Сьома Роксолана "Світи суміжні"

22.01.2020

Переглядів: 387

http://chytay-ua.com/

Сьома Р. Світи суміжні: роман. Київ: Легенда, 2018. 216 с.

Певно, не буває в житті випадковостей, 

і все, що з нами трапляється, навіщось потрібне.

Головне – правильні висновки. Вчасні висновки.

Роксолана Сьома «Світи суміжні»

 

Роман сучасної української письменниці Роксолани Сьоми «Світи суміжні» (до літературного набутку авторки належать також романи «Вакації у Танґермюнде», 2012; «Голова», 2016) є чтивом, здатним цілком поглинути нутро реципієнта, вполонити його свідоме і підсвідоме, подарувати швидкоплинну ніч безсоння й лишити по собі містично-таємничий післясмак. А коли Ви ще й письменник чи філолог за фахом, то будете направду подивовані і вчаровані авторською поетичною (майстерно вплетеною в прозопис) «соковитою» образністю й лабіринтами асоціативного мислення. І Вам конче запрагнеться занотувати, зафіксувати чи то пейзажні замальовки, чи то портретні описи, чи художні деталі. Разом із тим, не можу не відзначити, що індивідуальний стиль Роксолани Сьоми нерідко перегукується зі стефаниківським експресіоністичним письмом в аспекті крайньої оголеності душі й гострої надчутливості, що наділяє трансцендентним змістом і символічною семантикою пейзажі; екзистенціал смерті (бо, зрештою, виразним тут є і вияв екзистенційного світовідчуття) «охоплює» всі рівні сенсорики, а земне буття осягається як випробування для душі й тимчасове «занурення» останньої в матеріальну оболонку, себто тіло. Для мене особисто рецензована книга стала реабілітаційною і цілющою, ба навіть психотерапевтичною у вирі «катаклізмів» різного штибу. Вкотре констатуватиму, що кожна книга втрапляє до рук читача вчасно й невипадково, а отже, є певним знаком і маркером долі.

Композиційно роман Р. Сьоми постає бінарним, позаяк презентує дві часові площини – І пол. ХХ століття (1935 – 1936) і сучасся (2015 – 2016). (Подібний прийом нарації (двочасовість або бітемпоральність) використовує рівненська письменниця Алла Рогашко у своєму новому романі «Сни з колодязя»). Попри хронологічну (довжиною майже в сотню років) дистанцію дві сюжетні лінії розвиваються ніби синхронно – точніше кажучи, паралельно. Щодо просторовості, то пріоритетним у цім аспекті є галицьке містечко з таємничою назвою-літерою «Ж.». Випадково чи ні, але, навіть попри історичне підґрунтя, під цим топосом прочитується «жінка», «жіноче» (або фемінне), бо, зрештою, кожен із двох заявлених часових проміжків «закріплений» передовсім за певним жіночим образом (відповідно Ганною й Казимирою). Наприкінці книги два хронотопи ніби зіллються, перетнуться задля нівелювання конфліктів і внесення коректив у давнє. Дивна річ, але бінарність (чи то дуалізм) сягає не лише темпоральності поцейбічного буття – йдеться також про антиномічні світи – так звані «тут» і «там»: земний / небесний (або потойбіччя, інобуття); реальний / ірреальний (містичний); видимий / невидимий. Подеколи у творі ці первини конфліктують між собою, втім, ворожість зазвичай є вислідом «викривлення» чи то деформації минулого, результатом невиправлених помилок, неспокутуваних гріхів. Зазвичай мають місце сприяння й допомога живим з боку «відійшлих». Прикметно, що, попри перманентні знаки й натяки, поступове розгадування таємниць, декодування прихованого, в тексті лишиться дещо таке, що збагнемо лише на останній сторінці роману, те, що стане рівноцінним вибуху свідомості і ще більше увиразнить, пояснить назву твору. 

«Ясне завіконне світло, заломлене у призмах шиб, безшумно сповзало тонкою фіранкою і розсипалося чудернацькими уламками на дошках стократ мальованої підлоги» (с. 7) – таким «смачним» (рівночасно з відтінком таємничості, магічності, бо ж вікно традиційно вважається одним із медіаторів, сакральним порубіжжям) описом розпочинає текст авторка, вводячи читача в органічне йому сучасся (2016-й), яке одначе не губить зв’язку з давнім (приміром, згадки про затишок «старого помешкання, просякнутого минулим», старовинну софу з горіхового дерева; принагідно зауважу, що горіх у романі прочитується символічно, бо в міфологічних візіях це не лише одна з модифікацій Світового дерева, а й уособлення зв’язку світу живих зі світом мертвих, втілення містичних сил потойбіччя). 

Казимира, психологиня за фахом, у своєму (набутому, орендованому, а відтак, вторинному за своєю суттю) помешканні не почувається комфортно: вузькість квадратури обмежує доступ повітря – звідси утруднене дихання, «синдром клаустрофобії та кисневий голод», що лікуються мандрами, відрядженням зосібна. «Хотілося негайно видертися із цієї замкненої, тісної, як домовина, шабатурки й податися світ за очі» (с. 8). І все ж, попри певну чужість і відсторонення, Казимира плекає особливе тяжіння до цієї квартири. І не дивно, адже, по-перше, це сімейне гніздо (героїня є дружиною й матір’ю: має чоловіка Михайла й доню Софію – або зменшено-пестливий, полонізований варіант імені «Зося», що суголосний лаконічному «Казя»); по-друге, дитинство Казимири так само минуло в тісноті, тим-то пам’ять вочевидь дозволяє приймати «чуже» за «своє», питоме. Якби лише не тінь містики, що, здається, вполонила житло, охопила його чорним полум’ям… До речі, згодом Казимира залюбиться в містечко, відчує його шляхетну душу; смуток і дикість будуть нівельовані – навпаки оприсутниться «щось таке, що сповнювало серце спокоєм та гармонією» (с. 84). Хай навіть знищене совєтами, але його дух і велич годі оскаржити: приміром, костел як «готичний корабель-усесвіт, розписаний усередині унікальними фресками, а зовні оздоблений мережкою кам’яного різьблення попід склепінчастим дахом і барвистими вітражами у вузьких високих вікнах. <…> П’ятеро шпилястих бань не давали небу зімкнутися, аби Пан Бог мав змогу частіше зазирати до своєї пастви» (с. 85). Попри соціальні й побутові проблеми, містечко «Ж.» постає осібним острівцем, де живуть обрані – ті, котрі прозирають тут райське буття. 

Ім’я героїні є похідним від імені її діда-лемка, зв’язок із яким вельми потужний і сакральний – навіть по смерті останнього (Казимир як греко-католицький священик, а відтак, ворог совєтів – потенційно приречений у Країні Рад; і все ж, йому якось (либонь, за сприяння Всевишнього!) вдається дожити до старості, хоча і згорів потім миттєво від «найгуманнішої», як нині вважають, недуги). 

Авторка дотримується позиції, що внутрішній світ має схильність «виходити на поверхню», тобто зовнішність поступово стає виразом єства людини, оприсутнює, вияскравлює «нутро» (ще одна точка дотику з експресіоністичним письмом). Звідси – таке різне портретування Казиних баби й діда. «На схилі літ оте шляхетне обличчя (а дожила баба до вісімдесяти восьми) перетворилося на маску баби-яги. Може, тому що норов жінка мала паскудний, а може, так людину спотворює старість, випиваючи з неї всю воду, як вологу з рослини. Так чи так, але видавалося, ніби з роками на бабі пласт за пластом нагромадилися всі її вади: осуд чиїхось вчинків, винятковий егоїзм, категоричність, а ще тисячі прокльонів, що зривалися з уст» (с. 9). Якщо стосовно баби Ґосі малолітня Казя відчувала страх, то до діда (дідусика! – так поетично величала його онука) навпаки мала особливий пієтет: дід був «щитом, що боронив її від усіх негараздів, опорою, на якій тримався цілий світ. І не треба було якихось особливих научань, порад чи слів любові від нього – все потверджували його вчинки, ціле його благочестиве життя» (с. 10). Коли бабу старість понівечила, то діда натомість обдарувала мистецькою вишуканістю, Божою величчю і шляхетною красою. «Дивно, але дідова старість видавалася красивою, як ліпнина на стелі довкола люстри. Таку рукотворну красу Казимира бачила в одному з будинків у Кутаїсі. І хоч вона була надщерблена часом та людьми, покрита пилом і кіптявою з відкритих іще, мабуть, дореволюційних печей, пережила третє-четверте покоління мешканців, але від того не втратила своєї первозданної розкоші. Навпаки, минулі роки додали їй благородства й витонченості» (с. 10). І далі: «От і дід за свій вік ніби вигартував внутрішню міць та красу, скинувши шкаралупу страждань і проблем. Найгарнішим він здавався коло своїх бджілок – божих комах, як називав їх. <…> Здалеку здавався добрим Богом, тим, якого малюють на образках. Побороноване зморшками лице ясніло й тоді, коли тяжко хворів, а перед смертю взагалі розгладилося, ніби зненацька до нього повернулася юність. Казя думала собі, що таке може статися лише з чистими душею людьми. Такими, як дідо» (с. 10 – 11). Тут на думку спадає роман Жанни Куяви «Говори, серце, не мовчи», головна героїня якого, Віра, схильна добачати «позитивні»/«негативні» модифікації смерті, розмислювати про імпульси та корені останньої, висновуючи, зрештою, що смерть залежить від способу життя й наявності/відсутності духовних пошуків, результативності їх: «я не раз думала про те, як ми, люди, помираємо. В одних це виходить відчайдушно, в других – героїчно. Декому вдається померти красиво, тобто легко, наприклад, у сні і від старості. Але то одиницям така смерть випадає. <…> Смерть, мабуть, також залежить від того, що ми робимо й куди йдемо…» Зринає в пам’яті й поема І. Франка «Смерть Каїна»: переживши внутрішнє переродження й духовне зцілення, осягнувши Господню істину про Любов як джерело життя, Каїн помирає з мирною усмішкою на вустах («А він лежав, немов дитя, / Вколисане до сну, простягши руки, / З лицем спокійним, ясним, на котрому, / Здавалось, і по смерті тліла ще / Несказана утіха і любов»). 

На етапі визрівання та особистісного становлення саме «дідусик» стає для Казимири взірцем людино- й Боголюбства, духовним учителем, живим світоглядним орієнтиром, «найважливішим Абсолютом». Напучує, що земне життя, суєтне й метушливе, є тимчасовим, а смерть – лише перехідною ланкою, містком до буття іншого – вічного та абсолютного: «смерть – не кінець, а поступ: тривання життя у світі, який не має кінця-краю»; «людина – то передовсім душа. Тіло – лише оболонка, яку не шкода втратити» (с. 11); «душу за життя земного треба берегти. Тоді, навіть по смерті людини, вона володітиме безмежною силою любові» (с. 11 – 12) (тут акцентуємо та ілюструємо констатовані вище аналогії до стефаниківського експресіоністичного письма; звісно, прикметні і християнські уявлення). 

Приготування кави зі спеціями (кардамоном і гвоздикою) для Казимири є особливим ритуалом, сакральною церемонією, що вимагає цілковитого усамітнення («Ніщо не повинне відволікати, коли вона заварюється», с. 13), продукує душевну всолоду, гармонію, натхнення. Чи ж випадково саме під час кавування наодинці зі собою героїня вловить зором «щось» чи «когось» – те «інше», «чуже», що змусить здригнутися від страху, задрижати від холоду?.. «Серце, мов розігрітий мотор, узялося набирати оберти: ще трохи й проб’є груднину, а затим вистрибне назовні» (с. 16). Хоча Казимира не приховує, що спроможна відчувати надприродне, бачити незриме, проникати у дальші і глибші світи, які перебувають за межами людського горизонту (йдеться про «надчутливий зір, здатний розрізняти тонші матерії, невидимі людському оку», с. 14), до того ж, має вдалий досвід мирної комунікації з «чужим» і невідомим, але ця тінь – абсолютно іншого (потойбічного!) ґатунку, з енергетикою смерті й пітьми (вона не має нічого спільного з «хованцями» на кшталт домовика). 

«Казимира її точно бачила. Могла б заприсягтися! Вона була в людський зріст, струнка, навіть тонка. Чорна постать із каптуром на голові. Промайнула блискавично й на перший погляд непомітно. І навіть коли припустити, що Казин сенситивний зір таки схибив, то відчуття, яке миттєво всоталося зашпорами під шкіру, було безумовним» (с. 16). 

Отже, в цьому направду містичному романі мають місце готичні елементи. Horror як один із авторських методів тримання реципієнта в напрузі та як один із прийомів конструювання сюжету (ширше – композиції) є прикметним, але він жодним чином не може претендувати на статус жанру. Адже в проблемно-тематичному сенсі текст Р. Сьоми є вельми розмаїтим і поліморфним, та й варто знову ж таки підкреслити вище згадану темпоральну неоднорідність. 

