку «Сплячий замок», яка увійшла до збірки Awake Not Sleeping, - проєкту UN Women.

Бліц-інтерв’ю:

Книга: паперова чи електронна?

І паперова, і електрона, і мобільний додаток. Люблю купувати і дарувати книжки, мені здається, у мене гарний смак. Та й люди часто просять рекомендацій. Але для подорожей зручно мати додаток чи електронну, бо раптом швидко прочитаєш у потязі і що тоді робити?

Книга, з якою асоціюєте себе:

Яке важке запитання, б я в кожній книзі починаю асоціювати себе з головним героєм чи героїнею, аби тільки це не був якийсь маніяк з якогось детектива-трилера. Але, напевно, це буде «Гаррі Поттер». Бо це книжка мого покоління, я росла з її героями, поглинала ті цінності та ідеї, які Роулінг вкладала у свою серію, - що люди різні і головна сила – це любов. А ще, напевно, «Аліса в країні див», бо мене так іноді дивує той абсурд, в якому ми живемо, хоча спостерігати цікаво.

Недочитані книги:

Купа в мене недочитаних книжок, бо я одночасно читаю по декілька. От зараз, наприклад, це «Як читати художню літературу як професор» Томаса Фостера. Але він пише дуже цікаво, тож я обов’язково її дочитаю. А ще Unconscious Bias Памели Фулер,  яку я читаю для своєї роботи, та «Тінь вітру» Карлоса Сафона. А скільки їх по хаті розкидано… Навіть боюсь думати.

Особистість (чи особистості), котра надихає:

Співачка Адель. Вона може пропасти з радарів на 5-6 років, потім з’явиться з новим альбомом, назбирає купу нагород, мільярди переглядів на своїх кліпів і знову може піти в підпілля, а всі обговорюватимуть її творчість і талант наступні 5-6 років. Вона робить музику не на один день.

Музика, що створює настрій:

Я люблю вінілові платівки і намагаюсь привозити з подорожей. Останню випадково купила в Стамбулі – це збірник творів Джона Вільямса, який пише музику для кіно («Патріот», «Один вдома», «Гаррі Поттер» та купа інших). Люблю Вітні Г’юстон, Барбру Стрейзанд, Селін Діон і поволати разом з ними. Люблю Арету Франклін, композиція Think – топ. Обожнюю Нат Кінг Коула і його різдвяні пісні, зараз якраз буде саме той настрій – для свічок, ліхтариків та новорічних композицій часів старого Голівуду.

Фільм, що вразив:

З тих, що подивилась нещодавно, - «Остання дуель» Рідлі Скотта. Дві з половиною години дивилась захоплено, покусуючи губи. Кожен рік я передивляюсь дві стрічки – «Мачуха» Кріса Коламбуса та «Книжковий клуб Джейн Остін». А взагалі я кіноман, тому для цього потрібна окрема рубрика.

Улюблена екранізація:

«Володар перстнів». Мені здається, Пітер Джексон зробив максимально все, що можна було для книжок Толкіна.

Життєве кредо:

Колись придумала собі англійською й написала на візитівках  - reduce stigma, increase equality. Дослівно, «викорінюй стигму, підвищуй рівність».

Кого з митців хотілося б запросити на каву?

Джоан Роулінг, Едіт Піаф, Світлану Алєксієвич та Марину Абрамович.

Уявімо, що зараз вас заполонило письменницьке натхнення і ви пишете сторінку за сторінкою, не в змозі зупинитися:) Про що (чи про кого) була б ця книга?

Так я вам і сказала!) Добре, це буде книжка у жанрі роуд муві, якщо так можна сказати про книжку. Дорога, подорож, під час якої головні герої розуміють себе та свої справжні цілі та бажання.

