Видавництво «Астролябія» ділиться видавничими планами на перше півріччя 2019 року.
Кевін Баррі «Місто Боуган»
За жанром «Місто Боуган» — це футуристичний гангстерський роман. 2053 рік, постапокаліптична Західна Ірландія. Логан Гартнетт, харизматичний лідер банди Стиляг, править містом Боуган уже не перший десяток років — і збирається правити ще бодай стільки ж. Але постають певні проблеми: його давній суперник повертається до міста після довгого вигнання, у злиденних панельках на півночі починає вимахувати кулаками банда-конкурент, та й власні підлеглі снують інтриги. Чи вдасться йому втримати владу чи бодай голову на плечах? І чи є майбутнє у залюбленого у втрачене минуле міста, поділеного між кількома кланами?
Роман відзначено Літературною премією Європейського Союзу (2012) та Міжнародною дублінською літературною премією (2013).
Джеффрі Чосер «Кентерберійські оповіді»
«Кентерберійські оповіді» є одним із шедеврів середньовічної європейської літератури. Це збірка кількох віршованих оповідей, поєднаних загальною історією групи прочан, які їдуть на прощу до Кентербері, аби вклонитися мощам св. Томаса Бекета. Кожен із них, аби розважити своїх товаришів, розповідає про відомі йому цікаві історії. Ці оповіді, різні за змістом і тематикою, яскраво представляють різні суспільні верстви і сторони життя тогочасного англійського суспільства.
Джозеф Конрад «Ностромо: Приморське сказання»
У творі описано невигадані події у фіктивній країні Південної Америки. Це історія про тиранію під різними личинами і про боротьбу проти неї, про хаос війни, що підносить одних і руйнує інших, про ціну багатства і знецінення людини, про віру і життя без неї, про любов і смерть у країні, в якій нічого не міняється.
1998 року твір був включений до списку 100 найкращих англомовних романів ХХ століття, а американський письменник Скотт Фіцджеральд якось зазначив, що він сам краще б «написав Ностромо, аніж будь-який інший із романів».
Міґель де Унамуно «Мир у війні»
«Мир у війні» — це роман про громадянську (Карлістську) війну в Іспанії. Але війна тут, радше, є метафорою, як і облога реального Більбао, в якому минає життя його мешканців, — засобом для висвітлення екзистенції людини. Ми маємо справу не з офіційною, зовнішньою історією, що представляє цю війну як боротьбу між «лібералами» та «роялістами», а із внутрішньою біографією народу, з оповіддю про страждання і про радість, про пристрасний пошук сенсу життя і про переживання смерті, це роман, що несе у собі колективну пам’ять тих, кого торкнулася ця, та й будь-які інші війни.
Ремон Кено «З жінками по-доброму не можна»
Роман «З жінками по-доброму не можна» — проста й алюзивна, цнотлива й масна, героїчна й безладна, безмовна й галаслива, прозора й затуманена нереальна історія з нереальними персонажами у реальному Дубліні під час реального Великоднього повстання 1916 року. Дія відбувається в забарикадованому поштовому відділенні ще британського Дубліна, коли його захопили готові віддати життя за свободу своєї любої Ірландії повстанці, а у вбиральні тим часом зачаїлася юна британська поштарка. Без неї усе було б просто: чесні, чисті, відважні ірландські хлопці стріляли б по британцях і так прокладали б собі дорогу до слави, до «Ґіннесу» чи до героїчної смерті… Але тепер їхнім іменам не місце на перших шпальтах світової історії, а лише на сторінках літературно-перекладацької містифікації.
«Перші поетеси: Кодекс давньогрецької жіночої поезії»
Це перше повне видання поетичних творів давньогрецьких поетес в українських перекладах. У виданні зібрано, впорядковано та прокоментовано майже 350 текстів (фраґментів) давньогрецької жіночої поезії – від Сапфо до Евдокії Авґусти, від жриці до імператриці. Під час укладання кодексу автор (упорядник і перекладач) взорувався не тільки на канон давньогрецьких поетес Антіпатра Тессалонікійського, на основі якого Фульвіо Орсіні упорядкував першу антологію давньогрецької жіночої поезії («Carmina novem illustrium feminarum», 1568), не тільки на текстологічні публікації XVIII–ХІХ ст., які сформували новітній корпус давньогрецької поезії (на основі рукописної та епіграфічної традицій), але й на папірологічні публікації — від першого тому «Оксиринхських папірусів» (1898) до публікації папірусу з колекції Ґріна (2014).