Інший часовий проміжок (1935-й) авторкою так само «вводиться» оригінальним описом – цього разу весняним поетичним пейзажем, багатим на витончену тропіку (епітети, порівняння, метафорика): «Новий день, як справжній франт, розчісував кучері напівпрозорих хмар шпилястими верхівками сосен, зазирав у люстерко водограю, який вигравав жвавими струменями, кропився пахощами пролісків і крокусів, що ними синіли клумби, та ніжних магнолій – кремових, білих, рожевих, рясно насаджених на відкритих сонцю галявинах» (с. 17). Здавалося б, що може затьмарити таке осонцене буття?.. Перед зором реципієнта постає те саме містечко «Ж.» – тільки в його ретроваріанті. Хоча означений хронотоп пов’язаний передовсім із образом Ганни, але авторка спершу знайомить читача з подружжям Кшиштофа й Терези, шлюб яких далекий від ідеального. Йдеться радше про формальний союз як співбуття двох співмешканців, котрі ділять спільний простір, але ніби «відмежовані невидимим заслоном», як зауважує покоївка. Навіть «безкінечне» народження дітей (акцентовано Терезину «вічну» вагітність; Ганна подивляє: «Тереза плодить дітей, як кітка котєт!», с. 35) не вдатне заповнити пустку, подарувати відчуття повноти й цілісності буття. Звісно, мають місце категорії обов’язку, відповідальності, але жодним чином не Любові… Витоки половинчастості кожного з подружжя варто шукати в ґенезі, відчутті свого/чужого. Приміром, для Кшиштофа містечко «Ж.» з його локусами (парком зокрема) є чужим, не питомим його душі й сутності: «<…> не був йому таким рідним і дорогим, як батьківський у Пелкінах, де він із заплющеними очима на запах міг розпізнати кожне дерево чи кущ…» (с. 16). Чужинець, Кшиштоф далебі не зумів віднайти гармонію зі собою та своєю дружиною – шляхтянкою Терезою, для котрої цей простір є кревним, «своїм». Кажуть, що протилежності притягуються, але не в цьому випадку. Чужість набуває нових вимірів, сягає інших овидів… Ідеться про чужість просторову, особистісну (екзистенційну за своєю суттю, що може бути потрактована як «межова ситуація»), сімейну… Аби заповнити лакуни у власному бутті, доповнити його задля цілісності, обидвоє шукають свої «канали» – і знаходять: Кшиштоф – у стосунках з покоївкою Ганною, Тереза – в розвитку алебастрової копальні, майстерні з «оживлення» каменю, виготовлення скульптур (за оцінкою чоловіка цілком віддавалася каменю – «Холодному, нечулому, як і її серце»). Тереза всіляко плекає інтереси й справи свого «клану». «<…>як і батько її Станіслав, як і баба Катажина та прадід Адам, із цілого світу звозила для дендрарію рідкісні рослини – усе для того, щоби парку в містечку Ж. не було рівних у цілій Посполитій. Нібито пристрасть до унікальних речей здатна була їм самим надати винятковості» (с. 18 – 19). 

Тимчасом пристрасть Кшиштофа до Ганни гріховна для обох. Разом із тим, обидвоє отримують те бажане, хоч і тимчасове, відчуття щасливості і втіхи. Чи ж правомірним, доцільним буде осуд збоку? Ініціатором тих взаємин постає Кшиштоф, відчуваючи, як поступово Ганна заволодіває всім його єством – свідомістю і серцем. Недозволений плід – завше солодкий. І спокусливий, і таємничий… «Грішним ділом він подумав, що нова покоївка німа (бо ж не чув її голосу, але відгукувався на те невербальне, що було йому покликом і спонукою – Г. К.-С.) й тими своїми лише їй відомими знаками розуміється зо світом. Але ця вада їй аж ніяк не шкодила, навпаки, зваблювала, як скринька, віднайдена на горищі, що таїла в собі давній секрет, котрий хотілося розгадати за всяку ціну. <…> у його свідомості посунулася невидима засувка, вивільнивши на світ Божий крамольний помисел: ось цю жінку, чужу – не свою, хочу мати!» (с. 20 – 21). 

Авторка щоразу увиразнює кардинальну відмінність між Терезою й Ганною. Якщо «високий і претензійний голос дружини» здатен зруйнувати розмисли й тишу Кшиштофа, то Ганнин «дивовижно-потужний, досконалий», полігранний («низький, м’який, мов оксамит», «немов весняний легіт, солов’їний щебет, дзюрчання водоспаду, а чи й завивання буревію») голос бентежить і вполонює під час співу навіть Терезу. Кожен рух молодої покоївки є естетичним, а її портрет – філігранно виточеним (до речі, Ганнин батько, Йосиф, має особливий хист до виготовлення скульптур із алебастру, що цінуються навіть за кордоном; тож доня теж ніби прирівнюється до витворів мистецтва, сповнених його «власного темпераменту й естетичного чуття»). Ганнині руки мають свою мову, творять особливу мелодику – це добре вловлює Кшиштоф: «Кожен рух її тонких кистей із довгими, немов порцеляновими, пальчиками (насупроти «кістляві Терезині пальці» – Г. К.-С.) відтворював озвучене устами, унаявнюючи таким способом висловлену думку, як прядильний верстат – орнамент на полотні. За її жестами можна було спостерігати із замилуванням. Бо руки дівчини мали якусь унікальну пластику, подібну до пташиних крил, і це пригвинчувало погляд, зачаровувало душу аж так, що хотілося відчути їхній дотик на собі» (с. 20). І далі: «Йому на мить здалося, що крилоподібні рухи нової покоївки, її доладний, ніби виліплений найталановитішим скульптором, стан, можуть подарувати те, чого йому найбільше бракувало» (с. 21). Кшиштоф зізнається собі, що шлюб із Терезою є для нього ярмом, натомість Ганна відкриє йому жадану свободу. Кожна зустріч даруватиме весну, а розлука генеруватиме порожнечу. 

Попри свою портретну бездоганність і статусність (породу, як мовиться в тексті), Тереза не може розпалити ні в душі, ні в тілі чоловіка жодної жаринки. Більше того, щось направду штучне, позірне, маскувальне вловлює Кшиштоф у зовнішності й поведінці дружини. (Так само можемо говорити про ілюзію сімейного щастя, шлюб як фантом, як рудимент.) Лише музика спроможна оголити справжню сутність Терези: «дозволяла їй бути самою собою, здирала припасовані оточенням їй самій немилі личини» (с. 24). А ще – це під силу каменю: «тут, при камені, вона завжди чулася органічно, собою, бо не мусила натягати маски люблячої дружини, дбайливої матері чи благочестивої світської дами. Камінь не потребував поштивості й сентиментів – лишень істинної пристрасті, чистої, як дистильована вода» (с. 153). Натомість Ганна приваблює Кшиштофа природністю і щирістю. 

У романі дві (відповідно до часових площин) сюжетні лінії розвиваються почергово, тим-то реципієнт знаходиться в перманентній напрузі, йому доводиться вчасно перемикатися, переходити з одного часового проміжку в інший, адаптуватися до тих чи тих реалій… Надто коли зв’язок між ними (реаліями) вкрай вимовний. Варто лише стежити за підказками авторки. Скажімо, Казимира полюбляє слухати композиції Моцарта – це єднає її з Ганною. Обидві походять з неповних сімей: перша виховувалася матір’ю (що теж є вельми сумнівним, бо ж згодом зв’язок із матір’ю був утрачений), друга – батьком (тут прозираємо особливу душевну й духовну близькість). Кожній з них бракує наочного прикладу сімейного гнізда. У випадку Казимири можемо говорити про визрівання страху перед чоловіками, неприйняття маскулінного як ворожого й загрозливого для фемінного буття. Мовиться і про інший страх – страх «вулиці». Звісно, Михайлові поступово вдається нівелювати Казині комплекси, душевні травми, що коренями сягають дитинства: тринадцятилітньою втративши дідуся, відтоді не мала перед очима взірець чоловічої моделі поведінки (материні коханці навпаки вносили дисонанс у картину світу юнки). Знадобилося кілька років на переродження й перевиховання себе – «Й лише тоді вона сама розкрилася, мов пригальмований у розвитку пуп’янок, що через наскоки нічного приморозку боявся розтулити пелюстки, явивши себе світу білому, та, коли зацвів, осягнув відчуття цілковитого щастя. Тихого, як липневий полудень» (с. 28). У тексті йдеться про різні темпераменти й професійні інтереси Казимири й Михайла, втім, обох єднає кочовий спосіб життя: фах останнього (геолог; свого часу імпульсивний вибір артикулював Михайлові його «сродну працю» – і пізніше прийде розуміння: «Так була прописана програма згори») стає причиною частих переїздів сім’ї, а сфера діяльності Казі є спонукою до її систематичних відлучень. Разом із тим, героїня усвідомлює цілковиту гармонію з чоловіком; вони перебувають ніби на одному регістрі, відчувають одне одного на невловимих частотах: «однаково думали, про однакове мріяли, наче були продовженням одне одного, як пальці – закінченням кисті, чи удар серця – наслідком скорочення шлуночків» (с. 28) – таке співбуття є цілісним, монолітним. І таким, що не суперечить волі Божій. Радше навпаки – зустріч Казимири й Михайла рокована Згори. «Небо над Високим Замком вражало глибиною, чи то пак височінню. Ще ніколи воно не було таким кришталево-дзвінким і водночас тихим. <…> Час ніби завмер, наче Великий Майстер затримав стрілки правічного годинника, щоб не сполохати миті. Моменту, коли їхні серця на хвильку спинилися, а затим рушили. В унісон. Пліч-о-пліч…» (с. 51). Благодать у момент зустрічі Казимири й Михайла стає абсолютною, як Всесвіт, і рівночасно сокровенною – лише для двох. 

Натомість, либонь, протиправним видається зв’язок Кшиштофа й Ганни. Шаленим і диким, гарячим і небезпечним… Саме таким є перелюб, що «схожий на лєґуміну (ласощі, як пояснює авторка у примітці – Г. К.-С.) з перцем замість начинки, на ходіння канатом понад прірвою, на скакання через відкритий огень. Це азарт, що межує з ризиком, фізична осолода, завдяки якій під лопатками прорізуються крила, пекельна суміш почуттів, що попросту позбавляє розуму» (с. 39). А ще – вимагає публічного осуду й покути. (Осягнення дихотомій «гріх/покута», «провина/кара» є традиційним в експресіоністичному тексті, Стефаниковому зокрема.) Та чи ж маємо право на той осуд? Тим паче, що й сама Ганна карається тим всепроникним відчуттям гріха, карається, та не вдатна відмовитися від того, хто дарує їй щастя, відтак, ніби виправдовує себе, що любов дарована Всевишнім, а отже, не може бути неправедною: «Гріх, знаю, що гріх! Залюблена. В жонатого! Але ж любов – найвищий вияв Бога! Хіба Він посміє скарати мене за то, до чого сам прикликає?» (с. 67). 

Волелюбна, гонорова, донька талановитого майстра з обробки алебастру, котра плекає мрії про велику сцену, володіє винятковими вокальними здібностями, Ганна ніби страчує себе через кохання до Кшиштофа: «тепер мала іншого бога й лише йому воліла молитися як піддана, служниця чи навіть невільниця» (с. 46). Її простір всуціль вполонюється чужим чоловіком, підлаштовується під його біоритм: «мусить бути речовиною, що непомітно заповнювала б його пустоти, мораллю, зчитаною поміж рядків, відьмацьким зіллям, що підносило б його дух» (с. 47). Тямить, що має бути близькою, але не розпусною, коханою всупереч ганебному статусу коханки, особливою для «свого мужчини»… Не відаючи батьківської ніжності, можливо, підсвідомо очікує її від значно старшого чоловіка. Картини побачень Ганни і Кшиштофа виписані авторкою з ніжним ліризмом і тонким еротизмом, як-от: «Кожен доторк Кшиштофових м’яко-вологих уст розбурхував у Ганниному нутрі веселкові кола сласті. Брижами вони скоботали кожен член її тіла, хвилями розповзалися по внутрішніх органах, заливали провесняною повінню розніжену свідомість. Іншої любові Ганна не знала, та ця <…> здавалася їй найвищою з осолод» (с. 67). 

Переломним моментом у стосунках стає вагітність Ганни, що є випробуванням для обох, зумовлює «екзистенційну порожнечу» кожного, увиразнену до «межової ситуації». Кшиштоф хоч і не зрікається, але його душевні колізії надто вимовні, страх деструктивний, гріх перелюбу отруює єство – і все це попри радість майбутнього батьківства від коханої жінки: «те ще не народжене маля – позашлюбне, розвихрювало в ньому панічний страх. Те відчуття проштрикувало стравохід і нестравною кісткою застрягало десь поміж ребер. Кислотою виїдало очі – аж боляче було дивитися на дружину, ніби то не він, а вона катувала його зрадою» (с. 82). Що ж до Ганни, то вона ніби шкірою і підшкірно відчуває всі внутрішні конфлікти Кшиштофа, увиразнюючи їх власним болем та відчуттям апокаліпсису: «нечутною ходою підкрадався невідворотний кінець світу. Кінець її власного світу» (с. 95). 

