Глибокий психологізм, патріотизм й соціальна значущість кожного з нас − чи не головні фактори буття.
«Драма на три життя» Марії Матіос відображає усю глибину людини як особистості, з її внутрішніми проблемами, й людини як частини суспільства. Людини як зламаного сірника, й сірника в коробці. Головна героїня Даруся є отим відламаним шматочком деревини, однак, тим, що має величезну балабуху сірки, що може запалити абсолютно все. Лише б коробки, лише б тертя…
Кожен рядок книги «Солодка Даруся» пройнятий особливою таємничістю і якимось, навіть, дитячим бажанням. Прагненням дізнатися: «А що буде далі?» Хочеться прочитати швидше, швидше і швидше. Якась дика нервозність пронизує тіло від того незнання.
Марія Матіос поєднує і разом з тим протиставляє одинокість і суспільство, показує їх взаємодію і шкоду. Індикатор свідомості – свідомості кожного з нас, бажання бачити крізь стіни, бачити душу людини крізь шкіру й усі органи, відчути те, що здавалося неможливим.
Немов гострі леза вриваються у лінії тендітної долоні, − так врізаються у душу сюжети роману, образ дівчини із прекрасним мікросвітом, віддаленої від жорстокого макросвіту. Якась дика диво живильна кров, що немов голодного вампіра, годує читача, який прагне живих почуттів.