Урсула Познанскі «Ереб»
Дія роману-трилера «Ереб» розвивається в лондонській школі, де учні в комп’ютерній грі під назвою «Ереб» зіштовхуються з дуже жорсткими правилами та завданнями, які вони повинні виконати у реальному житті. Спершу шістнадцятирічного Ніка Данмора дивує раптова зміна поведінки і таємничість деяких його однокласників, але нарешті він і сам опиняється в просторі цієї загадкової комп’ютерної гри. Завдання і квести не просто стають дедалі складнішими, виявляється, що гра знає його друзів, його симпатії і страхи, і навіть винагороджує за вправність, здійснюючи найсокровенніші його бажання. Але якщо програєш, то остаточно — повернення в гру немає. То чи варто заради гри переступити власне сумління, втратити друзів? Де межа між віртуальним світом і реальним? Що стоїть за «Еребом»: містика чи незнана досі технологія?
Саймон Толкін «Нічийна земля»
Твір «Нічийна земля» розпочинається серед найзлиденніших вулиць Лондона. Робітничі доми, небезпечні темні забої йоркширської шахти, спрага вчитися, а потім — війна, втрата побратимів, окопні жарти. Це мандрівка Адама Рейна, що зветься життям, шлях від хлопчика до чоловіка на тлі бурхливого початку XX століття.
Джорджет Геєр «Чорний метелик»
Роман «Чорний метелик» — перший роман з Ґеорґіанського (часу правління Ганноверської династії у Великій Британії, 1714‒1837) циклу відомої британської письменниці Джорджет Геєр (1902–1974). Лорд Джон Карстерз, несправедливо звинувачений у шахрайстві, змушений покинути Англію. Позбавлений засобів до виживання, знаходить розраду і вихід з проблеми в азартних іграх та розбійництві, яке часто нагадує історію з легендарним Робіном Гудом. Цим ремеслом він промишляє й після нелегального повернення на батьківщину. Але в його житті відбувається різкий поворот, коли він стає на перешкоді сумнозвісному «Дияволові» — герцогові Ендоверському, рятуючи з його рук чарівну міс Діану Боулі.
Джон Толкін «Беовульф»
Найзначніша пам’ятка давньоанглійської літератури, героїчна епопея «Беовульф», що була записана наприкінці І тисячоліття, протягом останніх двох століть перебуває в центрі уваги дослідників і перекладачів. З-поміж найвидатніших англійських беовульфознавців почесне місце посідає Дж. Р. Р. Толкін, який ще 1926 року виконав максимально точний прозовий переклад «Беовульфа» сучасною англійською, а також упродовж багатьох років працював над циклом лекцій, присвячених поемі. Видання, упорядковане Крістофером Толкіном, містить цей переклад пам’ятки, витяги з лекцій його батька, оформлені як коментарі до окремих слів або фраз оригіналу та перекладу, текстуальні примітки упорядника, низку творчих інтерпретацій поеми пера Дж. Р. Р. Толкіна: «SellicSpell»(«Чарівна казка»), що стала спробою реконструкції первісної народної англосаксонської казки, яка передувала поемі, а також дві версії віршованої «Балади про Беовульфа».
Карл Юнг «Психологічні типи»
Книга «Психологічні типи», що вперше побачила світ 1921 року, — це перша серйозна спроба наукової типологізації людської психології. Спираючись на величезний масив інформації, почерпнутий із художньої, релігійної, філософської та психологічної літератури, а також на власний психотерапевтичний досвід, автор визначає дві основні настанови: інтровертивну, при якій життєву енергію людину спрямовано всередину, на власний суб’єкт, і екстравертивну, для якої властива орієнтація на зовнішні об’єкти. Комбінуючи ці настанови з такими функціями, як мислення, почуття, сприйняття й інтуїція, Юнґ виокремлює вісім різних психологічних типів, із допомогою яких описує процесс індивідуації. Перед нами прониклива, без перебільшення — геніальна книга, яка все ще зберігає свій первісний чар, залишаючись добрим помічником у пошуках розуміння в нашому діалозі зі світом.