Попри ідеальність і довершеність, справжність і щирість взаємин «Казимира – Михайло», мотиви апокаліпсису й гріха оприявняться й тут, що стане несподіванкою для читача, більше того, генеруватиме низку питань і домислів. Що саме дозволить Казимирі перетнути межу? Внутрішній голос чи поклик тіла стане вирішальним у тій ситуації? Чи спонукатимуть до того «очі – сині-сині, що аж дзвеніли чистотою барви, – видавали вразливість і печаль» (с. 98)? А може, йдеться про відчуття провини перед тим, хто боронить батьківщину, а у висліді стає інвалідом?.. І Казимира тут, по цей бік світу, у мирних реаліях прагне спокутувати ту провину? За всіх українських жінок… Бере на себе колективну відповідальність… Одноразово, але гранично й вибухово. Хоча й каратиметься питанням, чому саме їй випала ця «місія»? Чому саме вона обрана? Або ж приречена? І як із цим жити далі?.. Чи ж дозволять настійне відчуття гріха, перманентне осмислення зради дивитися чоловікові у вічі? «Що вона накоїла? Від спогадів, що тепер отруювали ціле єство, хотілося кричати. Так, щоб викричати до решти надщерблене сумління» (с. 99). Усвідомлює, що гріх власне її, а відтак, і спокута має бути зреалізована особисто: «Свій – сама мусить виболіти» (с. 100) (аналогія до новели В. Стефаника «Гріх»: головна героїня Касіяниха – після народження сина від москаля в результаті зради – висновує подібне). Досвідчена психологиня, Казимира, здається, не може дати собі ради, не може впоратися з тим внутрішнім дисонансом, душевними коливаннями. Бо у власному житті вивірена теорія і продуктивні тренінги чомусь гублять ефективність. Коли ж відбудеться випадково-невипадкова зустріч Михайла зі синьооким Богданом і деякі підозри чи то сумніви таки ввірвуться в душу і свідомість, Михайло не дозволить собі навіть на мить зректися дружини, бо ж певен: гріх не коїться осібно, провина лежить на обох – тож і покута має бути обопільною… «Я навіть нічого в неї більше не питатиму. А коли сама розповість – прийму все як належне. Бо ж нам дається те, на що ми заслуговуємо. І навіть якщо вона мені зрадила, – отілотворив урешті здогад, який надокучливою мухою крутився в голові, хоча жодних доказів, окрім власного непояснимого відчуття, наразі не мав, – значить у тому і моя вина є. Я готовий її спокутувати. Пробачу і їй, і собі» (с. 133) – тут так само добачаємо перегук з вище згаданою Стефаниковою новелою. 

Зауважу, що при рецензуванні чи літературознавчому аналізі роману Роксолани Сьоми важко втриматися від надмірного цитування – тим-то є загроза, що матеріал перетвориться на мереживо витягів з тексту. А цього направду не хотілося б, хоч поетичність прозопису авторки є вкрай спокусливою для мене як філологині й письменниці. А ще є зваба розкрити всі таємниці сюжетних перипетій, що теж тут буде зайвим… Та й завеликий обсяг літературно-критичного відгуку навряд чи кожен подужає… І все ж навіть розкриття окремих секретів може зберегти, ба навіть поглибити інтригу… Тим паче, що напругу авторка тримає до останньої сторінки роману, поступово, мало-помалу розплутуючи, ніби клубок… І дедалі ближче зводячи різні часові проміжки, світи, поки вони, врешті-решт, не перетнуться задля відновлення рівноваги в Універсумі…

А наразі – загадковий і відчайдушний жіночий крик під час музики Моцарта, що вчувається Казимирі… Нічні істерики Зосі та її зустрічі з невідомою жінкою-потворою (чи примарою!), що намагається вдушити дівчинку. Звідси – психічні розлади в дитини, її хронічне безсоння та виснаження, втрата жаги до життя… Ні лікарі, ні знахарі, ні психологи, ні духівники – ніхто не годен допомогти. «<…> чахла на очах: із життєрадісної, допитливої перетворилася на замкнену, полохливу. Не гралася, не малювала, не танцювала й не співала – ніщо з того, що так любила, її більше не вабило. <…> забивалася в куток…» (с. 114). Казимира тимчасом сахається власних роздумів-марень і снів про смерть; вони стають настирними й напрочуд реалістичними. А згодом і читач розгубиться, намагаючись утямити, де сон, а де ява… Спершу вкрай шокує мрія героїні про розвіювання по її смерті попелу над кавказькими горами Грузії (окрім останньої, згадано також Індію – посутній у романі імагологічний компонент). І коли саме на території Грузії (до цієї землі жінка плекає особливе тяжіння) станеться автокатастрофа, в результаті якої Казимира перебуватиме в комі, блукатиме незримими світами, вивчатиме інобуття, стрінеться зі своїм «дідусиком», то і героїня, і реципієнт переконаються вкотре, який делікатний рубіж між світами… А ще ж напередодні поїздки Казя, відшукуючи архівні матеріали про «секрети квартири» (випадково тоді натрапить на інформацію щодо видобутку алебастру й на повідомлення про загибель князя – добачаємо тут своєрідний натяк на схрещення двох віддалених часових проміжків), вагалася, чи справді «надприродне існує, що світ потойбічний сусідить із земним і що межа між ними вкрай тонка й легко переборна для створінь ефірного типу» («корені» доньчиної недуги Казимира теж схильна бачити в темному потойбіччі, «світі мертвих», що недосяжний для «живої свідомості й розуму»). І міркувала далі: «Про те, що тілесна істота нараз може переступити ту грань <…> Таке воно, людське життя, мізерне: цієї миті живеш, а наступної – нема тебе. Ніби й ніколи не було» (с. 120). 

У романі з виразним ґендерним аспектом, де магістральним постає містечко «Ж.», вибір лежить передовсім на жінці. Саме жінка є стимулом і спонукою, орієнтиром і оракулом. Щось ніцшеанське на кшталт надособистості прозирає в більшості жіночих образів (а можливо, мають місце феміністичні інтенції подібно до текстів О. Кобилянської). Що ж до маскулінного, то в межових ситуаціях воно зазвичай пасує. Здається, немає нічого страшного чи небезпечного в тім, що за відсутності дружини Михайло губить свою цілісність, стає направду беззахисним, вразливим, відчуває власне безсилля перед доньчиними страхами. А от стосовно Кшиштофа, котрий дослівно тікає від Терези й Ганни, оголошує антракт, обирає собі «intermezzo» (любовний трикутник стає для нього зачарованим колом, з якого годі вирватися живим чи мертвим), вище прописана теза є надто вимовною. «Відчував, що повинен узяти паузу, перепочити, видихнути, осмислити й переосмислити все, що накоїв, слід було змінити оточення. щоби, можливо, глянути на події з власного життя під іншим кутом зору. Бо для того, щоб осягнути будь-яку річ, варто подивитися на неї з відстані. З відстані простору, часу, емоцій. Тоді, може, строкаті аморфні цятки на полотні живописця несподівано виявляться прегарними барвистими квітами; різкий, пекучий біль відкритої рани – блідим затверділим рубцем; пошматоване одного разу відчаєм або зневірою серце – надвитривалим органом» (с. 101). Єдиний світ, що здатен відродити в душі Кшиштофа гармонію, повернути віру у твердь під ногами, наділити відчуттям свободи, подарувати катарсис, – це тривекторний світ «батьки – Пелкіни – дитинство» (випадково чи ні, але Кшиштоф є третьою дитиною; символіка числа «3», думається, відома всім). Не лише Кшиштоф, а й читач подивляє кардинальну відмінність двох моделей світу – родинної (кревної) та сімейної (набутої): любов / розрахунок, подружня взаємоповага / обопільна байдужість, повага й довіра дітей до батьків, авторитет останніх / непослух… Якщо мати Кшиштофа синтезує в собі «святість і милосердя світу» й рівночасно прогресивні феміністичні візії, то Тереза навпаки ту святість оскаржує, надто коли зважується – хай навіть чужими руками! – на подвійне вбивство (якщо згадати знакову постать Матері Терези, то дружина Кшиштофа попри спільне ім’я є її цілковитою протилежністю – жорсткою і жорстокою). Цікаво, коли зважити на терезах два гріхи, що суперечать двом із 10-ти Божих заповідей, –  перелюб і вбивство, то чий гріх буде важчим?.. 

У кожному разі, батько Кшиштофа є князем не лише за титулом, а й за типом світовідчуття. Адже керується передовсім не матеріальним (плинним), а «вічним» (духовними орієнтирами, моральними цінностями, Господніми канонами). Його система виховання заслуговує найвищої оцінки. Тим-то й боляче Кшиштофу усвідомлювати, що схибив, зійшов з прокладеного батьком істинного шляху… «Тепер йому допікали сумніви й вагання: в котрий бік звернути на своєму життєвому роздоріжжі? Почувався дволиким Янусом (перегук із романом М. Л. Стедман «Світло між двох океанів», на який теж свого часу я писала рецензію – Г. К.-С.): одним боком – зверненим до світла, другим – до темряви. Волів би перебувати на світлі, але хто з його жінок, Тереза чи Ганна, є для нього світлом? Чи котрій із них світлом є він?» (с. 110). 

Зауважимо, що й Ганна, подібно до Кшиштофа, плекає внутрішній порив відвідати свого тата: «коли відчуття неминучого краху металевими обценьками перетискало горло, позбавляючи кисню, добре виплакавшись (чи ж не про катарсис мовиться? – Г. К.-С.), збиралась і йшла до батька» (с. 121). І далі авторка констатує з докором: «Так є, що дорослі діти у своїх пристрастях забувають про батьків, а згадують, як про Бога, – коли зле, коли вже край». Йосиф ніби й не відає всієї правди, але, здається, щось відчуває, либонь, завдяки своїй творчій інтуїції, відтак, вочевидь застерігає доню тихим зітханням… Чи ж дослухається Ганна? Бо ж коли в душі вирує, навряд чи можна прийняти правильне рішення. Надто коли воно стосується Любові… Надто коли масштаби туги за коханим розростаються… А під серцем чутно інше серцебиття… Як Стефаникова Касіяниха, Ганна колихається між Світлом і Темінню: то ясніє почуттям до дитини (вірить, що то буде дівчинка!), то навпаки гасне бажанням викидня. І все ж по поверненню Кшиштофа зважується заявити про своє право на його «Я». Фемінне й тут ладне перемогти маскулінне – і не тільки. Бо під вагою терпкої правди, здається, руйнується й інше фемінне – більш владне й сановне, міцне й статичне. І це стає кульмінаційним моментом у першій часовій площині. «Тереза раптом посипалася. Як сіль. Ніби невидимий кулак стиснув і розкришив затверділу грудку» (с. 155). На денці лишаються образа й бажання помсти за перенесену кривду. Можливо, чоловікові спроби виправдати себе дещо зм’якшили б той гнів, але Кшиштоф цілком визнає свою провину, отже, озвучення будь-яких пояснень вважає зайвим і недоцільним, хоч і проговорює їх подумки… «Під холодним, безжальним поглядом Терези відчув себе нагим, ніби вона розібрала його до росолу й тепер бачить не лише недосконале тіло <…>, а й нутро, спотворене гріхом» (с. 161). 

Вихід гріха на поверхню стає зав’язком справжнього апокаліпсису для всіх трьох (ба навіть чотирьох!). Тереза, трансформуючись у холодну й безжальну месницю, остаточно оскаржить милосердя, Божу заповідь людинолюбства. Ганна з ненародженим немовлям стане мішенню страшної і звіриної розплати: напередодні доня в утробі передчуватиме фатальне… Тимчасом Кшиштоф, навіть попри мисливський хист, не зважиться вистрелити в тільну сарну, мізкуючи символічно: «Хто то? Ганна? Тереза? Котру з них маю підстрелити, щоб розрубати свій гордіїв вузол?» (с. 164) І далебі не відає, що Тереза вже все вирішила за нього, визначила подальший орієнтир його долі… Та чи й була це Тереза?.. Чи то лише її тінь з бездушно-крижаним голосом… Четвертим виявиться закоханий в Ганну Микола, котрий від звістки про вагітність втратить не лише опору під ногами, а й здоровий глузд… І це стане початком його апокаліпсису. Один із виконавців Терезиної кривавої помсти, Микола каратиметься тим страшним гріхом і душевно, й фізично: «Розумів, не здужає носити в серці свій гріх ані дня більше, мусить комусь виповісти, мусить признатися» (с. 184). І все ж, навіть сповідання перед Кшиштофом не оскаржує гріха, не генерує покути… Лише смерть стає визволенням… Та чи дійсно це так? Бо ж навіть по той бік вічності душа не годна зректися пам’яті… Хіба що тіла, яке без душі не важить нічого… 

І Микола, і Кшиштоф – кожен своєю мірою, власним нутром – почуваються винними. Що чи хто збавляє їх життя? Ганна, котра прагне помсти з інобуття, чи неспокутуване, неминуще відчуття гріха, що занурює першого у глибини Дністра, а другому прохромлює «грудну клітину вістрям від керма»? Зрештою, світи суміжні… І контакт/конфлікт можуть відбуватися як у кожному з них зосібна, так і між ними… Бо ж справедливість має восторжествувати – хай навіть майже сотню років по тому… І Світло конче має перемогти Темряву… Хай навіть за сприяння випадку…

Проте – «не буває в житті випадковостей, і все, що з нами трапляється, навіщось потрібне. Головне – правильні висновки. Вчасні висновки». Так мовиться в романі Роксолани Сьоми, спонукою до написання якого став украй містичний інцидент, що трансформувався потім у готичну зав’язку сюжету й загалом мотивував до написання твору: «Не повірите: пісок на щойно вимитому підвіконні, що взявся невідомо звідки, з відбитками котячих лап і… так-так, чорна моторошна тінь, яку я помітила краєм ока. А затим – вереск незрозумілого походження!» (с. 210). 