Улюблені книги:

«Крадійка книжок», Маркус Зусак

Я, можливо, книжкова мазохістка, але я люблю історії про Другу світову війну. Любила слухати історії своїх бабусь. Можливо тому, що це сильні історії про сильних людей, які пережили надзвичайний та жахливий етап і досвід. Але пережили і вижили. Ця книжка особливо вразила тим, що головний оповідачем була – Смерть.

«У війни не жіноче обличчя», Світлана Алєксієвич

Я читала всі її книжки, але першою була саме ця, в принципі як і в її серії про червоний терор. У Києві була на її виступі. Ця зустріч та зустріч з художницею Мариною Абрамович були найсильнішими за енергетикою, думками та емоціями. А книжка… Я думаю, її має прочитати кожен. Думаю, ті люди, які розв’язують війни, читали Ремарка, а не Алєксієвич.

«Несамовито щаслива», Дженні Ловсон

Цю книгу я рекомендую усім, хто переживає тривожність та знає, що таке панічні атаки. Ловсон дуже смішно та реалістично пише про свій досвід життя з декількома психічними розладами. Читаючи, ти регочеш до сліз на одній сторінці, а на іншій просто губишся, а ще на іншій сам плачеш, розуміючи, як непросто живеться таким людям, як Дженні. Але при цьому книжка дуже позитивна та життєстверджуюча.

«Манюня», Наріне Абгарян

Мені здається, це найкраща книжка про дитинство для дорослих. Вона дуже світла, тепла, яскрава, смішна й весела. Ми читали її разом з татом, і обидва просто у захваті від пригод цих малих дівчат – Нарки та Манюні в маленькому вірменському гірському містечку.

«Тривожні люди», Фредерік Бакман

Узагалі Бакман мені якось не читається. Але цю книгу я із захопленнями читала у метро. І сміялась, і дивувалась, і переживала, і намагалась вираховувати «злочинця». Люблю історії про людей, що замкнені в одному просторі, - за цим цікаво спостерігати і в кіно, і в книжках.

«Джейн Ейр», Шарлотта Бронте

Я, напевно, Бронте-людина, а не Остін. Цю книжку я прочитала приблизно у віці 11-12 років, знайшла у своєї прабабусі в шафі, і поки дорослі сиділи і базікали, я проковтнула третину книжки. Перечитувала двічі. Мені подобається, що тут багато всього наміксовано – і драма про дівчинку, яку не любила тітка, і любовна історія з містером Рочестером, і трилер про другу дружину.

«Майстер та Маргарита», Михайло Булгаков

Ця книга у мене вся у закладках, читала тричі. Не можу пояснити, чому вона так вразила. От любовна лінія мене узагалі ніяк не зачепила. Було цікаво спостерігати за діями магічного тріо в особі Воланда та його свити. Багато фраз з книги стали вже афоризмами, і я років ще 10 тому б погоджувалась з ними. А зараз думаю, - яка банальність. Все горить. А просити треба, якщо необхідно.

«Тринадцята казка», Діана Сеттерфілд

Перша і найкраща її книжка, на мою думку. Зачепило те, що це історія про письменницю і журналістку. Прям комбо для мене. Подобається і жанр – неоготика, інтрига і несподівана розв’язка. Я люблю такі твори, коли наприкінці ти так «Ого, от тобі й на!».

«Вибір», Едіт Егер

Перша книжка, яку прочитала у 2021 році, і, певно, поки найсильніша. Мене вражають такі люди, як пані Едіт Егер. Пережити концтабір, смерть близьких, почати нове життя і допомагати людям у складних ситуаціях (вона працює психологом з людьми з ПТСР, з ветеранами війни і  т.д.) – це гідно поваги.

«Аліса в Країні Див», Льюїс Келрол

Люблю цю книгу за її метафоричність, абсурдність та мудрого Чеширського Кота.

- А життя - це серйозно?

- О так, життя - це серйозно! Але не дуже.

Читайте також: Улюблені книги: Сергій Мартинюк

 

Редакція Читай

Редакція літературного порталу Читай

author photo
poster