Артур Шопенгауер - німецький філософ XVIII століття. Один з найвідоміших мислителів ірраціоналізму, мізантроп. Його праці тяжіли до німецького романтизму, а сам філософ захоплювався містикою. Однією з ключових думок філософії Шопенгауера є те, що "воля" панує над "інтелектом" і перша вічно незадоволена. Саме первинне, одвічне, корінне в людині, його сутність, це - воля. А інтелект грає по відношенню до волі службову роль.
"Метафізика статевої любові" - це збірка, яка має у змісті розділи присвячені роздумам про життя, смерть, кохання, пристрасть, стосунки, волю і інші поняття. Даний збірник творів німецького мислителя включає фрагменти з його основної праці "Світ як воля і уявлення" (1819 р.). "Метафізика статевої любові" - філософське розуміння любові між чоловіком і жінкою. Сам Шопенгауер зазначав, що любов - постійна тема поетів, а для філософів неопрацьований матеріал.
На його думку, в основі будь-якої закоханості і любові лежить статевий інстинкт, в якому проявляється воля до життя як такого, і який спрямований виключно на народження дитини. Описуючи фізичні характеристики партнера, Шопенгауер досить часто вживає поняття «краса». Як визначають психологи, ідеал краси - поняття вроджене, несвідоме. «Кожна людина має сенсори, що реагують на красу. Особливо цим відрізняються чоловіки. Вони безперервно "сканують" оточуючих людей, несвідомо порівнюючи їх із закладеним ідеалом. Все відбувається моментально: 150 мілісекунд - і гармонія перевірена».
Шопенгауер говорить про те, що потяг між двома конкретними людьми - це виключно інстинктивне відчуття статевого співвідношення. Саме невиразне усвідомлення того, що тут відбувається подія такої важливості, - ось що піднімає закоханого настільки високо над усім земним, навіть над самим собою, і дає його вельми фізичним бажанням таку зверхфізичну оболонку. Таким чином любов стає поетичним епізодом навіть у житті найпрозаїчнішого людини.
Слідкуйте за нашими найцікавішими публікаціями в соціальних мережах Facebook і ВКонтакті