Ганна Клименко-Синьоок

Поетеса, кандидат філологічних наук, доцент Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

author photo
Степан Процюк "Відкинуті і воскреслі. Есе про письменників і суспільство"
Жертовна любов до Слова
Українські письменники роздягнулися для календаря
Literature illustrated
Енджі Кім "Міракл-Крік"
Брехня зобов"язує
Жозе Сарамаґо «Мандрівка слона»
Видовищна подорож Європою
«Доторк» Деніела Кіза: інфікування ненавистю до незвіданого
Саморуйнування
Емі Вебб "Велика дев’ятка"
ШІ vs Людство?
Мішель Бюссі «Чорні водяні лілії»
Три жінки, одна таємниця
Книги Богдана Дячишина для активного читання і Думання
Письменник. Мислитель. Науковець.
Досвід читання – досвід буття
Коротко про читання
В. Ґ. Зебальд «Аустерліц»
По той бік часу
«Руїни бога» Аткінсон
Сон, в якому ми живемо
Василь Шкляр "Чорний ворон"
Все за волю України!
Читання вголос дітям дошкільного віку має переваги для поведінки та уваги
Книготерапія
Наталка Бабіна "Бодай, Будка"
Хтось тихий мовчить у темряві
Даніел Кіз "Відверто про Клавдію"
Необов’язкові зізнання у "вбивствах 22-го калібру"
З Днем народження, Террі!
Людина, яка вміла носити капелюхи
Ірина Баковецька-Рачковська "Пластилін"
В пластиліновій масі
Максим Гах "П’ятий парк"
Не будьте зайвими
Поезія Йоргоса Сеферіса
Грецька поезія XX століття
Галина Пагутяк, Олександр Клименко "Розмови про життя і мистецтво"
Дотик до Справжності
Оксана Сайко "Забута мелодія"
Скрипки з історією
Короткі списки Букерівської премії 2020
Букервіська премія 2020
Дарія Піскозуб "Машина"
Повстання машин
Гурницька Наталія "Мелодія кави у тональності кардамону"
Літературне музикування
Джеймс М. Кейн "Листоноша завжди дзвонить двічі"
Світ ловив його і спіймав
Соломія Зеленська "Сповідь священика"
Примарне щастя
Читаємо на канікулах з Діппером та Мейбл
Серія «Ґравіті Фолз»
Володимир Кузнєцов «Закоłот. Невимовні культи»
Нова Імперія веде боротьбу
Самостійне читання змалечку: чи можливо це?
Зацікавлюємо дітей книгами
Оголошено довгий список книжок Букерівської премії 2020
2020 International Booker Prize
Наталія Гурницька "Мелодія кави в тональності сподівання"
Дозволь собі жити далі
Всеукраїнський рейтинг «Книжка Року - 2019»
«Книжка Року - 2019»
Палкий, зворушливо-романтичний Улас Самчук. Роман "На твердій землі"
Інший ракурс
Деркачова Ольга "Дім Терези"
Поза межами безмежжя
Тамара Горіха Зерня "Доця"
Чи жіноче у війни обличчя?
Чайна М’євіль "Вокзал на вулиці Відчаю"
Вижити не можна покинути
Готика від Алли Рогашко: роман "Сни з колодязя"
Блукання міжчассям
Сьома Роксолана "Світи суміжні"
Дотик горіхового дерева
YouTube канали українською, які дивимося ми
Ютубимо українською
5 порад вчителям, що допоможуть при роботі з інклюзивними дітками
Відповідально і креативно
Уривок з повісті Катажини Ририх "Лопушане поле"
Свідки незвичайних подій
Найочікуваніші книги 2020 року за версією The New York Times
Найочікуваніші книги 2020 року
Жанна Куява "Говори, серце, не мовчи"
Голос, що змушує піднятися
Найкращі українські книжки 2019 року за верcією ПЕН
Підсумки 2019
Євген Лір "Степовий бог"
Тіні забутих степових предків
Подарунки дітлахам: що покласти під ялинку
Свята наближаються
Кріс Гедфілд "Посібник астронавта з життя на Землі"
Hallo Spaceboy
Улюблені книги: Володимир Кузнєцов
Збовтати, але не змішувати
Ольга Мігель "Крук та Чорний метелик"
Голос давніх сновидінь
Валентина Семеняк "На скрижалях Часу"
Нектар Слова
Галина Лицур-Щадей "Таке життя"
Треба завжди мріяти
Михайло Іванов «Когнітивний інтелект. Ефективно вчуся, застосовую техніки й інструменти»
Розвивайся!
Короткі списки Книги року ВВС-2019
ВВС-2019
10 найкращих книг 2019 року
Вибір The New York Times
Стали відомі імена цьогорічних переможців літературної премії National Book Awards
National Book Awards 2019
Росселла Гренчі, Даніеле Дзаноні "Історії про видатних людей з дислексією"
Історія геніїв
Лукаш Орбітовський "Голова змія"
Трохи безпечної темряви
Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу «Краща книга України»
Краща книга України 2019
Оприлюднено перелік кандидатур на здобуття премії імені Тараса Шевченка в 2020 році
Шевченківська премія 2020
Ксенія Фукс "По той бік сонця"
Говорити
Українські і не тільки екранізації, які дуже не варто пропускати!
Скоро в кіно
100 романів від BBC
Романи, що формують наш світ
"Божественна комедія" Данте стане серіалом
Пекло поруч
Галина Ткачук "Білка Квасоля та Опівнічний Пожирака"
Мандрівка часом
Атмосферно-геловінські книги для осіннього читання
Книжка, плед і Геловін
Френк Герберт "Месія дюни"
У химерній твердині прозірливості
Рекомендації від Стівена Кінга на Хеловін
Хеловін 2019
Рей Бредбері "Із праху посталі"
Прах з присмаком осені
Держава фінансуватиме підтримку перекладів, у рамках програми Translate Ukraine
Програма підтримки перекладів Translate Ukraine
ВВС News Україна визначила Довгі списки літературної премії Книга року ВВС-2019
Списки Книги року ВВС-2019
Даґ Ейстейн Ендшьо "Секс і релігія"
Все, що ви хотіли знати
У Франкфурті стартує найбільший книжковий ярмарок світу: що покаже Україна
Україна на Франкфуртському книжковому ярмарку
Герман Гессе "Деміан"
Шукати себе
Ненсі Голдстоун "Чотири королеви"
Жінки, що змінили Європу
«Книга Якуба» та історична пам’ять: розмова між Оксаною Забужко та лауреатом Нобелівської премії у галузі літератури Ольгою Токарчук
Розмова між Оксаною Забужко та Ольгою Токарчук
Влад Сорд "Безодня"
Чоловік, що зазирнув у Безодню
Розгляд справи щодо заборони продажу книжки «Справа Василя Стуса» перенесли на 13 грудня
Стус проти СРСР: Продовження
Український книжковий ринок у 2018 році
2018 у цифрах
Улюблені книги: Влад Сорд
Ти – вістря меча
Що купляли на 26BookForum?
Форумні топи
The Guardian опублікувала сотню найкращих книг 21 століття
Найкращі книги 21 століття
Олег Сенцов: «У кожної людини можна чогось навчитися, попри її посади і регалії»
26 Book Forum
Хідео Коджіма, Великий татко, робопес та Орк-альбінос заходять у бар…
...або Чому треба прочитати Descender
Сергій Грабар "Метаморфози: статті та есеї"
Місто як Історія та Істина
Уривок книги "Роман & Роман" Василя Слапчука
Роман-цитатник
26 BookForum 2019: найсмачніші книжкові новинки (частина 4)
Скоро в книгарнях!
26 BookForum 2019: найсмачніші книжкові новинки (частина 3)
Скоро в книгарнях!
26 BookForum 2019: найсмачніші книжкові новинки (частина 2)
Скоро в книгарнях!
26 BookForum 2019: найсмачніші книжкові новинки (частина 1)
Скоро в книгарнях!
Олена Літковська "Сам собі золота рибка"
Як реалізувати свої мрії і зрозуміти себе?
Усе лине до світла… – про книгу Алли Рогашко "Крізь безодню до Світла"
Любов, Люди, Література
Жослін Сосьє "Дощило птахами"
Лісова робінзонада
Максим Гах "Прогулюючись пустелею"
Не загубіть себе
Ларрі Кінг "Як розмовляти будь з ким, будь-коли і будь-де. Секрети успішного спілкування"
Мистецтво говорити
Умберто Еко "Празький цвинтар"
Локі у всесвіті Еко
Уривки з роману Алли Рогашко "Сни з колодязя"
закохався не в ту жінку…
Фредрік Бакман "Брітт-Марі була тут"
Життя спочатку
Джонатан Стрейндж, містер Норрел і аркан вовків
Фентезі багато не буває
Регіна Бретт "Будь дивом"
Як знайти шлях до успіху?
Таїс Золотковська "Червона сукня моєї тітки"
Цінувати кожну мить
Чарльз Стросс "Ачелерандо"
Сага про людей, кота і лангустів
Книжки, які дуже хотілося б прочитати солов’їною або #ВИДАЙТЕУКРАЇНСЬКОЮ!!!
Видавці, ну будь ласка!
Стівен Кінґ "Воно"
Чи боїшся ти клоуна?
Улюблені книги: Павло Дерев"янко
No Gods, No Masters
Сергій Товстенко "Свинка, яка плакала в небо"
Дякувати, вибачатися і співпереживати
Жуакін Марія Машаду де Ассіс "Дон Кажмурру"
Усвідомлення реальности
Віталій Запека "Цуцик"
Я буду звати тебе Балсіком!
Книги, НЕ рекомендовані для читання у транспорті!
Ми попереджали!
Павло Дерев’янко "Аркан Вовків"
Вовча стежка кличе
Улюблені книги: Сергій Мартинюк
Вмри, але живи
Сергій "Колос" Мартинюк "Капітан Смуток"
Життя як пункт призначення
Улюблені книги: Максим Гах
Світ з елементом незвичайного
Леся Мовчун "Рожевий записник детектива Стасика"
Малюк-детектив береться за справи
Степан Процюк "Варвари"
Важливо вільно дихати!
Алла Рогашко "Сни з колодязя"
Сила роду і пам’яті
Вільям Бекфорд "Ватек"
Зла арабська казка
Олександр Завара "Гелтер Скелтер"
Розгардіяш у гуртожитку
Мирослав Дочинець "Книга надиху. Уроки світу, Неба і людей"
Мудрість пам’ятає життя
Книжковий Арсенал - 2019: підсумки і топи
Що купляли?
Фредрік Бакман "Моя бабуся просить їй вибачити"
Треба вірити
Вікторія Гранецька "Reality show / Magic show"
Справжність vs Вигадка
Книги сімейства Воронових
Кар!
Сімона Вілар "Відьма"
Сила чаклунки
Поліна Кулакова "Дівчина, яку ми вбили"
А чи була дівчинка?
Фредрік Бакман "Чоловік на ім’я Уве"
Чоловік з завеликим серцем
Едгар Аллан По "Елеонора" (переклад)
Ода коханню
Тана Френч "Зруйнована гавань"
Всі брешуть
Ніка Нікалео "Квітникарка"
Шанс стати іншою
"Артеміс Фаул" – книга vs екранізація
Поринути в фантастику
"Львів. Пані. Панянки": Нерозгадані таємниці знаних львів’янок
Зустріч закоханого серця
Книги про космос від Павла Поцелуєва
Не забувайте дивитися вгору!
Відродження книжкових презентацій
Коротко про головне
Ерін Гантер "Таємниці кланів"
Путівник по серії
Улюблені книги: Ярослав Мішенов
Постійно вчитися
Джоджо Мойєс "Останній лист від твого коханого"
Кохання...
Володимир Панченко "Повість про Миколу Зерова"
Живе срібло
Ігор Антонюк: «Повсякденність – це ще той монстр!»
Інтерв’ю з молодим письменником
Володимир Яворівський "Автопортрет з уяви"
Жити, щоби малювати
Презентація "Шевченко на кожен день"
Цікава розмова
«Видавництво 21»: книжкові плани
Новинки 2019 року
Видавництво "Астролябія": книжкові плани
Новинки 2019 року
Сергій Куцан "Зюзя"
Читання для реготання
Террі Пратчетт "Віщі сестри"
Майбутнє не віщувало нічого доброго
Енді Вейр "Марсіянин"
Я ж ботанік!
Як видати трендовий young adult
Секрети успіху
Олександр Гаврош "Різдвяна історія ослика Хвостика"
Мріяти – це важливо
Яким був книжковий рік: Yakaboo Publishing, MERIDIAN CZERNOWITZ, «Чорні вівці»
Підсумки книжкового року
Яким був книжковий рік: Видавництва «Фонтан казок» і «Легенда»
Підсумки книжкового року
Яким був книжковий рік: "Видавництво Старого Лева"
Підсумки книжкового року
Яким був книжковий рік: "Видавництво Жупанського"
Підсумки книжкового року
Яким був книжковий рік: Видавництво «Ранок»
Підсумки книжкового року
Яким був книжковий рік: Видавництво «Клуб сімейного дозвілля»
Підсумки книжкового року
Яким був книжковий рік: Видавництво «АССА»
Підсумки книжкового року
Яким був книжковий рік: Видавництво Vivat
Підсумки книжкового року
Яким був книжковий рік: "Видавництво Анетти Антоненко"
Підсумки книжкового року
Шевченко на кожен день. Частина 2
Партнерський проект
Альона Нойвілль: "Видати перший роман – як відкрити новий світ"
Де черпати натхнення?
Сергій Товстенко "Пташка Пін на прізвисько Гвін"
Повість-казка
Фентезі, Ґейман і багато Австро-Угорщини
«Малхут», «Невермур» і «Сендмен»
Катерина Волошина "Voloshka. Вірші"
Відверто, ніжно, зворушливо
Шевченко на кожен день. Частина 3
Партненрський проект
Роман Піняжко "Історія державності української"
Крізь терни до зірок
Уривок з книги Дмитра Білого "Кабінет доктора Калігуси"
Неоготичний трилер
Світлана Тараторіна "Лазарус"
Перепис київської нечисті
Роксолана Сьома "Світи суміжні"
На перехресті двох світів
Олег Чаклун "Мікробот і Той, кого нема"
Добра фантастика
Улюблені книги: Світлана Тараторіна
Живи так, наче завтра Апокаліпсис
Зоман Чейнані "Школа Добра і Зла"
Довго і Щасливо
Шевченко на кожен день
Партнерський проект
Уривок з книги Збіґнєва Бжезінського "Велика шахівниця"
Глобальний погляд на геополітику
Ніл Стівенсон "Сімміс"
Коли помре Земля
Павло Матюша "Вієчка"
Серце підкаже тобі
Макс Кідрук "Де немає Бога"
Не заходьте за лінію розмежування!
Джон Вон Ейкен "Можливо все"
Повір! і ... зможеш перемогти себе
Уривок з книги Брендона Вебба "Приціл. Як приймати кращі рішення, коли весь світ проти тебе"
Просто та відверто
Кадзуо Ішіґуро "Похований велетень"
Важкі рішення
Олег Герман "Пастораль"
Homo Spiritus
Уривок книги Колма Тойбіна "Будинок імен"
Сімейна сага Агамемнона
Джеральд Даррелл «Гончаки Бафуту»
У пошуках незвичних тварин Камеруну
Про повість Тетяни Стрижевської "Де ESC з моїх халеп?" очима підлітка
Енциклопедія ДЛЯ і ПРО підлітків
Уривок з книги Щепана Твардоха "Морфій"
Прокинувся…
Улюблені книги: Ярослав Маринович
Дочитую все, що починаю читати
ФОРУМ ВИДАВЦІВ 2018: на що чекати? (частина 4)
Скоро в книгарнях
ФОРУМ ВИДАВЦІВ 2018: на що чекати? (частина 3)
Скоро в книгарнях
ФОРУМ ВИДАВЦІВ 2018: на що чекати? (частина 2)
Скоро в книгарнях
ФОРУМ ВИДАВЦІВ 2018: на що чекати? (частина 1)
Скоро в книгарнях
Діана Мельникова "Розбишацький детектив"
Юні Шерлоки
Уривок з книги Ольги Купріян "Щоденник Лоли"
Записи школярки
Валентина Семеняк "Бурмотійко і Даринка"
Скарби, що зігрівають душу
Саша Грищенко "Винятки із правил"
Коротко про головне
Анатомія алфавіту: Ш, Щ
Шинка, Що, Щастя
Цезарій Збєшховський "Голокост F"
Світ, який покинув Бог
Уривок з книги Джона Доера "Міряй важливе. OKR. Проста ідея зростання вдесятеро"
Визначайте цілі!
Роман Данилюк "Тютюновий бог"
Продовження Маркеса?
Андрій Войніцький "Новини"
Нічні таємниці великого міста
Уривок з книги Філіпа Зімбардо "Ефект Люцифера. Чому хороші люди чинять зло"
Найвідоміший соціологічний експеримент
Улюблені книги: Лора Підгірна
Книги обирають мене
Анатомія алфавіту: Ц, Ч
Цвинтар, Чемодан, Чортопіль
Іван Андрусяк "Зайчикова книжечка"
Зайчик в кожному з нас
Анатомія алфавіту: Ф, Х
Фейсбучність, Хрест і Холод
Оксана Сайко "Нетутешній"
Міні-відгук
Псевдомудрець Ошо
Хто він, цей Ошо?
Уривок з книги Гізер Морріс «Татуювальник Аушвіцу»
Кохання під час жахіть Голокосту
Анатомія алфавіту: Т, У
Тиша, Ужгород
Вікторія Ярош "Три горішки для Сашка"
Хочу справжнього дитинства!
Прогулянка до "Дрімучого лісу" від Анастасії Лавренішиної
У лісі, лісі темному...
Террі Пратчетт "Морт"
Як знайти нову роботу та самого себе
Анатомія алфавіту: Р, С
Рік, Слово, Старість, Страх
Василь Піддубний "Слово про війну"
Історії, емоції та почуття
Олена Колінько "Шпалереон"
Подаруй дитині літній настрій
Ден Браун "Джерело"
Наука VS релігія: де шукати істину?
Стівен Сломен, Філіп Фернбак "Ілюзія знання. Чому ми ніколи не думаємо на самоті"
Як багато ви знаєте?
Улюблені книги: Ярина Каторож
Рухатись, хай би там що
Прогулянка садом: "Дім Терези" Ольги Деркачової
То, певно, ніч усе винна
Оксана Забужко "Музей покинутих секретів"
Здолати все заради України
Анатомія алфавіту: П
Плач, Піджак
Анастасія Лавренішина "Дрімучий ліс"
Атмосфера загадкових пригод
Улюблені книги: Оксана Форостина
Життя засадничо справедливе
Томас Олде Хьовелт "Відьма"
Триндець геть іншого рівня
Анатомія алфавіту: О
Один
Книжковий Арсенал 2018 Топ продажів
Підсумки від видавництв
Уривок з книжки Ірини Мацко "Кава по-дорослому"
То яка ця кава?
Стівен Кінг «Про письменство»
Без пафосу, з матюками та іронією
Топ-10 смертоносних озброєнь, описаних в українській фантастиці
Чим воювати будемо?
Анатомія алфавіту: М, Н
Море, Місто, Ненависть
Террі Пратчетт, Ніл Ґейман "Добрі передвісники"
Життєствердний кінець світу
КНИЖКОВИЙ АРСЕНАЛ - 2018: на що чекати? (частина 4)
Книжкові новинки
Ієн Мортімер "Століття змін"
То яке століття?
КНИЖКОВИЙ АРСЕНАЛ - 2018: на що чекати? (частина 3)
Книжкові новинки
КНИЖКОВИЙ АРСЕНАЛ - 2018: на що чекати? (частина 2)
Книжкові новинки
КНИЖКОВИЙ АРСЕНАЛ - 2018: на що чекати? (частина 1)
Книжкові новинки
Тетяна Стрижевська "Де ESC з моїх халеп?"
Сніжка вирішує любити
Софі Перино "Дочка Медічі"
Міні-відгук
Іра Баковецька-Рачковська "Пластилін"
Хто вбивця?
Анатомія алфавіту: Л
Львів, Листівки, Люди
Борис Єґіазарян "Сорок джерел"
Гранатові камінці безсонної ночі срібляра…
Ельчін Сафарлі "Про море мені розкажи"
Пошепки про море
Уривок з книги Ніла Ґеймана і Террі Пратчетта «Добрі передвісники»
Великий Армагеддон в маленькій Англії
Ніна Джордж «Маленька паризька книгарня»
Я хотів лікувати почуття...
Уривок з книги Лесі Демської «Літо психіатра»
Психіатр на відпочинку
Анатомія алфавіту: К
Картопля, Кролі, Коліна, Квіти, Коріння
Джером Девід Селінджер "Ловець у житі"
Міні-відгук
Річард Фейнман "Та ви жартуєте, містере Фейнман! Пригоди допитливого дивака"
Іноді він справді жартує
Образ смерті в літературі: 5 книг про неї (нього?)
Кінець неминучий
Ігор Манн "Маркетинг без бюджету. 50 дієвих інструментів"
Бери і працюй
Уривок з книжки Річарда Фейнмана "Та ви жартуєте, містере Фейнман!"
Гра в фізику
Ред’ярд Кіплінг "Кім"
Таємниці усюди
Остап Українець "Малхут"
Історична спекуляція?
Ернест Клайн "Першому гравцеві приготуватися"
Ready! Steady! Go!
Оксана Сайко "Волоцюги"
Люди з іншого життя
Серія "Читальня" Видавництво "Ранок"
Читайте разом з дітьми
Террі Пратчетт "Колір магії"
Світ потрохи добігав кінця
Сильмариліон, Володар Перстенів і Догматика
Магічний світ?
Анатомія алфавіту: Ї, Й
Їжачок, Йой
Ольга Лілік "Після завершення роману я «відпочивала» десь півроку"
Інтерв'ю Читай.ua
Деніел Кіз "П’ята Саллі"
Міні-відгук
Степан Процюк "Бийся головою до стіни"
Розібратися в собі
Кевін Келлі "Невідворотне. 12 технологій, що формують наше майбутнє"
Вірити у неможливе
Анатомія алфавіту: І
Ідея, Ім’я, Іграшки
Улюблені книги: Наталка Гайда
Всі живі, це добре
Жіль Леруа "Пісня Алабами"
Красуня, бунтарка, жертва
Моноліт-Bizz: На що чекати?
Чекаємо в книгарнях
Видавнича група "КМ-Букс": на що чекати?
Чекаємо в книгарнях
Річард Адамс "Небезпечні мандри"
Велика подорож маленьких героїв
Новинка "Моноліт-Bizz" Ігор Манн "Номер 1"
Будь першим
Анатомія алфавіту: З, И
Зоопарк, Захід, Иржа
Ольга Деркачова "Дім Терези"
Дім, де губиться біль і… минуле
Ханна Фрай "Математика кохання"
Математика в особистих стосунках
5 книг про цінність стосунків
Розібратися саме в собі
Уривок з книжки Степана Процюка "Бийся головою до стіни"
Страшно-боляче
Террі Пратчетт "Правда"
Як іти в ногу з "Часом"
"Видавництво 21": на що чекати?
Лі Бардуґо "Королівство шахраїв"
Цеглинка за цеглинкою
Видавництво "Астролябія": на що чекати?
Чекаємо в книгарнях
"Команда команд: Нові правила взаємодії у складному світі"
Команда-переможець
Видавництво "Чорні вівці": на що чекати?
Чекаємо в книгарнях
Ірен Роздобудько "Одного разу..."
Сто років голосу до порожнечі
Дж. Р. Р. Толкін "Берен і Лутієн": Передмова Крістофера Толкіна
Найвеличніша історія кохання
Видавництво "Фабула": на що чекати?
Чекаємо в книгарнях
Рене Найт "Дисклеймер: усі збіги випадкові"
Усі збіги НЕвипадкові!
Видавництво "Час майстрів": на що чекати?
Чекаємо в книгарнях
Видавництво Анетти Антоненко: на що чекати?
Чекаємо в книгарнях
Роксолана Жаркова "Він пахне тобою"
Смачно і кольорово
Видавництво "Ранок": на що чекати?
Чекаємо в книгарнях
Видавництво "Фонтан казок": на що чекати?
Чекаємо в книгарнях
Видавництво "Легенда": на що чекати?
Чекаємо в книгарнях
Улюблені книги: Євген Лір
Додайте табличку #видайтеукраїнською
Видавництво "Рідна мова": на що чекати?
Чекаємо в книгарнях
Видавництво "Навчальна книга – Богдан": на що чекати?
Чекаємо в книгарнях
Ніл Ґейман "Американські боги"
Буря скоро почнеться
Видавництво "Наш формат": на що чекати
Чекаємо в книгарнях
Видавництво Старого Лева: на що чекати?
Чекаємо в книгарнях
Владислав Івченко "Два пасинки Митрополита"
Відданість чи кохання?
Видавництво "Комора": на що чекати?
Чекаємо в книгарнях
Видавництво "Клуб сімейного дозвілля": на що чекати?
Чекаємо в книгарнях
Видавництво Жупанського: на що чекати?
Чекаємо в книгарнях
Видавництво Vivat: на що чекати?
Скоро в книгарнях
Піко Айєр "Мистецтво спокою"
Пригоди на шляху в нікуди
Анатомія алфавіту. Е, Є, Ж
Електричка, Єнот, Жасмин
Галина Манів "Пригоди Тараса в далекому космосі"
Вирушаємо у космічну мандрівку!
Катаріна Маренгольц "Література! Мандрівка світом книжок"
Література – це круто!
Уривок з книги Рендала Рея "Сучасна теорія грошей"
Шлях до нової революції в макроекономіці
Улюблені книги: Ігор Дунець
Надихають люди
Дара Корній "Зірка для тебе"
Зорі не плачуть, або Книга як опік серця і тіла
Анатомія алфавіту. Д
Душа, Двері, День народження
Генрі Марш “Ні сонце, ані смерть. Зі щоденників нейрохірурга”
Чесно і відверто
Вікторія Авеярд "Скляний меч"
Будь-хто може зрадити - 2
Анатомія алфавіту. Г, Ґ
Граблі, Горіхи, Груша, Гуманізм, Ґудзики
Антологія українських письменників Донбасу "Порода"
Терикони просять слова
Ерік Ларссен "Пекельний тиждень.Сім днів на повну силу"
Змінюйся, бо ти цього вартий
Про війну: 5 книг 2017 року
Вони не мовчать
Лоран Гунель “Бог завжди подорожує інкогніто”
Жертви не бувають щасливими
Уривок з книги Ніла Ферґюсона "Еволюція грошей"
Екскурс за лаштунки великих подій
Соня Атлантова "Миші"
Затишок у мишачій норі
Краще за 2017 рік: 5 книг Non-Fiction
Розвивайся в собі
5 книжок, які варто прочитати Президенту України
Сила літератури
Поезія: Лілія Завойська "Зернини, зрощені серцем"
Шлях до світла у поетичному слові
Підсумки 2017 року або гортаючи сторінки великого роману
Червоне і чорне
Історія Середньовіччя: Умберто Еко "Бавдоліно"
Інший світ
Анатомія алфавіту. В
Вуйко Місько, вишивка, веренька, ворон, вокзал, вата, відстань
Алек Росс "Індустрії майбутнього"
Роботи не винні. Поки що…
Видавничі підсумки 2017 року. ЧАСТИНА 2
Що було і що буде
Роберт Зіталер "Ціле життя"
Про життя
Видавничі підсумки 2017 року. ЧАСТИНА 1
Що було і що буде
Таміла Чупак "Павутинова мелодія бабиного літа"
Скрипка у футлярі, або літературне сопрано
Роман-триптих:Олег Рибалка "Гра в життя"
Прагнення
"Львів. Доза. Порно"
Конкурс хуліганської прози
Олег Рибалка "Гра в життя": як не програти?
Життєствердна книга про дружбу
Андрій Кокотюха "Справа отамана Зеленого"
Шматочки щастя серед війни
Уривок з роману Галини Рис "Амстердам - Київ. І трохи святого Миколая"
Диво поруч
Анатомія алфавіту. Б
Бузок, Брімка, Базар, Бандура
Енді Вейр "Артеміда"
Космос ближче, ніж ми думаємо
Макс Кідрук "Не озирайся і мовчи"
Не грайтеся кнопками ліфта
Анатомія алфавіту. А
А, Аґрус, Автобус, Абрикос, Аспірин
Марина та Сергій Дяченки "Страта"
Лабіринт світів
Уривок з книги Браяна Стівенсона "Судити по совісті. Історія про справедливість і спокуту"
Приголомшливо-зворушливі мемуари
Анатомія алфавіту. Початок
Історія однієї вази
Уривок з книги Вільяма Ширера "Злет і падіння Третього Райху"
Найважливіша праця з новітньої історії
Стефан Цвейг "Марія Стюарт"
Історія, така як є
Левон Хечоян "Ладанові дерева"
Як розмова з Небом і зцілення Болем
Петро Лехів "З вірою і правдою"
Ліки для зболеного серця
Жозе Сарамаґо "Євангелія від Ісуса Христа"
Історія початку
Ніл Ґейман: "Небудь-де", "Зоряний пил", "Добрі знамення"
Казки не для дітей
Олег Рибалка "Гра в життя"
Дебют, гідний уваги
Імперія страху: за романом Степана Процюка "Травам не можна помирати"
Здолати неможливо підкоритись
Василь Теремко "16 весна"
Шістнадцята весна: поставте «repeat», please
Іво Брешан "Астарот"
Пекло всередині
Озрен Кебо "Сараєво для початківців"
Коли відчайнушно болить
Ян Валетов "1917"
100 років революції
Шість поганців, одне нездійснення викрадення і купа грошей – відгук на книгу Лі Бардуго "Шістка воронів"
Цеглинка за цеглинкою
Олег Поляков "Рабині й друзі пані Векли"
Чудернацький 20*5 рік!
Уривок з роману Олега Рибалки «Гра в життя»
Усі ми граємося
Дженніфер Нівен "Усі яскраві місця"
Твоя історія
Генрі Кіссінджер "Світовий порядок"
Наука відносного
Горан Петрович «Крамничка "З легкої руки"»
Момент читання
Степан Процюк "Травам не можна помирати"
Проза, яка вона є.
Уривок з книги Хуана Рамона Хіменеса "Платеро і я"
Андалузька елегія
Сергій Жадан "Інтернат"
Відповідальність за безвідповідальність
Кейт Аткінсон "Руїни бога"
Тут немає переможців
Уривок з повісті Діани Мельникової «Розбишацький детектив»
Що вийшло з оповідання про кажана
Презентація книжки "З глибин мого серця"
Поезія душі
Кадзуо Ішіґуро: знайти власне місце в історії
Нобелівська премія 2017
Ярослав Маринович: Книжковий ринок нашої країни повинен належати українським видавництвам
Книжковий бізнес
Марк Лівін "Рікі та дороги"
Проговорити все, чого не розумієш
Книжкові топи Форуму Видавців 2017
А ви що купляли?
Дмитро Кешеля "Родаки"
Міні-відгук
Вікторія Авеярд "Багряна королева"
Будь-хто може зрадити
Очікування і реальність Форуму Видавців 2017
Книжкове життя
Марія Морозенко "Іван Сірко. Великий характерник"
Героїчна доля
Денніс Лігейн "Містична річка"
Доля чи Фатум?
Майкл Каннінгем "Години"
Час перегорнути сторінку
Добірка з книжки Василя Карп’юка «Глінтвейн дорогою на Говерлу»
Спокійно, розважливо і поетично
Улюблені книги: Вікторія Амеліна
Книжка або зникає після прочитання, або ні
Уривок з роману Владислава Івченка "Два пасинки Митрополита"
Про страшні сторінки історії
Олексій Жупанський «Благослови Тебе Боже! Чорний Генсек»
Химерно – це дуже м’яко сказано
Уривок з книги Вікторії Авеярд "Багряна королева"
Вибір читачів Goodreads
Улюблені книги: Анетта Антоненко
Магія паперової книжки – це навіки
"КМ-Букс" шукає письменників!
Годі писати в шухляду!
Звонко Каранович "Три картини перемоги"
А чи був переможець?
ФОРУМ ВИДАВЦІВ 2017: чого чекати від українських видавництв (частина ІІІ)
Книжкові новинки до Форуму Видавців
ФОРУМ ВИДАВЦІВ 2017: чого чекати від українських видавництв (частина ІІ)
Книжкові новинки до Форуму Видавців
Ніл Ферґюсон "Цивілізація"
Чому Захід став успішним.
Збірка короткої прози «Любов така»
У пошуках happy end’у
Френк Герберт "Дюна"
Вода висихає
"Як я став письменником", "Коли цвіли гарбузи", "Мандрівний замок Хаула" або Як я провела спеку-2
Коротко про важливе
Улюблені книги: Олексій Жупанський
Гарних книжок багато, поганих – теж, а життя одне
Енн Файн "Борошняні немовлята"
Книжка, яка відкриває очі на внутрішній світ дитини
Уривок з книги Степана Процюка «Травам не можна помирати»
Новий психологічний роман відомого автора
Улюблені книги: Остап Українець
Ніколи не знаєш, наодинці з якою книжкою залишишся
Елізабет Ґілберт "Велика магія"
Творчість як велика магія і сила зачарування
Уривок з книги Христі Фріланд "Плутократи. Епоха нових багатих і занепад старої системи"
Найкраща книга 2013 року за версією Financial Times
Томас Гарріс "Мовчання ягнят"
А вам страшно?
Уривок з книги Насіма Талеба "Чорний лебідь. Про (не)ймовірне у реальному житті"
Бестселер New York Times
Аньєс Мартен-Люган "Щастя в моїх руках"
Ще одна формула Щастя
Анджей Стасюк "Як я став письменником"
З гумором про головне
Богдан Дячишин "Думне слово Богдана Смоляка"
Спізнати таїну мовчання
"Нейроманта" Вільяма Ґібсона можна буде прочитати українською
Кіберпанк наближається
Книги про котів на честь Дня котів
Літературно-котячий несписок
"Песиголовець", "Подив і тремтіння" та "Смажені зелені помідори в кафе "Зупинка" або Як я провела спеку
Книжкове асорті
Роальд Дал "Джеймс і гігантський персик"
Вам таке і не снилося
10 успішних брендів
Бути успішним чи ні - ось у чому питання
Володимир Єрмоленко “Ловець океану: Історія Одіссея”
Злови свій океан, або Кожен сам собі Одіссей
Лорен Ґрофф “Долі та фурії”!
Що таке сімейне життя?
Чак Поланік "Бійцівський клуб"
Порожнє суспільство.
Дженні Ловсон "Несамовито щаслива"
Кумедна книжка про жахливі речі
Євгенія Артеменко, Олексій Смалько “Хороший вірус”
Зберегти природу
Тетяна Стрижевська «Файні товсті дівки, йо!»
Про важливе і справжнє
Філіп Зімбардо "Ефект Люцифера. Чому хороші люди чинять зло"
Ми не ті, ким себе вважаємо
Алла Рогашко "Її сукня"
Сила пам"яті
Улюблені книги: Слава Світова
Надихають сильні духом
"Фонтан казок" створює "Легенду"
Легенда твориться нині
theUKRAINIANS II: Історії успіху
Розмови з успішними
Артем Чех "Точка нуль"
Війна – це нецікаво
Уривок із книжки Івана Андрусяка "28 днів із життя Бурундука"
Бурундук повертається!
Улюблені книги: Тетяна Стрижевська
Обирати книгу – це цілий ритуал!
Володимир Рутківський "Ганнуся"
Таке цікаве дитинство
Мішель Бюссі "Літак без неї"
Таємниця, яка досі не розгадана
Гаррі Поттер. 20 років потому
Особиста історія знайомства з чарівником
Уривок з книги Гела Елрода "Чудовий ранок. Як не проспати життя"
Прожити омріяне життя
Улюблені книги: Сашко Завара
Асоціативна книжка – це я сам.
Оксана Сайко "Птахи завжди повертаються"
Божевілля існує
Амелі Нотомб "Подив і тремтіння"
Схід і Захід: від прірви до компромісу
Пауль Целан "Злам подиху"
Насичена поезія
Зірка Мензатюк "Зварю тобі борщику"
Смачні казки
Улюблені книги: Поліна Кулакова
В паперових книгах є душа
Вільям Сомерсет Моем "Розмальована вуаль"
Історія очікування кохання.
Робін Слоун "Цілодобова книгарня містера Пенумбри"
Книгарня, яка завжди з тобою
Жан-Поль Дідьєлоран "Читець у ранковому експресі"
А чим ви займаєтесь у потязі?
Адам Джонсон "Усмішки долі"
Знайти відповіді на запитання
Фрагменти з книги Олексія Жупанського "Благослови Тебе Боже! Чорний Генсек"
БТБ!ЧГ
Поліна Кулакова "Корсо"
Часом так приємно помилятися
Улюблені книги: Олег Чаклун
Головне знаходити час на читання!
Ерін Гантер "Коти-вояки"
Хвостаті герої, що підкорюють світ
Люсі-Мод Монтгомері "Енн із зелених дахів"
Неповторний дитячий світ
Книжковий Арсенал 2017. Видавництво «Ранок»
Книжки для дітей
Сона Ван "Лібрето для пустелі"
Узагальнене у строфі століття
Роальд Дал "Матильда"
Історія особливої дитини
Мирослав Дочинець "Світован. Штудії під небесним шатром"
Жити в гармонії.
Книжкові топи Книжкового Арсеналу
А що придбали ви?
Улюблені книги: Сергій Комберянов
Проблем не існує, є задачі
Артем Чапай "Авантюра XL"
Мандрівки, які завжди з тобою
Степан Процюк "Варвари"
Про людяність і силу духу
Олександр Красовицький про Книжковий Арсенал 2017
10 підсумків
Олександра-Ксенія Медвідь "ОМ"
Розкрити душу.
Нам не вистачає… ЗВИЧКИ
За книжкою Дахіґґа «Сила звички»
Волтер Айзексон "Інноватори: як група хакерів, геніїв та ґіків здійснила цифрову революцію"
Поетична наука комп’ютерного світу
10-й Дитячий Форум
КОСМОВІЗІЯ: супергерої та книжкова туманність
Kharkiv BookFest - 2017: куди бігти і на що дивитися
Харків фестивалить і запрошує приєднатися
Улюблені книги: Вікторія Гранецька
Моя книжкова шафа просто переповнена
Ернст Юнґер "В сталевих грозах"
Фронтова проза
Слава Світова "Жила-була Я"
Про звичайних незвичайних жінок
Ольга Кобилянська "Апостол черні"
Інша Ольга Кобилянська
Улюблені книги: Аня Архитко
Читати - це круто!
5 весняних книжок з присмаком смутку
Ніжна меланхолія
Уривок з книги Анджея Стасюка "Як я став письменником"
Уривок з книжки Алли Рогашко "Її сукня"
Історія, яка сколихне ваші почуття
Улюблені книги: Алла Рогашко
Бути собою, попри все!
Книжкові новинки до Книжкового Арсеналу (частина 3)
Що шукати на Книжковому Арсеналі?
Книжкові новинки до Книжкового Арсеналу (частина 2)
Що шукати на Книжковому Арсеналі?
Книжкові новинки до Книжкового Арсеналу (частина 1)
Що шукати на Книжковому Арсеналі?
Мирослав Лаюк “Баборня”
Про баборню, дракона освіти й викрадене життя
Оголошено фіналістів Міжнародної Букерівської премії
Новини з книжкового світу.
Улюблені книги: Віоліна Ситнік
Книга – це мистецтво
Містична історія від Галини Пагутяк
Неперервні пошуки
Карта емоцій Лондона від вчених з США
Цікаві новини від Читай.ua
Мистецький фестиваль "Ї" у Тернополі
Травень, книги, Тернопіль - щастя книголюба!
Володимир Лис "Діва Млинища"
Тенета любові
Література в стилі mashup і retelling
Розбираємось з мешап і ретеллінг
Уривок з книжки Деніела Белла "Китайська модель" | Читай.ua
Зламати стереотипи мислення
Маргарита Сурженко "Квартира київських гріхів"
Хто впаде в обійми своїх гріхів?
Обкладинка до українського видання Ернеста Гемінґвея «Старий і море»
Новини від Читай.ua
Знайшли блокнот XVII століття із записами про Шекспіра
Читайте цікаві новини разом з Читай.ua.
Пулітцерівська премія 2017. Що почитати?
Переможців вибрано!
Улюблені книги: Наталія Гурницька
Світ, прихований під обкладинкою
А ви вмієте готувати смажені зелені помідори?
Рецепт щасливої родини у нещасливі часи
Новинки березня від видавництва Наш Формат
Цікаві новини від Читай.ua
Рута Шепетіс "Поміж сірих сутінків"
Чого вартує життя?
Улюблені книги: Анна Хома
Фентезі, пригоди і любов
Сергій Комберянов "Крадії пам’яті"
А що б ви зробили?
Улюблені книги: Кузько Кузякін
Трохи строкато і спонтанно, але дуже цікаво
Станіслав Лем "Високий Замок"
Любов до міста
5 травелогів, які змусять вас пакувати валізи для відпустки
Подорожуйте і читайте
Ася Казанцева "В інтернеті хтось помиляється"
Просто про складне
Екранізують "НепрОстих" Тараса Прохаська
Чудова новина
Василь Шкляр "Маруся"
Боротьба не припиняється
Улюблені книги: Мія Марченко
Книжкові епохи письменниці
Томас Гарріс "Мовчання ягнят"
Психологія вбивці
Опублікували невідоме оповідання Френсіса Скотта Фіцджеральда
Хороші новини
10 цікавих фактів про книги
Приємного читання, книголюби
Еріх Марія Ремарк. Що почитати?
Список порад від Читай.ua
Степан Процюк "Полянами і хмарочосами"
Сильна чоловіча проза
Улюблені книги: Ірина Даневська
Книжкові улюбленці авторки пригод князя Радзивіла
Ерін Моргенштерн "Нічний цирк"
Таємниці мають свою силу
Олег Шинкаренко "Перші українські роботи"
Все відрізняється тільки способом поєднання
Улюблені книги: Богдан Жила
В книжках народжується музика.
Лютий і його новини
Що цікавого відбулося цього місяця?
Джеймі Голмз "Нонсенс: осягнути і перемогти"
Збагнути незбагненне.
Кохання, загублене у часі: романтично-містичне "Осіннє рондо місячної ночі"
Найдорожчий скарб любові
Арам Пачян "Робінзон"
Голос, що запалює сірники.
Уривок з роману: Маргарита Сурженко "Квартира київських гріхів"
Янголи спостерігають за нами мовчки.
Улюблені книги: Боісіда
Київська письменниця і її улюблена фантастика
Ніл Гейман "Книга кладовища"
Про кладовище, сповнене життям
Шевченківську премію з літератури отримав Іван Малкович
Переможець.
Ф. Скотт Фіцджеральд "По цей бік раю"
Ласкаво просимо в “епоху джазу”.
На чорно-білій плівці 1904 року побачили Марселя Пруста
Це він?
Ситнік Віоліна "Особистий простір"
Наче клей із вишневого дерева на пальці.
«Зродилися ми великої години…» ОУН і УПА. Бібліотека «Історичної правди»
Історія – скарбниця наших діянь.
Ксенія Циганчук "Коли приходить темрява"
Твоя темрява.
Кузько Кузякін "Біла трішки чорна-пречорна книжка"
Чорна книжка з білою душею
Січень і його новини
Що книжкового приніс перший місяць зими?
Джей Ашер "Тринадцять причин чому"
Жити не можна померти
Еріх Марія Ремарк. Його творчість
Коротко про головне.
Р. Дж. Паласіо "Диво"
Диво всередині
Еміль Золя "Жерміналь"
Життя таке, яке воно є.
Ірина Даневська "Німецький принц Богуслав Радзивіл"
Пориньте в загадку.
Оксана Довгаль "Запиши мої сни"
Книга про сни, що стають словами.
Джорджина Говелл "Королева пустелі"
Пригоди долі.
Валер’ян Підмогильний "Місто"
Місто людей.
Патрік Несс "Голос монстра"
Дитяча книга для дорослих.
Чому читання корисне?
10 причин, чому читати таки варто
Хан Канг "Вегетаріанка"
Чи правильне це рішення?
Книжкові підсумки 2016 року
Враження від прочитаних книжок.
8 речей, які ви могли не знати про "Різдвяну пісню"
Цікавинки про найріздвянішу книгу у світі
Ростисав Семків "У нас мало пишуть, тому що мало читають"
Книга коштує стільки, скільки в неї вкладено праці, ресурсів.
Новинки 2017-го від українських видавництв (продовження)
На що чекати книголюбам у 2017 році?
Новинки 2017-го від українських видавництв
Чим порадує нас книжковий 2017-ий рік?
Боісіда "Дивовиддя про святих русалок"
А вам цікаво, як кохають духи?
Галина Пагутяк "Гіркі землі"
Називати речі своїми іменами.
Антон Санченко "Земля Георгія"
Збірка оповідань про моряків та море.
Як ніколи не видати книгу
Прислухатись чи ні - вирішувати вам.
Крістін Генна "Соловей"
Сучасна книга про несучасну війну.
5 книг з новорічним настроєм
Пориньте в свято.
Алла Рогашко "Крізь безодню до Світла"
Так пишуть щасливі люди...
Рафєєнко Володимир "Contra spem spero".
Не забуті.
Книжкові дарунки для чемних і не дуже
Книги від Святого Миколая
Юрій Косач "День гніву"
Про героїзм в його природному стані.
Андрій Гарасим "Борги нашого життя"
Гостросюжетний трилер.
Жозе Сарамаґо "Сліпота"
Коротко про найважливіше.
Альвідас Шляпікас "Моє ім‘я Маріте"
Трагедія, якої не мало б бути.
Леся Коковська-Романчук "Благословен, хто йде"
Зцілення вірою.
Віра Агеєва "Дороги й середохрестя"
Есеї про українську літературу.
Галина Пагутяк "Слуга з Добромиля"
Слуга свого господаря
Як написати роман: 9 цінних порад
Хороші поради для письменників-початківців
Анджей Стасюк "Галицькі Оповідання"
Нестандартна збірка оповідань.
Жозе Сарамаґо "Перерви у смерті"
Що це?
Макс Кідрук: Той, хто вміє лякати
Що, після чого і чому читати?
Книжкова Чорна П’ятниця
Як ми полювали за книжками.
Дін Кунц "Ешлі Белл"
Не шукайте Ешлі Белл
Євген Стеблівський “Звенигора. Повстанці. Шабля на комісара”
Земля, від якої можна торкнутись Неба.
Чарлз Дікенс "Повість про двоє міст"
It was the best of times, it was the worst of times...
Два музиканти, один кіношник і переселенець.
Як в Києві «ДНК» презентували.
Слово року - 2016
Що ж там вибрали?
Лі Бардуго "Шістка воронів"
Про серця, які шукають ціль.
Дмитро Савченко: "У нас нібито є література, але вона якась така жевріюча, постмодерністська"
Непересічне інтерв’ю.
5 книг про Карпати
Карпат багато не буває!
Прохасько, Забужко, Андрухович і Малкович про рідну мову
А ти спілкуєшся українською?
Одрі Ніффенеґґер "Дружина мандрівника в часі"
Ціна часу.
Жовтень 2016. Що ми читали?
Слідами прочитаних книжок за жовтень.
Жахи від редакторів Читай.ua
Буде страшно.
Іґнацій Карпович "Сонька"
Історія, в якій немає часу
Хелловін в атмосфері Стівена Кінга
Вам буде страшно.
Роман Іваничук "Орда"
Пророцтво, якому не обов’язково збутися
Алла Рогашко "Осіннє рондо місячної ночі"
Кохання!
6 викликів тому, хто наважився читати "бестселер вчорашнього дня"
А ви все прочитали?
Ерік-Еммануель Шмітт "Улісс з Багдада"
Де дім твій, Одіссею?
Ельфріде Єлінек "Піаністка"
Огида чи пристрасть?
Таня Малярчук "Забуття"
Герої, (не)загублені в часі
10 способів змінити домашню бібліотеку
Давайте займемося вашою бібліотекою!
Шерон Оуенс "Чайна на Малберрі-стріт"
Чого тільки не трапляється в чайній!
Анрі Левенбрюк "Заповіт віків"
Да Вінчі, Дюрер, Париж і заповідь Христа
Лорен Ґрофф "Долі та фурії"
Що ховається за завісою шлюбу?
Жадан, Фоззі та ін. "ДНК"
Сім доль - одна ДНК
Де я читаю? Біла Церква
Де почитати в Білій Церкві?
Осіння меланхолія
Настрій для читання.
Після AETHERy
Що таке AETHER? Як його зрозуміти?
Володимир Селезньов "Мовні війни: Міф про «зіпсованість» української мови"
Популярно про міфи щодо української мови
Аннабель Пітчер "Моя сестра живе на камінній полиці"
Цінувати те, що є тут і зараз
Мавпи, мітохондрії і дефібрилятор або "Зазирни у мої сни" в Києві
А що ви знаєте про сни?
Таня Малярчук “Біографія випадкового чуда”
Хто ти?
Мішель Уельбек "Карта і територія"
Хто ці дивні люди?
Ірина Ігнатенко "Жіноче тіло у традиційній культурі українців"
Наша неймовірна історія
Філіп Ванденберг "Гладіатор"
Хоробрість на межі
Книги осіннього настрою
Подих осені.
Сергiй Жадан “Anarchy In The Ukr”
Слово про свободу.
Джон Барт "Кожна третя думка"
Історія, після якої хочеться любити
Паоло Джордано "Самотність простих чисел"
Математичне моделювання буття.
Макс Кідрук "Зазирни у мої сни"
Є речі, які пояснити не вдасться.
"Читай.Молодь": Сергій Завалко
Спецпроект. Що читає українська молодь?
Ярослав Мельник "Маша, або Постфашизм"
Не все, що є, повинно бути.
Орхан Памук "Музей невинності"
Поезія колекції речей.
Анна Гавальда "Мені б хотілось, щоби хтось мене десь чекав"
Непересічні історії.
Василь Карп’юк "Ще літо, але вже все зрозуміло"
Відчуття прекрасного.
Джоджо Мойєс "До зустрічі з тобою"
Кохання, яке воно є.
Ніна Джордж "Маленька паризька книгарня"
Щастя – є!
Олександра Григорчук "Femme Watcher": поезія
Ніч, місяць, затишок і ти.
"Читай.Молодь": Марія Кізуб
Спецпроект. Що читає українська молодь?
Іван Кідещук "Наш Шевченко"
Щедра палітра живого Шевченкового слова.
"Читай.Молодь": Ігор Ганненко
Спецпроект. Що читає українська молодь?
Аньєс Мартен-Люґан "Щасливі люди читають книжки і п’ють каву"
Істина щасливих людей.
"Читай.Молодь": Олeна Проскуровська
Спецпроект. Що читає українська молодь?
"Читай.Молодь": Сергій Костріков
Спецпроект. Що читає українська молодь?
"Читай.Молодь": Христина Шинкарук
Спецпроект. Що читає українська молодь?
Орхан Памук "Сніг"
Поліфонія снігу Орхана Памука.
Ігор Зарудко: "Видавнича справа – це комплекс позитивних речей"
Мені хочеться проводити усе своє життя поруч з книгами!
Що робити, коли не хочеться читати?
Страх усіх книголюбів.
Енріке Віла-Матас "Таке ось дивне життя"
Життя занадто коротке, а день занадто довгий.
Марґарет Мадзантіні "Не йди"
Сповідь.
Крістіна Бейкер Клайн "Сирітський потяг"
Відчуття зневіри.
Світлана Талан "Не вурдалаки"
Кохання опалене війною.
Міюкі Міябе "Віртуальна сім’я"
Самотність в мережі, яка вбиває.
Данте Аліг’єрі "Божественна комедія"
Пекло. Чистилище. Рай.
Липень і його новинки
Цікавинки від Читай.ua.
Анджей Стасюк "Схід"
Знайти своє місце в світі.
Сашко Лірник: "Наша задача розвінчувати міфи і творити свої висотки"
Тримаючись національної основи.
Янн Мартель "Життя Пі"
Віднайдений рай.
Давидові Гофштейну – 127
Хто ти?
Венко Андоновські "Пуп землі"
Роздуми про усе і про усіх.
Письменник і його світогляд
Що надихало.
Серіали, які завдячують своїй появі книгам
Подвійне щастя.
Еріх Марія Ремарк "Земля обітована"
Надія на краще життя.
Ольга Токарчук "Бігуни"
Тільки вперед.
Курбан Саїд "Алі та Ніно"
Кохати - значить жити.
Еріх Марія Ремарк "Іскра життя"
Негасима надія.
5 книг про кохання
Кохайте і буде вам щастя.
Роман Іваничук "Серед повені книг"
Те, що надихає.
Джейн Остін "Сандітон"
Коли дихаєш морем – розумієш, як пахне щастя.
Герман Гессе "Людина на прізвище Циглер"
Обличчя натовпу.
5 українських книг про підлітків і для підлітків
Замінити модні гаджети.
Галина Пагутяк "Уріж та його духи"
Світ іншого життя.
Хала Джабер "Килим-літак до Багдаду"
Історія, яка не повинна забутись.
Мішель Уельбек "Платформа"
Вдавати, що не бачиш - не вихід.
Червень і його новинки
Час – ще той невблаганний монстр.
Сомерсет Моем "Видимість та реальність"
У якому світі живеш ти?
Ешлі Венс "Ілон Маск. Tesla, SpaceX і шлях у фантастичне майбутнє"
Людина-епоха
Героїзм в українській усній словесности
Український дух і характер.
"Поланікізація українського читацького простору"
...або розмова про популяризацію альтернативної прози.
Книги про книги
Читайте.
Умберто Еко "Празький цвинтар"
Розгадати загадку.
Емілі Локгарт "Ми були брехунами"
Історія родини Синклерів.
Яхим Топол "Майстерня диявола"
Де справжній Схід?
5 книжок, аби поплакати
Книжки, сльози та солодкі цукерки.
Гі де Мопассан "Життя"
Залиште ілюзії.
Хорхе Луїс Борхес "Вигадані історії"
Лабіринти текстів.
Генрі Марш "Історії про життя, смерть і нейрохірургію"
Також люди.
Надійка Гербіш "Теплі історії до кави"
Історії про щастя із кавовим присмаком.
Травень і його новинки
Цікавинки.
Курт Ройбер "Сталінградська Мадонна"
Відчай і надія.
Світлана Алексієвич "Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього"
Те, що болить.
Тиждень з Читай.ua: Друзі і студентські роки
Наш тиждень.
Митець і людина
Його правила.
Оксана Сайко "До сивих гір"
Внутрішній світ людини.
Володимир Лис "Графиня"
Чари слова.
Оскар, який цілував невідомого йому Бога
Єдине рішення - жити.
QUANTUM закінчився! Хай живе QUANTUM 2!
А що ти знаєш про Всесвіт?
Прес-реліз. Володимир Селезньов "Мовні війни"
Якою мовою спілкуєтеся Ви?
Софія Андрухович "Фелікс Австрія"
Таке дивне кохання.
Еріх Марія Ремарк "Ніч у Лісабоні"
Апокрифічне життя.
Магія кохання від Валерія Шевчука
Уміти кохати.
Юстина Соболевська "Книжка про читання"
Більше, ніж хобі.
Джоан Ролінґ “Несподівана вакансія”
А ти усе правильно зробив?
Тиждень з Читай.ua: Фелікс Австрія, Джамала і Дитячий форум
Усюди перемога.
145-ті роковини Великого Страдника
Не забутий.
Львів - герой мого роману
Обличчя літературного міста.
Століття без Шолома-Алейхема
Треба бути щасливим!
Жах, що летить на крилах ночі
Читати і лякатися.
Самюел Беккет "Уот"
Що наше життя? Фігня!
Ошо "Небезпечно - істина"
Сміливість прийняти непізнане.
Деніел Кіз "Квіти для Елджернона"
Будьмо людьми. Завжди.
Книги до Великодня
Те, що варто читати.
Інша сторона війни
Там бувають і веселі моменти.
Івлін Во "Незабутня"
А ти зробив усе правильно?
Умберто Еко, Жан-Клод Кар"єр "Не сподівайтеся позбутися книжок"
Запах пожовклих сторінок.
Ірина Тетера "Київ – New York"
Іще одна історія про кохання.
Террі Пратчетт. Творець свого власного, особливого світу.
Творець найоригінальнішої Смерті.
Вольф-Дітріх Гайке "Українська дивізія "Галичина"
Вони хотіли волі.
Філіп Дік "Затьмарення"
Надія ніколи не буває марною.
Андрій Кокотюха "Чорний ліс"
Історія, що сховалася між старими деревами.
Артуро Перес-Реверте "Клуб Дюма"
Вперед до пригод.
5 книг з атмосферою старого Львова
Львів не продається.
Ця загадкова Планета
Куди їх усіх помістити?
Максим Кідрук "Бот"
Майбутнє вже поруч.
Світлана Талан "Купеля"
Чи здатне кохання змінити людину?
Василь Махно "Дім у Бейтінг Голлов"
Де твій рідний дім?
Люко Дашвар "Покров"
Що важливе тобі?
Йозеф фон Ейхендорф "З життя одного нероби"
Подорож і кохання.
Герман Гессе. Що почитати?
Проза, що зачаровує.
Книжковий Арсенал 2016. Видавництво "Основи"
Подаруй собі книжку.
Книжковий Арсенал 2016. Видавництво "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА"
Усе найкраще книголюбам.
Книжковий Арсенал 2016. Видавництво "Клуб Сімейного дозвілля"
Книжкові новинки.
Сергій Лойко "Аеропорт"
Дякуємо за нову весну.
Книжковий Арсенал 2016. Видавництво Жупанського
Наїма, Вальзер та Сартр.
Вальтер Скотт "Квентін Дорвард"
Честь і слава.
Книжковий Арсенал 2016. Видавництво Старого Лева
Для книжкових гурманів.
Колін Маккалоу "Ті, що співають у терні"
Просто кохати.
Книжковий Арсенал 2016. Видавництво Discursus
Нові книги приносять щастя.
Книжковий Арсенал 2016. Видавництво Vivat
Новинки - це завжди цікаво.
Роздуми Мерсо про життя
Чи бажаєте ви померти сьогодні?
7 квітневих книг для натхнення
Те, що надихає цієї весни.
Знайомство із записками Гарі Галера
Долаючи хворобу часу.
Бернхард Шлінк "Читець"
Чи можливе прощення?
Письменники та їхні пухнасті друзі
Хто кого приручив?
Айн Ренд Трилогія "Атлант розправив плечі"
Неймовірний світ людської сили.
Стівен Кінг "Відродження"
Рок-н-ролл, діду, рок-н-ролл!
Стівен Кінг. Що почитати?
Розпочнемо знайомство.
Роздуми Доктора Серафікуса
Нестандартне мислення.
"Війна і міф. Невідома Друга світова"
Минуле нас не залишить.
Франц Кафка. Що почитати?
Відкрий для себе його твори.
Дитяче про недитяче, або як стають душогубами
Любов з дитинства.
Елізабет Костова "Історик"
Міф перероджений у роман.
Фенні Флегг "Смажені зелені помідори в кафе "Зупинка""
Зупинка довжиною в життя.
Олдос Хакслі "Прекрасний новий світ"
Коли все напередвизначено.
Василь Шкляр "Кров кажана"
Містичні герої, що приходитимуть у снах.
5 надзвичайних книгарень Європи
Там час зупиняється.
Економічне питання
Поза межами можливого.
Стівен Кінг. Видатний містик чи дешева вульгарність?
Чи варто називати його книжки літературою?
Тиждень з Читай.ua: Зустріч друзів
Розмова за кавою.
"Диявол ховається в сирі", або книжка нелегальний мігрант
Завжди поруч.
Наталка Доляк "Загублений між війнами"
Непересічна доля.
Роздуми Йосипа Бродського
Поет-емігрант.
Юрій Шевельов "Четвертий Харків"
Поза собою ‑ нічого, крім брехні.
Топ-5 весняних книг
Черпайте весняне натхнення в книгах.
Франц Кафка. Той, що вбиває радість
Приречений на смерть, відродиться у власних творах.
Олександр Бойченко "50 відсотків рації"
Насолода від слова.
Тиждень з Читай.ua: Пошуки своєї весни, місця в книгарні і відчувати Березень.
Пошуки натхнення весною.
Наш канон
Не забуваймо своє.
Це була моя остання зустріч з батьком
Юрій Шухевич про останню зустріч з батьком.
Генрик Сенкевич "Quo vadis"
Куди йдеш, Господи?
Елізабет Ґілберт "Їсти, молитися, кохати"
Віднайти себе.
Слово редактора. Березень, 2016 року.
Усім весна.
Герман Гессе "Гра в бісер"
Куди приведе гра.
Майже жива істота
Коли щастя у руках.
Руслан Частий "Степан Бандера: міфи, легенди, реальність"
Висновки доведеться робити самому.
Тиждень з Читай.ua: Дві сильні жінки, одна чарівна казка і чудовий співрозмовник
Ще один тиждень і нові враження.
Премія модерної есеїстики імені Юрія Шевельова
А що ти знаєш про ессе?
Мистецтво творити
Світла сторона.
Курт Воннеґут "Бойня номер п’ять або хрестовий похід дітей"
Цвінь-цві-рінь.
Фредерик Беґбедер "Уна і Селінджер"
Ловець Уни у житі Чапліна.
Вільям Ґолдінґ "Бог Скорпіон"
Драма на берегах Нілу
Мистецтво руйнувати
Темна сторона.
Тиждень з Читай.ua: Життя без інтернету, драматичний футбол та особливий Гессе
Діалог читача з редакцією Читай.ua.
Лякачки до всирачки, або Конкурс горор-оповідань №1
Усім буває страшно.
Умберто Еко. Що почитати?
Велич Особистості.
Умберто Еко. Дарунок з небес
Енциклопедист сучасності.
Всесвіт Валерія Шевчука (частина 2)
Тут ховається справжнє багатство.
Чак Поланік "Карлик"
Геній добра чи зла?
Наталя Гурницька "Мелодія кави у тональності кардамону"
Гріховність почуттів.
Всесвіт Валерія Шевчука (частина 1)
Думки, що надихають.
Так, я є патріотом своєї держави, так, я є націоналістом
Розмова з Юрієм Руфом.
Галина Пагутяк "Урізька готика"
Коли зупинився час.
Оноре де Бальзак "Батько Горіо"
Більше, ніж просто оповідання.
5 книг, які можна подарувати коханому на день всіх закоханих
Усе найкраще для нього.
5 книг, які можна подарувати коханій на Валентина
Причаруйте її.
Василь Шкляр "Залишенець.Чорний ворон"
Воля України або смерть.
Не те життя
За парканом краще.
Аллан і Барбара Піз "Мова взаємовідносин"
Зрозуміти і полюбити.
Умберто Еко "Ім'я рози"
Таємниці за зачиненими дверима.
Джонатан Фоер "Страшенно голосно і неймовірно близько"
Незвідані людські долі.
Лишилось тільки ще спакуватись...
Я утомився.
Розмова про давню арабську літературу
Арабська казка.
Ентоні Дорр "Все те незриме світло"
Війна буває різною, як і люди.
Джеймс Джойс "Улісс"
Thought is the thought of thought
Ерік - Еммануель Шмітт “Амнезія, або маленькі подружні злочини”
Ніщо не вічне.
Пітер Мейл "Рік у Провансі"
Рік безмежного щастя.
Слово редактора. Лютий, 2016 року.
Наш старт. Минув рівно місяць.
Ланцюг пізнання
Розпочни свій шлях до істини
Марія Матіос "Солодка Даруся"
Присмак відчаю і гіркоти.
Ірина Савка "Осиний мед дикий"
Гірчить доля наша.
Віктор Єрофєєв "Енциклопедія російської душі"
Чи реально зрозуміти царство Сірого?
Холодноярський водевіль
Буде концерт!
5 книг для подруги
Така дружба існує.
Філософи-читаки і поети-шарлатани
Не модою єдиною.
Умберто Еко "Бавдоліно"
У пошуках царства Пресвітера Йоана.
Віктор Гюго "Емі Робсар"
Біс мстить за Ангела.
Книжкова ієрархія
Примирити усіх.
Андре Моруа "Літературні портрети"
Подорож у літературний світ.
Юрій Винничук "Танго смерті"
Остання мелодія.
Не тільки Марк Твен
Народження американської історії.
Знайти в собі сили
Заради чого усе це?
Вікторія Гранецька "Мантра-Омана"
Самсара = Нірвана
Ернест Хемінгуей "Свято, яке завжди з тобою"
Закохатися раз і назавжди
Еріх Марія Ремарк "Тріумфальна арка"
Кохання зі смаком кальвадосу.
Габрієль Гарсія Маркес. Чи бувають крила у самотніх?
Самотність, що ховається між рядками.
Маленький діалог минулого і сьогодення
Придивіться уважно до старих фотографій.
Валерій Шевчук "Дім на горі"
Відчуйте спокій синьої дороги.
Констатація - перший крок
Другий - боротьба.
"Читати - найдешевше і найкорисніше задоволення на землі"
Ексклюзивне інтерв’ю Василя Шкляра
Герман Гессе "Паломництво в країну Сходу"
Здійсніть власну мандрівку в ранкову країну.
Робін Шарма "Монах, який продав свій Феррарі"
Знайди свою Дхарму.
Володимир Лис "Століття Якова"
Пройти через пекло і залишитись собою.
Топ-5 книг великого француза
Вірність та дружба - незламні твердині.
Мішель Уельбек "Покора"
Подвійний Уроборос та закільцьована змія.
5 книг про вічне кохання
Вірте в кохання.
Стівен Гокінг "Коротка історія часу"
Відкрий безмежний Всесвіт.
Вічність у тобі
Надія породжує спасіння.
Історія одного шевця
Будь-яка праця - це мистецтво.
Ян Сігел "Діти Атлантиди"
Сюжет, який приходитиме у снах.
Великий Брат посміхається
Держава - це я?
Ірен Роздобудько “Ґудзик”
Покохати, ще не означає бути щасливим.
7 книг, котрі змінять ваш світогляд
Читайте в українському перекладі.
Портрет Америки
Країна очима письменників.
Джордж Орвелл "Колгосп тварин"
Казка, яка дуже схожа на правду.
Книги з присмаком кави
Кавові історії від Івана Болгарова.
Франц Кафка "Процес"
Так винен чи ні?
Леопольд фон Захер-Мазох "Венера в хутрі"
Пристрасть від Захер-Мазоха.
Проблема сприйняття прочитаного
Книга - це завжди багаж знань.
Стівен Кінг "Сяйво"
Він уже близько. Біжи.
Роман Іваничук «Бо війна війною…»
І це також твоя боротьба.
Незламний Василь Стус
Скарб України.
Петро Кропоткін "Держава та її роль в історії"
Історія, яку приховують від вас.
Поговоримо про Різдво
Подаруй собі казку.
Літописець середньовіччя
Інтелектуальний скарб сучасності – Умберто Еко
Дзвінка Матіяш "Марта з вулиці Святого Миколая"
Маленька книга про велике Добро.
Артур Шопенгауер "Метафізика статевої любові"
Трохи німецької філософії.
День народження фентезі
Як не стати гобліном - поради Толкіна.
Еріх Марія Ремарк "На Західному фронті без змін"
Книга про справжню війну. Без фальші і прикрас.
Жіноча сила
Віднайти себе у книгах.
Ерік - Емманюель Шмітт "Оскар і Рожева Дама"
Надія є завжди, не дивлячись на біль і страх.
Герман Гессе "Сіддхартха"
Історія одного будди
Коли погасло світло
Не відволікайтесь. Читайте.
Орхан Памук "Біла Фортеця"
Мандрівка до Туреччини.
Улюблені книги Оксани Бісик
Львівський гід і її must read.
Естетика читання
Колись фраза "Я читаю" звучала зовсім по іншому...
poster